Малі українські банки не можуть знайти гроші до збільшення капіталів. Тому Незалежна асоціація банків України, до якої входить 62 установи, звернулася до Національного банку України (НБУ) з пропозицією обмежити збільшення капіталів планкою в 200 мільйонів гривень. Такого рівня капіталу усі установи мають досягти вже до липня цього року. Наразі таких грошей немає у 41 банку. Після цього впродовж семи років капітали мають збільшитися до 500 мільйонів гривень, але поки що такій вимозі не відповідає 64 установи. "Наша пропозиція - залишити вимогу до капіталу в 200 мільйонів гривень. Не в кожному банку бізнес-модель вимагає такого рівня капіталу. Треба, щоб ці норми не привели до нової хвилі банкопаду", -  пояснив голова ради асоціації Роман Шпек. 

Але НБУ вважає, що без грошей акціонерів банки будуть неспроможні розвиватися. "Багато з цих малих банків створювалося для перепродажу. Навряд чи всі вони знайдуть інвесторів, - говорить заступник голови НБУ Катерина Рожкова. - Вже зараз вони мають конкурувати не тільки з великими банками, а й з компаніями, які надають фінансові послугу: переказ грошей, кредитування, он-лайн банкінг. Але без грошей вони не зможуть цього зробити". За умовами Нацбанку, ті установи, які не знайдуть грошей, мають закритися.

Маленьким важко

Власники невеликих банків заявляють про те, що вимоги Нацбанку занадто високі. "Перший етап докапіталізації ми провели за рахунок прибутку. У мене декларація на 240 мільйонів гривень, більше немає",- зізнається власник банку "Альянс" Олександр Сосіс. На думку банкірів, збільшення капіталів не є головною умовою успішного бізнесу. "Найкращим було б відмінити цю норму. Для захисту інтересів вкладників та кредиторів банку розмір його уставного капіталу взагалі не має жодного значення. Ми бачили, як банки з мільярдними капіталами йшли в небуття або держава мусила витрачати на їх порятунок мільярди гривень",- говорить власник "Банку Фамільний" Михайло Коміссарук.

Тим банкам, які не зможуть знайти гроші самостійно, Нацбанк рекомендує домовитися між собою і об'єднатися. "Це мають бути об'єднання із баченням майбутнього спільного розвитку. Ті, хто не зможе цього зробити, можуть також здати банківські ліцензії, розрахуватися за зобов'язаннями, й працювати, наприклад, у вигляді фінансової компанії", - говорить начальник управління реєстрації і ліцензування Нацбанку Олександр Бевз. Але законодавства для швидкого об'єднання банків досі не існує - відповідний законопроект подано в парламент, але ще не прийнято.

Не остання роль

У банківському комітеті парламенту вважають, що маленькі банки мають отримати шанс на виживання. "На відміну від великих установ, маленькі та середні банки мають хоч і невеликі, але все ж таки прибутки. Там працюють люди, вони сплачують податки, залучають депозити та надають кредити. Не можна їх просто так викинути з ринку", - говорить голова комітету Верховної Ради з питань фінансової політики і банківської діяльності Сергій Рибалка.

Недивлячись на розмір, роль маленьких банків може бути значною. З 2014 року в Україні вже збанкрутувало біля 90 банків, і закриття ще половини з працюючих на ринку може негативно вплинути на їхніх клієнтів. "Бізнес-групи можуть використовувати невеликі банки для обслуговування свого бізнесу. Майже у всіх корпораціях у США, Євросоюзу, Японії в структурі є кептивні банки, страхові або лізингові компанії, які працюють із обмеженою ліцензією, - говорить член виконавчого комітету Українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран. - Насильно ліквідувати малі банки не можна, це вдарить по інвестиційному клімату в банківському секторі і створить негативну атмосферу серед вкладників".