Молода, навіть юна, гарна, завжди з ідеальним макіяжем та бездоганно убрана. Гроші на свій рожевий дім вона заробила самостійно. Чоловік для неї друг, але не більше: вона робить кар’єру і не має часу на створення сім’ї. Та і які можуть бути діти за такої будови тіла...

У 2014 році ляльці Барбі виповнилось 55 років, і цей ювілей став приводом для проведення виставки "Барбі робить кар’єру. Жінки у професії" у старовинному палаці Бергедорф у Гамбурзі. Основу експозиції склала пересувна виставка ляльок Барбі "Заклопотана дівчина", яка успішно подорожує Німеччиною вже більше десяти років.

Організатори виставки не пішли легким шляхом, хоча й могли просто розставити довгоногих ляльок у вітринах. "Кар’єрне зростання" Барбі стало для них приводом знайти відповіді на злободенні "жіночі" питання: як далеко Німеччина просунулась у тому, що стосується емансипації? Як змінилась роль жінки у німецькому суспільстві після закінчення Другої світової війни? Організатори виставки звернулись за "консультацією" до жінок Бергедорфа. Відео- та аудіозаписи інтерв’ю, дані статистики, численні фотографії та факти з життя реальних жінок розмістилися у залах палацу по сусідству із пластиковими красунями.

Емансипація жінок у Німеччині

Бергедорф, район на околиці Гамбурга, на думку Шанетт Ріллер, керівниці бергедорфських музеїв та кураторки виставки "Барбі робить кар’єру", є репрезентативним: тут можна отримати уявлення про те, як та чи інша проблема була вирішена у Німеччині в цілому. Бергедорф - це і місто, і село одночасно, тут є всі установи, характерні як для великих, так і малих міст країни.

"До того, як ми почали готувати цю виставку, я вважала, що емансипація вже достатньо укріпилась у свідомості німців, - каже Шанетт Ріллер. - Але тепер бачу, що ні. Ми у будь який момент можемо повернутись туди, де були 50 та 60 років тому. Те, що жінки не менш розумні за чоловіків, не піддається сумнівам, але проблема розподілу ролей у сім’ї досі не вирішена так, як має бути вирішена".

За її словами, у Німеччині і досі не створені повноцінні умови для того, аби можна було не піклуватись про дитину упродовж робочого дня. "Якщо жінка хоче працювати повноцінно, то з дитиною має залишатися чоловік. Але не кожен чоловік готовий на таке піти", - зазначає Ріллер. Вона звертає увагу й на те, що чоловіки часто займають більш вигідну позицію на роботі або мають вищу зарплатню. У тому числі і через те, що не народжують і не "випадають" із системи, продовжуючи підніматися кар’єрними сходами, наголошує кураторка.

Кар'єра і діти

Відвідувачі виставки можуть дізнатися багато цікавого про взаємовідносини статей у Німеччині. Виявляється, параграф 177 Карного кодексу країни, який передбачає покарання за сексуальне насильство у шлюбі, з’явився в Німеччині у 1997 році - тобто не так вже й давно для прогресивної правової держави. Як у Бергедорфі, так і в Гамбурзі в цілому зберігається спільна для всієї Німеччини тенденція: керівні пости частіше займають чоловіки, також вони отримують вищу за жінок зарплатню за наявності рівних умов.

"Але мене вразило, що багато жінок самі не хочуть поєднувати сім'ю та повноцінну трудову діяльність, - наголошує Шанетт Ріллер. - До сих пір вважається нормою те, що "підлаштовується" жінка. Жінки бояться, що про них погано подумають! Мені здавалось, що в наші дні вже вважається нормою, коли чоловіки на рівних з жінками беруть участь у вихованні дітей та йдуть на поступки, коли мова йде про сім'ю. Я не очікувала, що для багатьох все ще буде актуальна формула: "Я не зацікавлена у кар’єрі, тому що у мене діти".

Об'єкт критики

Попри всі її, здавалося б, емансиповані погляди на життя, Барбі продовжує залишатися об’єктом критики з боку феміністок. За словами кураторки виставки у Гамбурзі, "у дівчинки, яка грається з нею, може скластися хибне уявлення про жіночу привабливість. Британські дослідники стверджують, що діти, які багато граються з Барбі, частіше за інших страждають від розладів шлунку, тому що хочуть бути такими ж худорлявими, як їхня улюблена лялька".

У Сполучених Штатах можна купити Барбі-президентку, Барбі-космонавтку, комісарку поліції, керівницю великої компанії. Але поборникам за права жінок цього замало. "На мою думку, головний недолік Барбі полягає в тому, що ніхто не вірить в її інтелектуальні здібності, - припускає Шанетт Ріллер. - Адже забагато уваги приділяється її зовнішності. Думаю, будь яка розумна жінка - красива".

Анти-Барбі

У 2014 році молодий американський дизайнер Ніколай Лемм створив альтернативу худорлявій та пишногрудій Барбі - ляльку Леммілі. В її основу лягли пропорції середньостатистичної 19-річної американки: зріст - 163 см, вага 68 кг, об’єм грудей - 85 см. Вона приваблива, але далека від "ідеалу". До ляльки можна також докупити набір наліпок: целюліт на "п’яту точку", прища на лоба, сліди від укусів комарів, синці на руки та ноги, рубці, післяопераційні шви і навіть розтяжки на живіт.

Як припускають маркетологи, навряд чи ця "нормальна лялька" переплюне популярність Барбі. "Ідеал" занадто привабливий. Можна багато та довго сперечатися про те, хороша Барбі чи погана, але свою нішу у дівчачих серцях та на полицях дитячих кімнат вона зайняла міцно. "Цій іграшці від початку була відведена певна роль: ви тримаєте у руках дорослу жінку, сформовану, а не напівдитину із пласкими грудьми та кривенькими пухлими ніжками, - каже кураторка виставки у палаці Бергедорф. - Граючись із іншими ляльками, дитина грається у своє дитяче життя, а з Барбі - у доросле. Й саме це приваблює дітей: їм просто хочеться подорослішати якомога швидше".