Більшість лікарень у Нідерландах ще до набуття чинності заборони на носіння паранджі пояснили, що не відмовлятимуть в обслуговуванні жінкам у цьому одязі. Мовляв, медична допомога пацієнтам є важливішою за виконання правил щодо того, як слід вдягатися в громадських місцях. До того ж, як наголосили в лікарнях, виконання закону на практиці є завданням поліції, а не лікарів чи медсестер.

Натомість поліція Нідерландів наполягає, що саме співробітники установ, щодо відвідувачів яких діє заборона, повинні стежити за дотриманням нових правил. І лише тоді, коли хтось відмовиться зняти одяг, який закриває обличчя, можна зателефонувати до поліції, кажуть там.

Навіть поліція є поблажливою

Наголос робиться саме на тому, що це "можна" зробити. Адже текст закону сформульовано так, що до поліції "можна" зателефонувати, щоб змусити когось відкрити обличчя. І неважливо, що його приховуватиме, - нікаб, паранджа, мотоциклетний шолом чи балаклава. І не лише лікарні демонструють кволе бажання до виконання нових вимог, так само не поспішають і підприємства, які надають послуги громадського транспорту. Вони хочуть для початку встановити, як часто заборона буде порушуватися у транспорті. А враховуючи те, що серед 17-мільйонного населення Нідерландів налічується лише кілька сотень жінок, які носять паранджу, ця кількість не повинна бути дуже великою.

"Для нас пріоритетом є деескалація та забезпечення безперебійної роботи автобусів і залізниці", - пояснює Педро Петерс, представник OVNL - галузевого об'єднання підприємств Нідерландів, які надають послуги в сфері громадського транспорту. Але, за його словами, коли з'явиться інформація, що на якомусь конкретному маршруті громадського транспорту буде регулярно їздити багато жінок у паранджах, то тоді підприємства можуть вдатися до контролю. Справді невідкладною цю проблему перевізники, вочевидь, також не вважають.

"Паранджі для громадського транспорту ще ніколи не були проблемою", - стверджує Петерс, додаючи, що й після 1 серпня, коли заборона набула чинності, вони також раптово не стануть такою проблемою.

І навіть сама нідерландська поліція, яка є єдиним органом, що має право накласти штраф за порушення правил, діятиме поблажливо у своїх будівлях. Якщо до поліцейського відділку приходитиме жінка із закритим обличчям, її супроводжуватимуть в окрему кімнату, у якій вона у присутності жінок-поліцейських зможе відкрити обличчя і потім вже отримати допомогу від поліції, якщо вона її потребує.

Більше, ніж символічна політика?

Небажання виконувати закон жодним чином не означає того, що ця тема в Нідерландах не є важливою. Але в мусульманському світі на це нововведення відреагували набагато гостріше, ніж у світських Нідерландах, стверджує арабіст Ян Яап де Руйтер з Тілбургського університету на шпальтах газети Volkskrant. "У Нідерландах це розглядається частково як символічна політика. Після чого ми можемо знову повернутися до звичного порядку денного. Але так просто це не завершиться. Оскільки для ортодоксальних мусульман заборона на носіння паранджі є прикладом пригноблення людей однакової з ними віри у Західному світі", - вважає експерт.

Абдул-Джаббар ван де Вен, проповідник ісламу у Нідерландах та прихильник ваххабізму, закликав жінок у паранджах ігнорувати заборону. А ісламська партія NIDA, яка представлена в міській раді міста Роттердам, запропонувала допомогу в ситуаціях, коли на жінок накладатимуться штрафи. Лідер цієї партії Нурдін Ель-Уалі заявив агенції ANP, що він не особливо остерігається жорстких дій поліції у випадку порушень заборони носити паранджу. Натомість його непокоїть те, що деякі жителі Нідерландів можуть спробувати взяти виконання закону у власні руки. Громадяни країни мають право затримувати до прибуття поліції тих осіб, які порушують закон. Але попередній досвід засвідчує, що нідерландці рідко вдаються до таких дій.

Великі міста мають інші проблеми

Не лише мусульмани, але й представники інших релігій виступають проти нового закону. Жодне з великих міст не вважає його реалізацію своїм пріоритетом. Градоначальниця Амстердама Фемке Халсема, що представляє партію "Зелені ліві", ще у листопаді минулого року заявила, що заборона не буде реалізована в очолюваному нею місті. За її словами, це було б "не по-амстердамськи".

Мер Реттердама Ахмед Абуталеб, який є мусульманином, також бачить інші пріоритети для себе: "Існує так багато законів, а ми маємо так мало поліцейських. Роттердам має серйозніші проблеми. Вбивства, наркотики, проникнення криміналітету у суспільство".

А от хто справді вітає нововведення, то це керівник відомої своєю антиісламською риторикою Партії свободи Герт Вілдерс. "Вони (мусульмани. - Ред.) погрожують нам зараз джихадом проти заборони паранджі. І відбуватимуться ще гірші речі. Вони ігнорують наші закони, наші цінності і демократію і хочуть правити нами за допомогою брутального насильства і смертоносного терору", - написав політик-правопопуліст у своєму Twitter.

Саме Вілдерс ще у 2005 році здійснив першу спробу заборонити приховувати обличчя, але ця спроба зазнала фіаско завдяки конституції Нідерландів, яка гарантує свободу релігії. У 2015 році був запропонований законопроєкт, пропозиції якого зараз у значній мірі були втілені у життя: заборона ховати обличчя у громадських будівлях: школах, лікарнях, меріях тощо. На вулиці, як вкотре наголосив міністр внутрішніх справ Нідерландів Рональд Пластерк, паранджу можна, як і раніше, носити. Тим більше, що в цій країні і так практично неможливо зустріти жінок, які повністю закривають обличчя.