З початку збройного протистояння на Донбасі загинули понад три тисячі мирних жителів. Загальна кількість жертв цього конфлікту за п'ять років перевищила 13 тисяч осіб, підрахували в УВКПЛ ООН.
Найбільше цивільних загинуло в 2014-15 роках (на фото - під час боїв за Донецький аеропорт у січні 2015 року)Фото: picture-alliance/AP Photo/M. Chernov
Реклама
За п'ять років військового конфлікту на Донбасі, за даними Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ ООН), наданим у відповідь на запит DW, загинули від 13 000 до 13 200 осіб. З них - 3 345 цивільних осіб, включно з 298 пасажирами, які загинули під час катастрофи літака авіакомпанії Malaysia Airlines 17 липня 2014 року.
У поточному році (дані до 31 жовтня) кількість загиблих серед цивільних осіб становила 25 осіб, ще 130 поранено. Це - найнижчі втрати серед цивільних за всі роки конфлікту, повідомляють в УВКПЛ ООН. Найбільше мирних жителів на Донбасі постраждало 2014 року - 2082 загинули і понад 4000 поранено.
В УВКПЛ ООН порахували й втрати військових на Сході України. За цими даними, з 14 квітня 2014 року по 31 жовтня 2019 року на Донбасі загинули близько 4 100 українських військових та близько 5 650 членів збройних формувань сепаратистів. До цього числа входять як загиблі безпосередньо внаслідок бойових дій, так і небойові втрати, тобто жертви необережного поводження зі зброєю та вибухівкою, ДТП, хвороб під час служби в зоні конфлікту, а також вбивств і самогубств, уточнюють в УВКПЛ ООН.
Фоторепортаж: Донбас у тіні війни
Зайцеве - село на лінії фронту на Донбасі. Тут залишилося мало людей. Ті, що залишилися, прагнуть миру. Але до нього, судячи з усього, ще дуже далеко. Фоторепортаж DW.
Фото: Reuters/G. Garanich
Перемога і мир
Багато будинків на Донбасі зруйновані. Військове протистояння між українськими солдатами та проросійськими сепаратистами триває у регіоні майже п'ять років. За даними ООН, у війні загинули вже близько 13 людей, третина з них - цивільні. Але миру для солдата Олега (на фото) замало - "лише перемога".
Фото: Reuters/G. Garanich
Гроші на колесах
Аби забезпечити людей на лінії фронту хлібом, вугіллям та деревиною, використовують армію. Час від часу там з'являється й броньований бусик - це банкомат на колесах. На непідконтрольній українській владі території українська банківська система не працює.
Фото: Reuters/G. Garanich
Короткий перепочинок
2014-го року селище Зайцеве потрапило під контроль проросійських сепаратистів. Через рік Україна повернула його собі. Але мир тут і досі дуже крихкий. Солдати й надалі змушені забезпечувати місцевих цивільних продуктами харчування. Але час від часу можна дозволити собі й паузу - і, наприклад, погладити мале козеня.
Фото: Reuters/G. Garanich
На фронті
Фронт розташований за 600 кілометрів від Києва. Не лише для мешканців Зайцевого, але й для всіх українців конфлікт з Росією - найбільша проблема держави. Окопи на фронті нагадують про війну щодня.
Фото: Reuters/G. Garanich
Без надії
73-річна Раїса Тараненко щодня дивиться на сліди від куль у дверях свого будинку. Вона живе за 600 метрів від окопів сепаратистів. Складені під стіною дрова вона використовує як захисний бар'єр від снарядів. Тараненко бажає, аби війна нарешті завершилась. "Але не зрозуміло, як усе розвиватиметься. Надії нема ні на що", - каже вона.
Фото: Reuters/G. Garanich
Мир на умовах ворога
Схоже дивиться на ситуацію також Ілля. Він - член полку "Азов". У боях на фронті він уже втратив одне око та руку. Надії на тривалий мир він не має. "Ті, хто розраховують на мир, отримають його. Але на ворожих умовах. Та такий мир нам не потрібен" - каже Ілля.
Фото: Reuters/G. Garanich
Потрібні мирні переговори
У Зайцевому всюди видно наслідки війни. Україна та Захід закидають Росії забезпечення сепаратистів на Донбасі зброєю. Є й чимало ознак участі російських військ у боях. Але Москва стверджує, що підтримує сепаратистів лише політично. Чи дадуть якісь плоди мирні переговори між Росією та Україною? Жителі Зайцевого сподіваються на мир.
Фото: Reuters/G. Garanich
Нарешті мир?
Адже конфлікт розділяє цілі родини. Миколі Юшкову (праворуч) 70 років. Він живе в сусідньому Майорську разом із сином і дочкою. Вони мешкають на підконтрольній Києву території. Друга дочка Миколи живе трохи далі, на території, яку контролюють проросійські сепаратисти. "Усі кажуть: ми маємо сісти й домовлятися. Мир. Нам потрібен мир", - говорить Микола Юшков.
