Венеціанська комісія (Європейська комісія за демократію через право при Раді Європи) на своїй черговій сесії у п'ятницю, 12 грудня мала проголосувати за текст висновку щодо Закону України про очищення влади, ухваленого Верховною Радою 16 вересня. Утім, після палких дискусій перенесла розгляд цього питання до наступного засідання навесні.

Проект висновку, який Венеціанська комісія передала для ознайомлення офіційному Києву близько тижня тому, був надзвичайно критичний. Експерти вказували на те, що закон має низку серйозних недоліків, а його головні пункти не відповідають європейським демократичним нормам.

Компромісне рішення

Проте, як повідомила у розмові з DW представниця Департаменту комунікації РЄ Тетяна Баєва, після зустрічей та дискусій з українською делегацією на чолі з міністром юстиції Павлом Петренком, яка прибула на сесію комісії до Венеції, європейські експерти погодилися переглянути текст свого остаточного висновку, тим часом ухваливши проміжний висновок.

У ньому, зокрема, вітається готовність української влади відредагувати Закон про люстрацію у відповідності до української Конституції та європейських стандартів. У своєму проміжному висновку Венеціанська комісія наголошує, що "люстрація не означає порушення прав людини" і зазначає, що хоча загальні принципи, на яких базується процес люстрації, перераховані в українському Законі про люстрацію, проте сам він їм не відповідає.

Які часові рамки?

Так, наприклад, люстрація повинна мати суворе обмеження у часі проведення та контролю за її виконанням. Тим часом такий широкий вибір часових рамок, які охоплює Закон про люстрацію, "від періоду радянського комуністичного режиму і до подій на Майдані у лютому 2014 року" може перетворити люстрацію на "історію, яка ніколи не закінчується".

У проміжному висновку говориться також про те, що люстрація має різні функції та цілі, "вона може доповнювати інші засоби забезпечення справедливого правосуддя, але не повністю замінювати його". "У будь-якому випадку Венеціанська комісія не вважає люстраційні заходи найліпшими у боротьбі з корупцією", - наголошується у тексті. Крім того, експерти вказують на те, що люстрація повинна стосуватися лише тих чиновників, чия діяльність, згідно з посадовими повноваженнями, "може справді становити значну загрозу для прав людини та демократії", тому пропонують переглянути перелік державних службовців, котрі підлягатимуть люстрації, а також критерії, за якими обиратимуться "кандидати на вихід" з влади.

Потрібне рішення суду

Європейські експерти окремо наголошують, що адміністративні рішення щодо люстрації мають бути призупинені до ухвалення остаточного судового рішення, а "інформація про осіб, які підлягають люстрації, може надаватися публічному розголосу лише після остаточного рішення суду". У Венеціанській комісії закликають Київ перенести відповідальність за проведення люстрації "від Міністерства юстиції до "спеціально створеної незалежної комісії", до роботи якої мають активно залучатися представники громадянського суспільства.

За словами Тетяни Баєвої, у Раді Європи очікують, що українська влада спільно з експертами Венеціанської комісії активно удосконалюватиме текст закону. До речі, чимало хто вважає, що причиною критичного проекту висновку щодо Закону про люстрацію стало те, що європейські експерти за період роботи над його текстом не мали змоги відвідати Київ і поспілкуватися з представниками української влади. Проте сьогодні у Венеції домовилися, що на початку січня делегація європейських експертів прибуде в Україну, щоб спільно попрацювати над новою редакцією Закону. Очікується, що висновок щодо оновленої версії цього документу комісія оприлюднить у ході своєї наступної сесії, котра відбудеться у березні наступного року.