Ця неділя несподіванок не обіцяє: спостерігачі одностайно говорять про перемогу на виборах консервативної Народної партії Іспанії - Partido Popular (PP). Увага у виборчу ніч, схоже, буде прикута не стільки до потенційного переможця, який має шанси здобути щонайменше 45 відсотків голосів і таким чином парламентську більшість, скільки до масштабу розгрому правлячої Робочої соціалістичної партії Іспанії (PSOE).

За прогнозами, PSOE отримає найгірший результат з 1977 року, коли в Іспанії відбулися перші вільні вибори після відновлення демократії. Останні соцопитування дають соціалістам заледве 30 відсотків підтримки виборців.

В умовах економічної кризи та високого безробіття соціалісти, як очікується, отримають від виборців по заслугах. Партія перебувала при владі останні сім років. Економіка Іспанії переживає стагнацію вже третій квартал поспіль. Безробіття на сьогодні сягає 22 відсотків, серед молоді – навіть 45,8 відсотка. Це найвищий рівень у ЄС, причому з великим відривом. Доходи людей впали на 4,4 відсотка порівняно з 2010 роком. Крім того, країні загрожує рецесія. 

Більшість іспанців прагне зміни уряду. Є великі сподівання, що прихід до влади консерваторів, як у 1996 році, ознаменує початок нової ери економічного зростання.

Найбільше невідоме у день після виборів

Щоправда, у сподіванні на перемогу топ-кандидат консервативної партії PP 48-річний Маріано Рахой особливо не афішував свою економічну програму. Судячи з виборчих гасел, його першочерговим завданням є створення робочих місць. Але як він цього збирається досягнути, Рахой досі не розтлумачив. Є й інші невідомі. Рахой, наприклад, мовчить з приводу того, яким чином він буде втілювати політику заощадження та приведе до ладу бюджет країни, одночасно обіцяючи не урізати соціальних витрат.

Зміни урядів у Греції та Італії поки не призвели до зняття напруги на фінансових ринках. А відсотки на іспанські держоблігації внаслідок заборгованості країни стрибнули на історичний максимум. На цьому тлі постає питання, чи буде новий уряд користуватись свободою у економічних та податкових питаннях, чи підпаде під диктат ринків та рекомендацій з Брюсселя та Берліна. Останній варіант видається найбільш ймовірним.

Минулого року Хосе Луїсу Родрігесу Сапатеро вдалося заощадити 10 мільярдів євро. Політичною ціною за це стали втрата соціалістом колишньої популярності та кінець політичної кар'єри. Його імовірному наступнику Маріано Рахою, за оцінками експертів, доведеться заощадити утричі більше, якщо він буде дотримуватися взятих Іспанією зобов'язань щодо зменшення бюджетного дефіциту 2012 року до 4,4 відсотка ВВП.

Автори: Емілі Вінагре, Захар Бутирський
Редактор: Тетяна Бондаренко