1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Зайнятість в Україні - за німецьким зразком?

Лілія Гришко, Київ25 червня 2015 р.

В Україні за німецьким зразком створюють Національне агентство зайнятості. Інституція запрацює до кінця року, пообіцяв міністр соцполітики України Павло Розенко.

Агентство з зайнятості у Бонні (Німеччина)
Агентство з зайнятості у Бонні (Німеччина)Фото: DW/I. Wrede

Через війну на Cході України та переміщення людей з окупованих територій рівень безробіття в Україні зростає швидкими темпами. За словами міністра соціальної політики України Павла Розенка, внаслідок бойових дій лише в Донецькій області втрачено 800 тисяч робочих місць, а рівень безробіття загалом у країні зріс до 9,6 відсотків, до кінця року очікується навіть зростання до 11 процентів.

"Внаслідок переміщення людей зі сходу в інші регіони навантаження на ринок праці там значно зросло і, відповідно, люди - без роботи і незадоволені. Але центри зайнятості виявилися не готовими до цих проблем. Там була безсистемна робота, бардак, який супроводжувався лише зміною керівників", - констатував Павло Розенко, виступаючи на міжнародній конференції "Ринок праці України: європейський вимір". Він анонсував швидкі і якісні зміни у сфері зайнятості, які допоможуть провести в Україні представники Німеччини. Угоду про співпрацю 25 червня підписали Державна служба зайнятості України та Федеральна агенція зайнятості Німеччини.

Угода про асоціацію - в дії

Німецькі фахівці готові ділитися своїм досвідом задля зменшення безробіття в Україні. Адже в ФРН, за даними Євростату, нині - найнижчий рівень безробіття з усіх країн Євросоюзу. У квітні 2015 року в країні не були працевлаштовані тільки 4,7 відсотка працездатного населення. "Ми перейшли від системи виплат по безробіттю до більш продуктивної моделі - перенавчання безробітних. Якщо людина втратила роботу, то через 4 місяці вона вже опановуватиме іншу професію", - каже статс-секретар федерального міністерства праці і соціальних питань Німеччини Йорґ Асмуссен.

Підтримка урядом Німеччини українських реформ відбувається в рамках угоди про асоціацію. "У цій угоді, окрім торговельних відносин, є багато цікавих моментів, зокрема, міститься пункт, що Євросоюз бере на себе відповідальність допомагати Україні вирішувати питання зайнятості. Ми виконуємо свої зобов’язання", - наголошує представник групи підтримки Європейського Союзу для України Хозе Роман Леон Лора.

Німецькі фахівці вже допомогли міністерству соцполітики України розробити концепцію реформ у сфері зайнятості. Серед основних - створення в Україні Національного агентства зайнятості на базі існуючої Державної служби зайнятості, аби інституція була активним посередником та регулятором на ринку праці. "У цій агенції працюватимуть не чиновники у краватках, а мобільні фахівці. Це буде сервісна служба для надання ефективних послуг з працевлаштування", - стверджує Павло Розенко. За його словами, в новому Нацагенстві зайнятості буде сформована єдина база вакансій - на основі заявок роботодавців, приватних посередників, аналізу оголошень у ЗМІ.

Всі повідомлення дискримінаційного характеру за віком чи статтю видалятимуть автоматично, а роботодавців, які виставлятимуть вакансії з такими запитами, каратимуть. "Ми працюватимемо з роботодавцями, аби стимулювати їх створювати робочі місця, за рекомендацією німецьких колег посилюватимемо напрям перекваліфікації людей, співпрацюватимемо з іншими гравцями на ринку, хедхантерами ", - каже голова Державної служби зайнятості України Ярослав Кашуба.

Реальна потреба чи зміна вивіски?

Законопроект про створення Національного агентства зайнятості вже розроблений. Якщо парламент його швидко ухвалить, то до кінця 2015 року оновлена інституція має запрацювати, сподівається міністр соцполітики Розенко.

Утім, перед тим як її запускати, потрібне чітке усвідомлення - навіщо це все потрібно, адже до цього часу Державна служба зайнятості виконувала аналогічні функції, що й анонсоване Національне агентство зайнятості, переконана директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. Птухи Національної академії наук України Елла Лібанова. "Потрібен моніторинг програм, проектів, інституцій та їхнього глобального впливу на зайнятість. Треба нарешті перейти від еклектичної політики у сфері зайнятості до чіткого прогнозування, хто саме потрібен зараз на ринку праці в Україні", - вважає Лібанова.

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW