В Україні закінчився перший етап електронного декларування. Держслужбовці, народні депутати, прокурори, судді, з 1 вересня, відколи запрацювала система е-декларування, мали 60 днів, аби офіційно задекларувати своє майно та статки за 2015 рік. Час сплив опівночі 30 жовтня. В Єдиному державному реєстрі декларацій на сайті Нацагенства з запобігання корупції (НАЗК) було зареєстровано понад 114 тисяч декларацій. На вихідних ледь не вся країна вивчала та обговорювала подробиці матеріального життя найвищих посадовців країни.

Шокуюча розкіш

Мільйонні статки, здебільшого в готівці, елітна нерухомість, земельні ділянки, раритетні книги як-то "Апостол" Івана Федорова 1574 року, приватні церкви, старовинні картини, колекційне вино, преміальні авто, діаманти, шуби та одяг світових брендів. Це неповний перелік вмісту декларацій посадовців у країні, де 58 відсотків громадян, за даними київського Інституту демографії та соціальних досліджень, живуть за межею бідності. Найбільша частина декларацій надійшла в останній тиждень. Одними з останніх подали свою декларацію народний депутат, лідер партії "Батьківщина" Юлія Тимошенко та президент України Петро Порошенко.

На переконання громадських активістів, які відстоювали е-декларування, попри гучні заяви про прозорість і підзвітність суспільству, посадовці до останнього сподівались, що "світити" своє майно та доходи їм не доведеться. Адже від моменту ухвалення закону про е-декларування у 2014 році, було більше десяти спроб зірвати запуск е-декларування в різний спосіб – від внесення правок до закону, які нівелювали його суть, до претензій до компанії, яка розробляла програмне забезпечення для сайту е-декларацій. "Все, що ми намагаємося робити протягом двох років в е-декларуванні, постійно перебуває під загрозою руйнування тими, хто не хоче змін у системі управління державою", - каже координатор громадської коаліції "Декларації під контролем" Олександра Дрік. Однак громадські організації та західні партнери таки домоглися свого: запуск е-декларування називали необхідною умовою для отримання Україною чергового траншу МВФ, фінансової допомоги Євросоюзу та результативного закінчення переговорів про скасування візового режиму з ЄС. Під цим тиском українські посадовці були змушені відзвітувати про свої статки. 

Точка відліку

У минулому паперові декларації посадовців важко було перевірити та співставити з реальним способом життя. До того ж вони не були такими детальними як зараз. Нині форма для е-декларацій має 16 розділів, які дають повний зріз матеріального становища декларанта. До електронної декларації потрібно вносити все цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 100 мінімальних зарплат станом на 1 січня звітного року, а не лише нерухомість і транспортні засоби, як це було раніше.

Також тепер за неправдиві дані у декларації передбачена кримінальна відповідальність – два роки позбавлення волі. Якщо ж чиновник нажив очевидно неадекватні статки до свого офіційного заробітку, йому може загрожувати до 10 років тюрми з конфіскацією майна. За подані зараз в електронну систему декларації притягти до кримінальної відповідальності держслужбовця буде важко, кажуть громадські активісти.

Перші ж кримінальні справи можуть з’явитися наступного року, коли держслужбовці подадуть декларації за 2016 рік. Їх порівнюватимуть із задекларованим зараз, аби з’ясувати, чи було незаконне збагачення на державній службі чи відповідальній державній посаді."Декларації за 2015 рік – це своєрідна точка відліку. Шкода тільки, що ця базова точка постала лише зараз, а не у 1990-их. Ми втратили дуже багато часу", - каже голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін. 

Відстрочені результати

Активісти вважають, що попри шалений опір, зрушити з мертвої точки систему управління в країні вдалося. Голова всеукраїнської громадської організації Комітет виборців України Олексій Кошель вважає, що реальний результат від е-декларування можна буде побачити за кілька років, коли виборець прийде на виборчу дільницю голосувати. "Зараз буде розчарування від політики, адже люди не сприймуть такої розкоші, в країні, де війна і бідність. Тому важливо, аби молоді політики та політичні сили, які прийшли з громадянського суспільства, показали інший відмінний спосіб життя і політичну чистоту, аби у виборця була альтернатива вибору", - наголошує Кошель.

Експерти вказують, що головна мета електронного декларування не покарати держслужбовця за брехню у декларації, а запобігти корупційним проявам в системі управління країною. "Якщо держслужбовець знатиме, що все його майно, статки і подарунки будуть публічні і відкриті та співставлятимуться, то це очищуватиме державну службу від сторонніх людей. Багато хто не захоче йти на такі ризики", - вважає експерт громадської ініціативи Реанімаційний пакет реформ з антикорупційної реформи Дмитро Котляр.

Активісти впевнені у незворотності змін

З 31 жовтня Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) починає перевірку даних у поданих деклараціях і співставлення з реальними доходами та способом життя декларанта. Експерти вважають цей етап найслабшою ланкою запровадження е-декларування, оскільки НАЗК працює ще не у повному складі, має ресурсні і законодавчі обмеження. "У НАЗК немає автоматичного модулю обробки інформації, а без цього перевірити всі декларації вручну неможливо. Також немає доступу до повних електронних баз даних державних реєстрів", - зазначає Котляр. У громадських організаціях припускають, що саме на це й розраховують ті, хто подав свою декларацію, але не хоче, щоби вона стала приводом детального аналізу суспільства.

Активісти усвідомлюють, що спроби дискредитувати та знівелювати значення системи електронного декларування нікуди не зникнуть, але переконані, що глибинних процесів змін в Україні, які запустила ця система, вже не зупинити. "Ми виграли серйозний бій, але поки ще не війну. Однак процес змін, який розпочався є незворотнім", - переконаний Віталій Шабунін.