Люстрація держслужбовців, які працювали за часів Віктора Януковича, стала гарячою темою не лише в Україні, але й у європейських інституціях. 12 грудня Венеціанська комісія у ході бурхливих дебатів так і не змогла досягти одностайності щодо українського закону "Про очищення влади", а тому вимушена була перенести остаточний вердикт на кілька місяців. Упродовж цього часу документ мають доопрацювати українські експерти після консультацій із представниками комісії.

"Взагалі люстраційні закони здебільшого завжди проблематичні, адже потрібно зупинити спроби однієї сторони взяти реванш стосовно своїх політичних опонентів. Він має бути максимально демократичним та об’єктивним", - наголосив президент Венеціанської комісії Джанні Букіккіо в інтерв’ю DW. Проаналізувавши текст закону про люстрацію, фахівці Венеціанської комісії винесли ряд зауважень до нього. Серед іншого, експерти радять переглянути та скоротити перелік держслужбовців, які підлягають люстрації, а також уточнити критерії, за якими їх визначатимуть. Ще один пункт для критики - необхідність більшої незалежності люстраційного комітету, який поки діє в структурі міністерства юстиції.

Питання незалежності люстраційного органу

Українські законотворці погоджуються з частиною зауважень Венеціанської комісії та вже навіть мають кілька ідей щодо доопрацювання документу, повідомив DW один з ініціаторів закону, депутат від "Народного фронту" Леонід Ємець. Серед можливих змін - перетворення люстраційного комітету на повністю незалежний орган у відповідності до вимог європейських експертів. "Оскільки така позиція нами теж розглядалась, то думаю, що ми можемо продовжити дискусію на цю тему. Основне питання - як нам забезпечити формування справді незалежного органу, який буде складатися з незаангажованих осіб", - зазначив депутат.

Оновлена версія закону також може врахувати окремі недоліки, які були виявлені останнім часом. Зокрема, за словами Ємця, люстровані чиновники намагаються впровадити нові корупційні схеми. Приміром, подекуди вони прагнуть влаштувати на звільнене місце своїх помічників, щоб самим стати радниками, але фактично продовжувати виконувати ті самі функції. "Я думаю, коли ми будемо зараз писати зміни, то врахуємо і ці позиції також", - додав депутат.

Надто широкі критерії люстрації?

Нині під очищення влади потрапляє дуже широке коло осіб. Венеціанська комісія зауважує, що люстрація повинна мати суворе обмеження у часі проведення. На думку експертів Ради Європи, широкий вибір часових рамок, які охоплює закон про люстрацію - від періоду радянського комуністичного режиму і до подій на Майдані у лютому 2014 року - може перетворити люстрацію на "історію, яка ніколи не закінчується". Леонід Ємець у розмові з DW не виключив, що в процесі подальшої експертної дискусії ці положення закону можуть бути змінені.

Натомість з критикою щодо надто широкого кола нинішніх чиновників, які підпадають під люстрацію, співавтор закону не погоджується. Експерти Ради Європи вказують на те, що люстрація повинна стосуватися лише тих чиновників, чия діяльність, згідно з посадовими повноваженнями, "може справді становити значну загрозу для прав людини та демократії", тому пропонують переглянути критерії люстрації. Адже нині у люстраційному переліку на сайті міністерства юстиції можна побачити екс-чиновників, яких за посадою важко запідозрити у порушеннях прав людини. Зокрема, у списку є екс-чиновники з Державного космічного агентства або Держагентства з питань кіно.

Ємець, утім, переконаний, що нині діючий критерій - щонайменше рік роботи на керівній посаді за часів Януковича - є виправданим. "Один рік, ми вважаємо, достатньо, щоб людина прийшла на цю посаду, подивилась навколо себе, зрозуміла, що вона знаходиться в середовищі корупційних планів, і далі ця людина могла прийняти для себе абсолютно свідоме рішення. Або вона пише заяву в міліцію про те, що навколо нього корупціонери і злочинці, як це має зробити будь-який добропорядний громадянин, або залишається на своєму робочому місці і стає ланкою загальної корупційної системи", - наголосив Ємець.

Основні критерії для очищення влади

Виконавчий директор Transparency International Україна Олексій Хмара позитивно оцінює існування закону про люстрацію. "Але я не переоцінював би значення закону, адже він лише запускає систему очищення, але не замінює її", - додав він. На думку Хмари, із чинної версії нормативного акту варто було би прибрати критерій для люстрації щодо членства в комуністичній партії, а також пом’якшення для учасників АТО.

Представник антикорупційної організації назвав три основні критерії, якими потрібно керуватись у процесі очищення влади. Це невідповідність доходів чиновника його способу життя, професійна непридатність та реальна участь у злочинах проти людини. "Якщо від цього людина втратила, як мінімум, здоров'я чи життя, то людина (чиновник - DW) має сидіти, або хоча б піти з посади. Всі решта критеріїв є надуманими", - наголосив Хмара.

Більше 350 люстрованих

Зараз в офіційному списку люстрованих - більше 350 прізвищ екс-чиновників різних рангів, але у деяких владних кабінетах і досі сидять представники старої влади. Як приклад Хмара наводить Володимира Орлова. За часів Януковича він більше двох років очолював спочатку Сумську, а потім Луганську митниці. Однак це не завадило Орлову в грудні цього року отримати посаду в одному з управлінь генпрокуратури.

Щоправда, робота деяких старих чиновників за нової влади не повинна завчасно розчаровувати. За словами члена Громадської ради при міністерстві юстиції з питань люстрації Дмитра Гнапа, зараз відбувається лише перша хвиля очищення влади. Упродовж останніх 1,5 місяців міністерство юстиції надсилало запити до різних органів влади щодо потенційних люстрованих, і відповіді на них лише почали надходити. Загалом же, відповідно до розпорядження Кабміну, люстраційні перевірки мають тривати до кінця 2016 року.