1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Спудеї-охоронці

Лідія Геллер / Наталія Соколовська30 листопада 2012 р.

Одним пострілом - двох зайців: студенти наймаються охоронцями великих закинутих споруд, отримуючи в такий спосіб і підзаробіток, і помешкання як альтернативу переповненим гуртожиткам та дорогому міському житлу.

Фото: DW/L.Heller

Студент Сандер Коерс вже давно думає про необхідність придбати собі скейтборд. Він йому знадобиться, приміром, аби щоранку долати 30 метрів до душу. Або цілих сто метрів до холодильника. А щоб зайти до сусіда на каву, треба "пробігтися" двома шкільними коридорами і сходами.

Коерс і його сусіди охороняють одну з будівель у Берліні. Там вони й оселилися. Тепер у розпорядженні шести осіб – 23 тисячі квадратних метрів колишньої школи. Дозвілля вони можуть проводити на власному футбольному полі або в актовій залі.

Життя в аудиторії

Від цієї домівки до бурхливого нічного життя Берліна молодим охоронцям добиратися далеко. Утім, «квартиранти» не засмучуються. «Зате у нас достатньо місця», - каже Коерс. Колись друзі йому розповіли, що з пошуками житла можна звернутися у бюро Camelot.

Компанія наймає на роботу охочих пожити і попрацювати на великих закинутих об'єктах. Такий підзаробіток уже став звичним у Нідерландах, а в Німеччині з'явився два роки тому. Тепер навколо Гамубурга, Дюссельдорфа та Берліна спорожнілі заводи, лікарні, вищі навчальні заклади та інші великі будівлі заселяють охочими тут підзаробити. Щоправда, заробіток за німецькими мірками смішний – 175 євро. Утім, студенти цілком задоволені.

Сандер Коерс у своїй новій домівціФото: DW/L.Heller

Без вечірок

Усі приміщення, інвентар та спортивне оснащення – в розпорядженні «охоронної бригади». Головний обов'язок - стежити за порядком. «Я маю дбати про те, щоби будівля виглядала так само, як у момент, коли ми в'їхали», - розповідає Коерс. Пускати сторонніх на територію заборонено. Якщо прорвало трубу або розбилося скло, потрібно повідомити фірмі Camelot.

Будинки потребують догляду. Інакше вони стають непридатними до експлуатації. «З часом там розбивають вікна, всюди лежить сміття, іноді стаються пожежі», - розповідає Катрин Бетцинг з берлінського філіалу Camelot. Значно легше потім знайти нового власника для «обжитої» будівлі. До жильців, щоправда, висувають низку суворих правил: палити заборонено, заводити домашніх улюбленців – також. На вечірки можна запрошувати не більше десяти осіб. Про якусь довготривалу поїздку співробітників Camelot потрібно повідомити заздалегідь.

Критерії відбору

Відповідальність та надійність – основні критерії відбору охоронців-квартирантів. Одного лише бажання пожити в незвичних умовах недостатньо. «Коли я розповіла, що саме потрібно робити, з тридцяти кандидатів залишилося лише п’ять», - розповідає Бетцинг. Крім того, мешканці мають бути готовими до змін. Їм доведеться покинути обжите місце одразу ж, як тільки власник знайде нове призначення для будівлі.

Майже "приватний" спортмайданчикФото: DW/L.Heller

Робочий день студента-охоронця Коерса триває приблизно півтори години на день. Йому слід прибирати приміщення і вчасно повідомляти про поломки. Він цілком задоволений. Якщо йому скажуть покинути нову домівку - шукатиме іншу, також покинуту. «Я вже так звик до простору, що не можу собі уявити життя у тісній кімнатці студентського гуртожитку», - каже Коерс.

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW