Від розповідей депутата Верховної Ради Ахтема Чийгоза - мурашки по шкірі. Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу говорить завмерлим слухачам про знівечені трупи зниклих активістів з гирями на шиях, яких прибій виносить на береги анексованого п'ять років тому Росією українського півострова.

В актовому залі посольства Швеції в Берліні гробова тиша. Сам Чийгоз був засуджений в Криму і депортований восени 2017 року з Сімферополя в Анкару. На півострові досі залишаються його родичі, і він уникає прямої відповіді на питання, чи загрожує їм небезпека.

П'ять років по тому: Крим на узбіччі громадського уваги

З часів Євромайдану в Києві та наступного за ним невизнаного більшістю держав-членів ООН "референдуму" про статус Криму минуло понад п'ять років - і з кожним днем ​​тема півострова все більше зникає з порядку денного європейських ЗМІ і, відповідно, з фокуса громадської думки. Інші політичні кризи і збройні конфлікти здаються важливішими і актуальнішими, до того ж в'їзд до Криму для журналістів не такий уже й простий.

Щоб привернути увагу до дедалі більшої мілітаризації півострова і постійних порушень прав людини там, посольства Швеції і України в Берліні організували 6 листопада дискусію за участю депутатів Бундестагу, експертів з питань України і правозахисників з Києва.

У возз'єднання Німеччини багато хто теж не вірив

У своєму вступному слові посол України в Німеччині Андрій Мельник зачитав цитату з виступу колишнього міністра закордонних справ об'єднаної Німеччини Йошки Фішера (Joschka Fischer), який в 1989 році, за сто днів до падіння Берлінського муру, не вірив у возз'єднання країни настільки, що називав його "небезпечною ілюзією".

Мельник бачить прямі історичні паралелі між возз'єднанням Німеччини і ситуацією з українським півостровом. "Мені кожен день говорять, що повернення Криму - це утопія і що треба змиритися з ситуацією. Причому говорять навіть ті, хто засуджує анексію, - додав посол. - Але ж багато німців теж не вірили в возз'єднання Німеччини, а воно сталося".

Мельник визнає, що час - не на боці України, оскільки увага німецьких політиків прикута до мирного вирішення ситуації на сході країни, а Крим, де не ведуться бойові дії, все більше витісняється на узбіччя суспільної уваги.

Як зупинити повзуче визнання статус-кво в Криму?

Замовчування ситуації в Криму створює ілюзію її нормалізації, і як зупинити "повзуче визнання" нинішнього статус-кво, що порушує міжнародне право, - "питання до всіх нас", констатував Міхаель Зіберт (Michael Siebert), уповноважений МЗС Німеччини з питань Східної Європи, Кавказу та Центральної Азії.

За його словами, важливо домогтися допуску на півострів представників міжнародних правозахисних організацій і збереження єдиної позиції країн ЄС з питання підтримки санкцій щодо Росії.

Чи не парадоксально, але відразу двоє німецьких журналістів, які були присутні на дискусії, закликали українську владу полегшити співробітникам ЗМІ в'їзд до Криму з боку України - що допомогло би привернути увагу європейської громадськості до ситуації на півострові. Один з них назвав ситуацію з правами людини в Криму "жахливою".

Курорт перетворюється на військову базу

Олександра Романцова з київського Центру громадянських свобод виступила з доповіддю про ситуацію на півострові. За її словами, улюблене місце відпочинку все більше перетворюється на військову базу - кількість дислокованих в Криму військовослужбовців і озброєнь зросла за п'ять років мало не втричі. Водночас, зазначила Романцова, відбувається неоголошена кампанія зі зміни демографічного складу населення і тотального залякування кримських татар, в тому числі й арештів за звинуваченням в екстремізмі.

Дилему європейської політики щодо Криму посол Швеції в Україні Тобіас Тюберг описав так: з одного боку, поганий статус-кво, з іншого - катастрофічне визнання анексії. На його думку, будь-яке зниження санкційного тиску на Росію щодо Криму "буде мати катастрофічні наслідки", до того ж, дії Росії в Азовському морі все більше дестабілізують економічну ситуацію на сході України.

Звикання до статус-кво в Криму - найгірший варіант

За словами депутата Бундестагу від партії "Союз 90/Зелені" Оміда Нуріпура (Omid Nouripour), найгірше, що може статися, - це звикання до сьогоднішньої ситуації. Чималу роль в якому, за висловом депутата, відіграє використання політиками і журналістами невинного слова "конфлікт" під час опису ситуації, що має всі ознаки війни.

У тому, що "повзуча нормалізація статус-кво є неприпустимою", з ним погоджується інший депутат Бундестагу, соціал-демократ Нільс Шмід (Nils Schmid). Питання в тому, пояснив він, які механізми впливу на Росію можливі окрім санкцій, бо результат санкцій незадовільний, оскільки вони не досягли своєї мети - змінити політику Росії.

Найскладніше, вважає Шмід, не забути про Крим після того, як в рамках мінських домовленостей буде знайдено мирне вирішення ситуації в Донбасі. Експерт з Фонду "Наука і політика" Сюзан Стюарт і депутат від Зелених Нуріпур зійшлися на думці, що повернення Росії в ПАРЄ було помилкою. Стюарт вважає, що в обмін європейська сторона могла б домовитися з Росією про доступ до Криму комісара Ради Європи з прав людини.

Міхаель Зіберт з МЗС Німеччини, навпаки, назвав правильним кроком повернення Москви в ПАРЄ і вказав на те, що важливі будь-які, навіть найдрібніші сигнали про те, що Німеччина не визнає анексію Криму. Як приклад він навів заплановану зустріч ректорів вишів Німеччини і Росії, яка була скасована після того, як до складу учасників з російської сторони було включено представника підконтрольного окупаційній владі сімферопольського вишу.