Пилові бурі, пожежі та промислові викиди забруднюють повітря в Україні та несуть небезпеку для здоров'я людей. Однак аби її оцінити, потрібні дослідження, яких в Україні не проводять, розповів у інтерв'ю DW завідувач відділу інформатики навколишнього середовища Інституту проблем математичних машин та систем НАН України Іван Ковалець.

Deutsche Welle: Пане Ковалець, в Україні, зокрема, у Києві, можна було спостерігати нетипове для цього регіону явище - пилову бурю. Що це було? І чи не несе така пилова буря небезпеку для здоров'я людей?

Іван Ковалець: Пилові бурі фіксували й раніше, але не так часто і в основному - влітку. Зазвичай тоді - багато рослинності, і в містах такі бурі практично не відчуваються. А зараз рослинність ще не встигла утворитися, а ґрунт дуже сухий. Як правило, навесні у нас - більш вологі умови, і вітер не створює такого сильного підйому частинок у повітря. Але за аномально сухої зими і весни ми маємо таку ситуацію.

А як щодо небезпеки для здоров'я людей? Адже пилова буря роздмухала лісові пожежі, зокрема, знову горить Чорнобильська зона, де лише кілька днів тому за допомогою дощу вдалося приборкати вогонь?

Щодо пожеж у Чорнобильській зоні, то під час пилової бурі вітер був спрямований не на Київ, а на схід. Тому в зоні відчуження, за нашими розрахунками, могло бути перевищення гранично допустимих значень (вмісту радіонуклідів. - Ред.) протягом кількох годин. Але у Києві радіаційної небезпеки немає.

Але є дуже стійкий і їдкий запах чадного диму. За офіційними повідомленнями Державної служби з надзвичайних ситуацій, горять суха трава та ліси в Житомирській області та знову в чорнобильській зоні. Цей дим у Києві аж звідти?

Так, це продукти горіння. Але це не радіоактивна зола, а просто зола. Ми намагаємося обрахувати об'єм цих продуктів горіння. Найбільше зараз горить на кордоні України і Білорусі. Сумарна площа пожеж, які впливають на стан повітря у Києві, становить близько 200 тисяч гектарів - це з урахуванням пожеж на українсько-білоруському кордоні. Це спричинено тим, що були ділянки тління, а пилова буря роздмухала його у нову масштабну пожежу. Для людини, зокрема, її органів дихання, найбільшу небезпеку створює саме зола як продукт горіння.

Останнім часом горіння сухостою та лісові пожежі почастішали в Україні?

Раніше в Україні пожежі були типовим явищем для ранньої осені, коли все сухе. Тепер, через аномально теплу зиму, і навесні. А так, восени Україна - узагалі "чемпіон" Європи по забрудненому повітрю через велику кількість пожеж.

Чи приділяє Україна достатньо уваги запобіганню пожежам?

Ми співпрацювали з Національною академією аграрних наук України і лісовою службою США, досліджуючи Чорнобильську зону, і порівнювали кількість лісових пожеж у зоні відчуження за 25 років. Порівнюючи українську і білоруську частини Чорнобильської зони було видно, що, починаючи з 2003 року, коли Білорусь ввела в дію свою програму запобігання лісовим пожежам, у них різко зменшилася кількість пожеж: до цього вигорали тисячі гектарів на рік, а після почало вигорати лише 15 гектарів на рік. Це підтверджує і супутниковий моніторинг, і статистичні дані. Тобто такі програми у сусідів діють. В Україні ситуація так і не змінилася.

А чи веде Україна якийсь моніторинг забруднення повітря у результаті пожеж?

В Україні не здійснюється інвентаризація будь-яких забруднень у повітрі, не тільки через пожежі. І це проблема. Ми отримали і проаналізували базу даних статистики у Києві та Київські області за минулий рік. А потім зробили своє моделювання розповсюдження і переміщення забрудників, зокрема, забруднення повітря автотранспортом, співставили його з міжнародними оцінками. По деяких речовинах у офіційній статистиці - заниження обсягів забрудників у два рази, а по деяких - у сотні разів.

Як це можливо? Офіційна статистика забруднень неправдива?

Бо цифри по викидах перевіряються чисто формально і номінально - просто "для галочки". А мають бути комплексні дослідження, як робиться у всьому світі. Має бути інвентаризація викидів і звітування про це. Тим більше, що Україна ратифікувала протокол Конвенції про транскордонне забруднення атмосферного повітря на великі відстані, розробленої під егідою ООН. Ці звіти мають бути детальними по кожному українському регіону і місту, а не загальна цифра по всій країні. Адже загальна цифра нічого не дає. Це лише "середня температура по лікарні".

Ваш інститут звертався з цією проблемою до Офісу президента?

Так, звертався. У мене був державний грант з комплексного дослідження джерел забруднення повітря Києва, який показав, що потрібна не одна узагальнена цифра забруднення, а чесний моніторинг кожного десятикілометрового квадрата по всій Україні. Тільки по Києві має бути 16 таких квадратів - і звіт по стану забруднення у кожному з них. Бо зараз в Україні немає розуміння того, які забрудники наявні, які джерела їх створюють, наскільки вони небезпечні... Офіс президента перенаправив мене до міністерства енергетики. Я спілкувався також з представником РНБО, і вони кажуть, що я маю зробити "управлінську пропозицію". Але ж я не управлінець, а науковець.