Що вигідніше: шість годин у небі з пересадками чи 12 годин у потязі? Нині ця дилема стоїть перед керівником українського представництва міжнародної корпорації "Галактика" Сергієм Литвиненком, який у бізнес-справах часто літав із Києва до Москви, витрачаючи на дорогу лише півтори години. "Наступну поїздку до Москви напевне плануватиму потягом. Літаком, зважаючи на пересадки в кількох аеропортах, трансфер до центру Москви, сукупно виходить те ж саме по часу, що й потягом. Хоча як тепер діставатимусь до Санкт-Петербурга чи на Урал, поки не знаю", - розповідає бізнесмен.

Після офіційного припинення авіасполучення між Україною та Росією ця дилема постала перед кількома мільйонами пасажирів, які користувалися авіатранспортом під час подорожей з Росії до Європи транзитом через Україну, а також тими українцями, які у справах літали до Москви чи транзитом через російську столицю до Азії.

"Для багатьох аеропортів напрямок з України до Росії був ключовим. Пасажири активно користувалися авіатранспортом із прямими рейсами. Наприклад, у київському аеропорту "Жуляни" третина рейсів була саме до РФ", - зазначає колишній заступник українського міністра інфраструктури Олександр Кава. На російський напрямок, за його словами, припадала третина пасажиропотоку в аеропортах Одеси та Дніпропетровська, а також 10 відсотків - у столичному аеропорту "Бориспіль".

У пошуку нових ніш

Тепер цим пасажирам доведеться шукати рейсів з пересадками у Мінську, Ризі, Гельсінкі чи навіть Кишиневі, аби дістатися до Москви. Цю нішу вже почали вивчати українські авіакомпанії, які доставлятимуть пасажирів до альтернативних аеропортів, із яких ті прямуватимуть до Росії.

"Ми маємо право літати двічі на день до Мінська, а літаємо сьогодні тільки один. Ми плануємо збільшити кількість частот до максимально дозволеного. Думаю, що білоруські колеги зроблять те ж саме і запланують літаки максимальної ємності на цей маршрут", - розповів на брифінгу президент авіакомпанії "Міжнародні авіалінії України" Юрій Мірошников. Він визнає, що його компанія матиме значні збитки від закриття авіасполучення між Україною та Росією, які можуть скласти близько шести мільйонів доларів США.

Однак є і плюси: закриття неба може допомогти українським авіакомпаніям знайти нові ринкові ніші, вважає партнер юридичної фірми "Анте" Андрій Гук, який спеціалізується на авіаційному праві. "У короткостроковій перспективі - це збитки, але у далекій перспективі - нові можливості. Адже пасажири, які раніше використовували хаб у Москві для польотів на Схід, наприклад, до Пекіна, тепер потребуватимуть прямих рейсів туди. І українські авіакомпанії можуть запропонувати таку послугу", - переконаний Гук.

Ціна питання

Відміна прямого авіасполучення між Росією та Україною боляче вдарить і по пасажирах. Адже вартість додаткових пересадок авіакомпанії закладають у ціну квитка. "За якою ціною буде продаватися квиток - вирішить ринок. Але у вартість квитків обов'язково будуть додані аеропортові збори Мінська або будь-якого іншого транзитного аеропорту", - відзначив Мірошников. Експерти припускають, що ціна квитка на літак до Москви з пересадками збільшиться для пасажирів із України у півтора-два рази, а в інші російські міста - ще більше.

"Альтернативою може стати "Укрзалізниця". Ця компанія досить гнучка - може збільшувати кількість вагонів у потягах, використовувати додаткові потяги, якщо через закриття авіасполучення з Росією буде збільшений пасажиропотік", - переконаний Олександр Кава. За його словами, автобусне сполучення між Україною та Росією використовується пасажирами не так інтенсивно через довготривалість поїздки.

Скільки триватиме заборона авіасполучення між Україною та Росією - поки не відомо. Як повідомляє прес-служба міністерства інфрастурктури України, офіційний Київ наполягає, що для початку переговорів про відновлення авіасполучення російські авіакомпанії повинні припинити незаконні польоти до анексованого Криму та через заборонені зони, а також сплатити всі штрафи, які Державіаслужба накладала на "Аерофлот" та інші російські авіакомпанії протягом 2014-2015 років. На даний момент сума санкцій складає майже 700 мільйонів гривень.

Екс-заступник міністра інфраструктури переконаний, що російська сторона не пристане на такі умови. "Це - не конструктивні вимоги. Жодна з європейським країн не включила у список санкцій щодо Росії закриття авіасполучення з цією країною. Адже це економічно не вигідно для того, хто запроваджує санкції, і від цього могли постраждати їхні жителі. Україна ці аргументи не враховує", - вважає Олександр Кава.