Другий тиждень не вщухають пристрасті навколо ймовірного хімічного забруднення повітря на півдні Херсонської області та в Криму. Через шкідливі викиди заводу "Кримський титан", що розташований в Армянську на окупованому Росією півострові, мешканці навколишніх населених пунктів як у самому Криму, так і в Херсонській області скаржаться на проблеми зі здоров'ям. 4 вересня керівництво заводу, який належить українському бізнесмену Дмитру Фірташу, вирішило призупинити його роботу на два тижні. Однак і наступного дня труби найбільшого у Східній Європі виробника діоксиду титану - білого барвника, що широко використовується у різних галузях, -  досі димлять.

Скарги людей на здоров'я

Зранку у середу, 5 вересня, кореспондент DW стає свідком того, як мешканці села Преображенка Херсонської області збираються під місцевою амбулаторією. Від "Кримського титана" до Преображенки навіть ближче, ніж до Армянська - фактично підприємство і село розділяє лише заводський ставок. Тут чекають на комісію з українського міністерства охорони здоров'я, яка має вивчити скарги на погіршення самопочуття за останній тиждень. "Ускладнене дихання, у людей пече в горлі та у носі, посилились алергічні реакції", - переказують місцеві медики скарги громадян.

На столі у приймальні накопичується стос заяв - місцеві пишуть петиції до місцевої та центральної влади з метою вплинути на ситуацію та припинити забруднення повітря.

Андрій, місцевий прикордонник, сьогодні в цивільному. Ситуацію на пункті пропуску "Каланчак" через адміністративний кордон із Кримом він описує так: "Це триває уже майже тиждень. Дивіться, от навіть на нашій будці корозія пішла. Маски видали, але користі від них мало. Вночі, коли вологість підвищується, аж шкіру пече".

Через забруднення повітря Державна прикордонна служба України уже внесла зміни у розклад чергувань місцевих дозорів. Як пояснив DW пресс-офіцер Херсонського прикордонного загону Іван Шевцов, "бійці отримали засоби індивідуального захисту, скорочені зміни, а на ділянках, де зафіксовані небезпечні викиди, замінені пости".

Небезпечний титан

Перші скарги на раптове погіршення стану здоров'я почали надходити ще 24 серпня з Армянська. За кілька днів фактичний очільник Криму Сергій Аксьонов пов'язав ці скарги з діяльністю заводу і припустив можливе закриття виробництва. Однак, відвідавши Армянськ через кілька днів разом із інспекцією Росспоживнагляду, він вже не говорив про закриття заводу. Проведені в той день заміри повітря нібито не виявили перевищення гранично допустимих норм. Тоді ж з'явилася і найбільш поширена нині версія походження викидів - випаровування сірчаної кислоти із накопичувального колектора поблизу заводу.

Сірчану кислоту виготовляють так само на "Кримському титані" - вона є важливим елементом у технологічному процесі. Кислоту зберігають у спеціальному колекторі під шаром води, рівень якої, як кажуть екологи, протягом посушливих липня та серпня значно знизився. 31 серпня Аксьонов пообіцяв, що у колектор заллють додатково 10 тисяч кубометрів води з місцевих свердловин, запевнивши, що особливої загрози здоров'ю місцевих мешканців немає.

Кордону для кислоти немає

Чіткої відповіді на те, що саме і коли потрапило у повітря, немає і в українських органів влади. 31 серпня на адмінкордон разом з очільником Херсонської обладміністрації Андрієм Гордєєвим приїздила інспекція обласного департаменту екології. Однак тоді проби повітря не виявили перевищення граничної норми небезпечних речовин, у тому числі і сірчаної кислоти.

"Звісно, ми розуміємо, що одиничний замір не є репрезентативним, - розповідає DW заступниця начальника управління нормування атмосферного повітря і впливу на екологію Катерина Риженко. - На той момент вітер просто міг віяти не в той бік. Але можливості проводити регулярні заміри в нас немає, бо відсутня мобільна лабораторія".

Портативні вимірювальні прилади є в прикордонників - свого часу вони були закуплені за допомогою ЄС. І вже не на першу добу вони фіксують перевищення допустимих норм забруднення на різних ділянках адмінкордону, втім, конкретних показників за шкідливими речовинами і їхнім вмістом у повітрі не дають.

Політизоване питання

Але відсутність конкретики не заважає херсонському губернатору Андрію Гордєєву мати власну версію причин екологічної проблеми. "Про резервуар із сірчаною кислотою - то нісенітниця, ще один привід звинувати Україну в відсутності водопостачання в Криму", - запевнив він DW 3 вересня. 

Північнокримський канал, перекритий ще 2014 року вище Преображенки, дійсно був для "Кримського титана" основним джерелом водопостачання. Однак і протягом останніх років підприємство знаходило воду для виробництва, беручи її зі свердловин поблизу Армянська. На думку Гордєєва, надмірне виснаження свердловин і стало причиною шкідливих викидів. "Вода у свердловинах вже надто засолена, у ній підвищений вміст мінералів, і це призводить до неконтрольованих реакцій в процесі виробництва", - переконує він, посилаючись на дані дослідження, проведеного в області.

Версії і припущення

Екологічна проблема на кордоні, попри свою локальність та недостатнє вивчення, в лічені дні перетворилась на привід для гучних політичних заяв. Ще в перший тиждень представник президента України в Криму Борис Бабін з Херсона повідомив про можливі випробування хімічної зброї в Армянську. 5 вересня у міноборони України висловили переконання, що відстійники із відходами "Кримського титана" були пошкоджені ще 13-19 серпня внаслідок потрапляння снарядів під час навчаннь російської армії в північному Криму.

Тим часом Андрій Сучок, голова Мирненської об'єднаної територіальної громади Херсонщини, до якої належить Преображенка, скаржиться на петиції, що пишуть на його ім'я місцеві жителі. "А як я можу зарадити? Хоча, звісно, добре, що пишуть. Може, хоча б сьогодні з Херсона приїдуть і якось втрутяться", - каже він. 

Без офіційного висновку медиків та екологів тут навіть не можуть закрити на карантин школу і дитячий садок. Попри це, зранку у середу прибиральниці з милом відмивають масний іржавий наліт із турників та гойдалок на дитячих майданчиках. В обідню спеку батьків попросили не виводити дітей на вулицю та взагалі не виходити з приміщень.

За словами Уповноваженого з дотримання прав жителів АР Крим та Севастополя Ісмаїла Халікова, 4 вересня Україна звернулася до міжнародних організацій, зокрема ООН та Організації із заборони хімічної зброї, з інформацією про хімічні викиди на "Кримському титані". 

У прес-службі холдингу Group DF Дмитра Фірташа не відповіли на запит DW щодо ситуації на заводі.