Реформа виборчого законодавства, судова реформа та припинення вибіркового правосуддя проти політичних опонентів – про ці передумови підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС нагадали під час свого візиту в Київ 25 квітня міністри закордонних справ Польщі, Литви, Нідерландів та Данії. Тижнем раніше, 19 квітня, після чергового багатоденного етапу блокування опозицією парламентської трибуни, представник президента у Верховній Раді Юрій Мірошниченко в розмові з журналістами в кулуарах парламенту висловив сподівання, що "пакет необхідних законів буде прийнятий після повернення депутатів з травневих свят".

Євроінтеграція об'єднала опозицію і владу?

Президентський представник зазначив, що одразу після розблокування парламенту депутати вже встигли 18 квітня ухвалити "один закон антикорупційного характеру, інший – з лібералізації візового режиму з Євросоюзом". Заступник голови фракції Партії регіонів Олег Зарубінський в інтерв'ю DW сказав, що всі парламентські фракції, за винятком комуністів, перейнялися метою ухвалити розроблені урядом близько десяти законів з євроінтеграції. "Протягом травня буде два пленарних тижні поспіль, впродовж яких можуть бути проголосовані ці законопроекти", – сказав Зарубінський.

Своєю чергою, заступниця голови парламентського комітету з євроінтеграції, депутатка від партії УДАР Ірина Геращенко підтвердила DW, що всі опозиційні фракції налаштовані підтримати в першому читанні навіть ті проекти законів з євроінтеграції, до яких в опозиції є суттєві зауваження. Суперечливі моменти, за словами депутатки, можна буде узгодити під час постатейного голосування за ці закони в подальших читаннях. Наразі ж головним є продемонструвати політичну волю парламенту підтримати євроінтеграційний курс держави.

Кодекс незгоди

Водночас після візиту секретаря Ради нацбезпеки та оборони України Андрія Клюєва в Брюссель 25 квітня в українській пресі з'явилися повідомлення про можливі проблеми з виконанням умов щодо підписання угоди про асоціацію. Серед іншого стверджувалося, що Україна, всупереч вимогам ЄС, "не бере на себе зобов'язання ухвалити Виборчий кодекс".

Як пояснив DW голова Комітету виборців України Олександр Черненко, з виборчих проблем в ЄС є три чіткі вимоги: внесення змін до Закону про вибори згідно з рекомендаціями ОБСЄ, проведення виборів депутатів Верховної Ради в п'яти округах, на яких вони були визнані недійсними восени 2012 року та схвалення Виборчого кодексу. "З Виборчим кодексом ми взагалі не бачимо жодного прогресу, а решта законів враховують рекомендації ОБСЄ та ЄС частково. Міністри закордонних справ ЄС та представники ОБСЄ, з якими я зустрічався, цим занепокоєні", - сказав Черненко.

Санкції за обман

В інтерв’ю DW Олег Зарубінський дав зрозуміти, що вважає вимогу ЄС щодо ухвалення Виборчого кодексу надмірною, адже "такого кодексу немає в більшості країн ЄС". Такі закиди політика від Партії регіонів спростовує голова Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут. За його словами, насправді ЄС очікує не так ухвалення Виборчого кодексу, як уніфікації виборчого законодавства, аби вибори всіх рівнів – від місцевих, до президентських – відбувалися за однаковими правилами і за прозорою процедурою.

Говорячи про закони із судової реформи, Ігор Когут вважає проблематичним обмеження всевладдя Вищої ради юстиції та запровадження судоустрою згідно з висновками Венеціанської комісії. Експерт не виключає, що під час ухвалення всіх цих законів в провладної більшості може виникнути спокуса імітації адаптування українських законів до європейських стандартів із тим, аби зберегти простір для нинішнього всевладдя бюрократії. Але в такому разі, на думку експерта, на авторів такої імітації чекатиме прикре розчарування. "Після підписання угоди про асоціацію ми потрапимо в принципово іншу договірно-правову ситуацію з ЄС. В ній вже не буде місця імітації та обдуренню – санкції за це будуть дуже жорсткими. В тому числі й економічними", – попередив Ігор Когут.