Представники таких впливових видань, як Stern, Spiegel, Focus або National Geographik розробили низку положень, які покликані захистити пресу від утисків з боку держави. Крім того, журналісти вимагають підтримки в отриманні вільного доступу до джерел інформації всередині країн та за кордоном. У разі конфлікту з державою та державними структурами працівники мас-медіа матимуть змогу посилатися на положення Хартії та вимагати підтримку з боку своїх закордонних колег.

У гамбурзькій конференції беруть участь також автори з країн, які не входять до складу ЄС, зокрема з Росії, Білорусі, Сербії та Туреччини. Журналісти, які хочуть у цих країнах проводити журналістські розслідування, потрапляють під державний тиск і контроль, деякі розплачуються за свою діяльність життям, як, наприклад, московська журналістка Анна Політковська.

З Хартією ознайомлять Єврокомісію

Ініціативі з підписання «Європейської Хартії свободи преси», за інформацією газетного видавництва «Gruner+Jahr», передувала спроба європейських видавців і журналістських союзів розробити подібний документ у Брюсселі. Переговори, однак, не призвели до успіху.

Аби надати Хартії належної ваги з підписаним документом офіційно ознайомлять Єврокомісію. Крім того, автори Хартії пропонують включити в передумови прийому до ЄС також визнання її положень країною-кандидатом.

вм/dpa

Редактор: Христина Ніколайчук