На тлі дискусій навколо суперечливих змін до закону про е-декларування український президент Петро Порошенко вирішив зустрітися з громадськими активістами, аби наголосити на важливості ухвалення документу. Такий поспіх на президентському сайті пояснили необхідністю врахувати інтереси сотень тисяч військовослужбовців, які більше не зобов'язані заповнювати декларації. Оскільки для представників громадських організації цей обов'язок стає актуальним лише з 2018 року президент запропонував опрацювати та узгодити зміни до вже підписаного закону в робочій групі, за участі представників громадських організацій, народних депутатів та представників президентської адміністрації.

Нагадаємо, 23 березня Верховна Рада зобов'язала членів громадських антикорупційних організацій, а також їхніх підрядників починаючи з 2018 року подавати електронні декларації, ухваливши зміни до закону про електронне декларування. 27 березня стало відомо, що президент України Петро Порошенко підписав ухвалений закон, який був гостро розкритикований представниками громадянського суспільства.

Пояснення Порошенка не переконали не лише українських активістів, але й міжнародних партнерів України. Якщо раніше своє незадоволення ухваленими поправками до закону висловила низка західних дипломатичних представництв, то вже після підписання документу з різкою критикою виступили в міжнародній антикорупційній організації Transparency International. Її голова Хосе Угас заявив, що зміни до е-декларування мають бути негайно скасовані. "Законодавці намагаються залякати громадянське суспільство і, зокрема, антикорупційних активістів", - наголосив очільник Transparency International у своїй заяві.

Проблемні моменти

Голова "Transparency International Україна" Ярослав Юрчишин у розмові з DW звернув увагу на те, що правки до закону про зміну е-декларування виписані вкрай недбало і залишають простір для подвійних трактувань. Як один з прикладів він назвав норму про керівні органи антикорупційних громадських організацій, представники яких будуть змушені заповнювати е-декларації. Річ у тім, що, згідно зі статутами громадських організацій, такими керівними органами є збори або з'їзди їхніх членів. Тобто може йтися про сотні людей з різним ступенем залученості до діяльності цих організацій, каже Юрчишин. Некоректно виписаною, продовжив він, є і норма про учасників масових заходів, які теж можуть стати суб'єктами декларування. Юрчишин критикує, що така норма теоретично дає простір для тиску на тих людей, які беруть участь в акціях громадської непокори.

Але найбільше нарікань у опонентів змін до е-декларування викликає необхідність декларування навіть для контрагентів антикорупціонерів. Юрчишин пояснює цю норму бажанням влади контролювати людей, котрі як фізичні особи-підприємці працюють у громадських організаціях консультантами. Але під дію поправки підпадають навіть ті, хто надає антикорупціонерам поліграфічні послуги або надає приміщення в оренду. Це може суттєво ускладнити роботу активістів, підрядники яких захочуть позбутися потенційно "проблемних" клієнтів, і саме тому активісти обіцяють рішуче наполягати на скасуванні цієї норми.

Юридичний нонсенс

Проблемними зміни до е-декларування є і з суто правової точки зору. У своїй заяві Угас звернув увагу на те, що нові правки не відповідають самій суті закону про електронні декларації. Як наголосив голова Transparency International, цей закон був запроваджений для забезпечення громадського контролю за можновладцями, які отримують за свою роботу гроші від платників податків. "Він не має відношення до антикорупційних активістів, які не отримують зарплату від держави", - пояснив Угас.

Для Юрчишина є юридичним нонсенсом той факт, що декларації активістів перебуватимуть в одному реєстрі із деклараціями чиновників, адже навіть у тексті закону йдеться про декларування осіб, уповноважених на виконання державних функцій. "У громадських активістів просто немає таких функцій", - обруюється він.

Безперспективна група

За словами Юрчишина, у розмові із активістами Порошенко і сам називав проблемні правки "нікчемними". Аби змінити їх буде створено робочу групу, що напрацює новий законопроект, у якому ці норми буде переглянуто. Після того, як усі зміни буде погоджено з президентом, він подасть їх до Верховної Ради, позначивши їх як невідкладні для розгляду депутатами. Теоретично, часу для цього має бути достатньо, адже перші декларації треба буде подати лише наступного року. Хоча сам Юрчишин не покладає особливих надій на президентську пропозицію. Він із іншими активістами, однак, вирішив пристати на неї, аби залишатися конструктивними та використати усі можливості для виправлення ситуації.

До перспектив цієї групи досить скептично ставляться не лише активісти, але й народні депутати. Голова антикорупційного комітету Верховної Ради Єгор Соболєв у розмові з DW висловив упевненість, що після підпису президента шансів на скасування проблемних норм стало набагато менше. Таким чином президент просто спробує перекласти відповідальність на парламент, в якому має партію, що є основою більшості, але на який сам Порошенко, за його словами, не впливає. "Правки у цей закон вносили представники "Блоку Петра Порошенка", "Народного фронту", "Радикальної партії", "Опозиційного блоку", "Волі народу", і вони не захочуть їх виправляти", - каже Соболєв.