У Німеччині ще ніколи не було стільки першокурсників, як цього навчального року. Місць у гуртожитках не вистачає, тож студенти мають бути дуже винахідливими. Мюнхен та Франкфурт є найдорожчими. В баварській столиці кімната у студентській квартирі-гуртожитку (WG) коштує в середньому 493 євро, у Франкфурті – 421 євро.

Близько 27 відсотків студентів мешкають у батьків. Це не лише заощаджує кошти, але й зручно. Білизна прасується, холодильник завжди повний. Але це має свою ціну: вдома у мами і тата треба бути слухняною дитиною. За таких умов самостійним не станеш.

Однак через надто велику відстань до навчального закладу не всі студенти можуть жити з батьками. І тому мусять прощатися із батьківською хатою.

Першокурсники часто впадають у відчай, отримавши місце навчання у престижних університетських містах Мюнхені, Кельні або Франкфурті. Тому що знайти там помешкання – майже як вгадати у лотерею шість чисел. Часто на початку занять у багатьох ще немає притулку і вони тимчасово влаштовуються на ночівлю в університетському спортзалі.

Лише 12 відсоткам студентів у Німеччині щастить отримати місце у класичному гуртожитку. В новіших гуртожитках на одну людину припадає цілих 17 метрів житлової площі, у старіших – значно менше. Здебільшого кімнати розраховані на трьох-чотирьох мешканців. Середня плата за проживання тут – близько 230 євро.

Ще у 1980-ті, коли ситуація на ринку нерухомості була такою ж напруженою, як нині, з'явились житлові контейнери для студентів. У чомусь вони навіть комфортніші за гуртожитки: кімнати мають площу від 15 до 17 метрів.

Це студентське поселення в Мюнхені складається з семи кубів. Площа 6,8 квадратних метрів – це менше, ніж мінімально дозволений розмір дитячої кімнати у Німеччині. Однак стильні контейнери слугують одночасно туалетом, душем, кухнею, вітальнею та спальнею. Відносно дешево – 150 євро – коштують "кубики" разом з комунальними послугами.

Студентські гуртожитки - це не обов'язково безрадісні бетонні коробки. У Геттингені 1983 року студентський кооператив перебудував невеликим коштом колишній фахверковий будинок. На фото – перші мешканці радіють своєму заселенню. Цю хатинку студенти люблять і сьогодні.

Сербка Тіжана опинилась у старому гуртожитку в стилі казарми в Бонні. Її власні апартаменти мають площу 10 квадратних метрів, туалет і спільна ванна кімната – у коридорі. Кухня також спільна. Іноземцям допомагає в усіх їхніх клопотах спеціальний консультант у виші.

Студентка Сара орендує житло в пенсіонерки Клари Фюрст. Домовленість проста: вона отримує кімнату, а натомість допомагає доглядати дім та сад, ходить за покупками або миє посуд. З 1992 року спеціальна організація зводить докупи студентів та пенсіонерів.

Студенти можуть найматися сторожами закинутих шкіл, заводів та лікарень. Така практика дозволена у Німеччині з 2010 року. Однак існують суворі правила: жодних цигарок, домашніх тварин та вечірок за участі понад десяти людей.

У недіючому францисканському монастирі в Ульмі з 2012 року мешкають 27 студентів, які представляють вісім різних країн. Десять безкоштовних кімнат надає у розпорядження церковна громада для тих, хто не має чим платити за кімнату. Церква поки не знає, що робити з колишнім монастирем у майбутньому.

Ця комп'ютерна графіка демонструє уявлення фірми Inter IKEA, доньки шведського меблевого концерну. За цим лондонським взірцем мають бути зроблені і гуртожитки в Німеччині. Однак це справа далекого майбутнього.

Ця альма-матер розташована в місті, де щороку під час карнавалу відбувається одна з найбільших у Німеччині вечірок. Невимушеність і толерантність місцевих мешканців роблять Кельн привабливим для студентів із усього світу. Ще один фактор успіху - невелика відстань до європейських метрополій. До Амстердама, Брюсселя та Парижа з Кельна можна за кілька годин дістатися потягом.

Цей університет носить ім'я класика - Йоганна Вольфґанґа Ґете. Франкфурт-на-Майні - багатокультурне місто, яке часто називають "Майнгеттеном" через порізану багатьма хмарочосами лінію горизонту. Тут розташовані офіси багатьох фінансових інституцій, зокрема великих банків. Серед них - Європейський центральний банк.

Університет Дуйсбург-Ессен, в якому навчаються 37 тисяч студентів, - один із найбільших вишів Німеччини. Його створили у 2003 році, об'єднавши університети міст Дуйсбурга та Ессена. Ті, хто тут навчаються, потрапляють до найбільш густонаселеної місцевості Німеччини - Рурської області.

Найстаріший німецький університет заснований у 1364 році. Лише цей факт вже неабияк притягує студентів-іноземців, не кажучи про старовинне середмістя Гайдельберга, яке вважається одним із найкращих у федеральній землі Баден-Вюртемберг.

Ще одна з найстаріших німецьких альма-матер. Її поважну репутацію роблять ще переконливішою імена видатних випускників: канцлер Отто фон Бісмарк, письменник Генрих Гейне, мікробіолог і лауреат Нобелівської премії Роберт Кох, американський правозахисник Вільям Едуард Беркгард Дюбуа.

І знову Берлін. Німецька столиця приваблює не тільки туристів, її полюбляють і студенти. Не лише тому, що в Технічному університеті можна здобути престижну інженерну освіту. Важливо, що витрати на проживання в Берліні будуть значно нижчими, ніж у інших великих містах Західної Європи.

Ахен розташований поблизу кордону з Бельгією та Нідерландами. Тут можна вступити до найбільшого технічного університету Німеччини - Рейнсько-Вестфальської технічної вищої школи (RWTH). Її гасло: "Мислити майбутнім" ("Zukunft denken"). Ця альма-матер може похвалитися й відповідною репутацією.

У столиці Баварії можна навчатися одразу у двох вишах, які визнані в Німеччині елітними. Один із них - Мюнхенський технічний університет. Іноземців тут вистачає: за даними університету, у 2013 році майже кожний п'ятий студент був з-поза меж Німеччини.

Ще один елітний виш у Мюнхені - університет Людвіґа-Максиміліана, одна з найстаріших і найславетніших німецьких альма-матер. Із її стін вийшли 34 нобелівські лауреати. А Мюнхен у 2013 році був названий часописом "Monocle" серед міст світу, які найбільш варті того, щоб у них жити.

Вільний університет Берліна було засновано в 1948 році. Розташований у західній частині Берліна, в часи "залізної завіси" він позиціонувався як частина "вільного світу" і тому отримав таку назву. Нині ця альма-матер належить до одинадцяти елітних університетів Німеччини.