На вуличних стовпах видніється фото: радісні юнаки й дівчата за партами - очевидно, гурт студентів. Поруч – та сама світлина, тільки замість трьох людей – контури. Підпис сповіщає: "У цьому році вони на навчання вже не прийдуть. Причина – плата за навчання. Хто наступний?" Так було у 2006-му, через рік після запровадження обов'язкового внеску за вищу освіту – 500 євро щосеместру – в семи федеральних землях Німеччини.

Відтоді минуло вісім років дискусій, запеклих суперечок і демонстрацій, отримали дипломи два покоління бакалаврів і ще більше магістрів. Мінялися уряди федеральних земель, а з ними й закони. Поступово під суспільним тиском Баден-Вюртемберг, Саксонія-Ангальт, Гессен, Заарланд і Гамбург здалися й відмінили плату за навчання у вишах. А нещодавно склала "зброю" передостання фортеця – Баварія.

"Витрать годину і заощадь 500 євро"

Хоча баварські студенти за літній семестр уже заплатили, це було востаннє. Внесків більше не буде, вирішив баварський уряд після референдуму. На нього виборців закликали оголошення, розвішані не лише в університетах, а й у школах та дитячих садках великих міст.

У морозні дні студенти ходили центром Нюрнберга з транспарантами, співали власноруч написані куплети й агітували в соцмережах під девізом "Витрать годину і заощадь 500 євро", розповідає студентка Вищої школи імені Георга Симона Ома Вікторія Семенова. "Викладачі ставилися до нас із розумінням і відпускали на мітинги всіх бажаючих", - каже вона. В результаті явка на референдум була винятково високою. Назбиралося значно більше, ніж необхідні 10 відсотків голосів усіх виборців, повідомляє Баварське статистичне відомство.

Отже, молоді більше не доведеться їхати з Баварії в університети інших земель, щоби вчитися безкоштовно. "Ура! Це ж скільки можна буде заощадити вже з наступного семестру!" - радіє Вікторія. Для матері двох дітей 500 євро за півроку - пристойна сума, але навчання в сусідній землі було б для неї нереальним завданням.

Остання фортеця все ще не здається

Між іншим, серед студентів Німеччини є й такі, кому плата за навчання здається справедливою. Та їх, як і варто очікувати, зовсім небагато. Згідно з національним опитуванням, яке провели вчені університету Констанц, через два роки після запровадження збору за навчання тих, хто хотів платити, було 15 відсотків. А дві третини студентів виступили проти обов'язку сплачувати за вищу освіту з власної кишені.

У той час як більшість студентів Німеччини радіє здобутій фінансовій свободі та захищеному праву на загальний доступ до вищої освіти, останньою землею, де залишається збір за вищу освіту - Studiengebühren - залишається Нижня Саксонія. Університети аргументують тим, що укладені зі студентами угоди все ще чинні. Тим часом політики обіцяють скасувавати збір. До місцевих виборів 2013 року союз Соціал-демократичної партії та Зелених під проводом прем'єр-міністра Штефана Вайля пообіцяв відмінити студентські виплати після приходу до влади. Але студентам доведеться зачекати мінімум до 2014 року, пише видання Spiegel Online. Крім того, спудеї, як і раніше, платитимуть 600 євро, якщо закінчують виш на два роки пізніше, ніж зобов'язані, й доплачуватимуть по 100 євро за кожен наступний рік.

Поверніть наші гроші!

Те, що Німеччина знову стане територією безкоштовної вищої освіти, - питання майже вирішене. І все ж дебати про необхідність цього збору не стихають. Близько 13 відсотків населення країни здобули вузівський диплом або вчений ступінь - такі дані Федерального статистичного відомства. І якщо серед їхніх дітей навчатися до вищих навчальних закладів іде 71 відсоток, то серед дітей, чиї батьки не мають вищої освіти, таких тільки 24 відсотки. Чи перестане університетська освіта бути елітним привілеєм після того, як плату за навчання повністю скасують, - одне з головних питань дискусії.

Утім, сьогодні і прихильників, і противників платної освіти перш за все мучать сумніви щодо спроможності урядів компенсувати з бюджету гроші, яких скоро забракне. Адже утвориться дефіцит у сотні мільйонів євро в кожній землі. І ці діри доведеться затуляти, щоб після соціальної реформи не втратити якість вищої освіти.

До речі, не всім, хто вже відучився за гроші, після відміни плати за навчання доведеться кусати лікті. У Берліні, наприклад, за рішенням Вищого конституційного суду колишні студенти, котрі платили за навчання у 1996-2004 роках, мають право вимагати гроші назад. Прецедент?