Wizz Air 26 березня зробив те, про що попереджав ще восени - заявив про закриття з 20 квітня свого дочірнього підприємства в Україні. З українського ринку авіаперевізник не пішов, однак здійснювати рейси тепер буде материнська компанія - Wizz Air Hungary. До того ж, рейсів стане вдвічі менше - вісім проти колишніх шістнадцяти. Причини реструктуризації компанія назвала одразу: конфлікт на Донбасі, девальвація гривні, контроль за операціями в іноземній валюті, який призвів до обмеженням платежів постачальникам та "невизначеність нових порядків для авіації".

Що стало останньою краплею?

Експерти теж сходяться на думці, що до закриття української компанії Wizz Air підштовхнула сукупність причин. За словами директора Центру транспортних стратегій Сергія Вовка, дії Wizz Air - це, зокрема, заходи економії. "Минулого року ринок зменшився більш ніж на 20 відсотків, бізнес Wizz Air зменшився на 19 відсотків. У цьому році падіння ринку продовжилося - 18 відсотків за два місяці", - наголошує він.

До цього додалися макроекономічна ситуація в Україні та коливання на валютному ринку. Вони, за словами Вовка, є дуже відчутними для лоукостера, ціни на квитки якого фіксуються у гривні, а плата за обслуговування літаків здійснюється, як правило, в доларах. Важливою причиною експерт також називає "відсутність нормальних правил роботи на ринку", маючи на увазі розподіл авіаційних маршрутів.

Утім, голова Державної авіаслужби України Денис Антонюк - колишній топ-менеджер "Міжнародних авіаліній України" (МАУ) - поспішив запевнити, що Wizz Air "були відкриті всі дороги" і жодні перешкоди для польотів не створювалися. А рішення компанії, за його словами, вочевидь, суто комерційне та пов’язане з падінням ринку і девальвацією гривні.

Проблемам монополізації ринку авіаперевезень та ратифікації угоди про спільний авіапростір навіть присвятили окреме засідання парламентського комітету з питань протидії корупції, на якому 26 березня й виступив Антонюк. Він відкинув можливість в нових умовах створення авіакомпанією МАУ монополії на українському ринку. "Всі маршрути з Європи продубльовані кимось, якщо хтось хоче літати з Києва до Лондона, то завжди на цьому маршруті є, наприклад, британські авіалінії. Про яку монополію ми можемо говорити?", - підкреслив Антонюк.

У передчутті нових цін?

У грудні 2014 року глава МАУ Юрій Мірошников в одному з інтерв’ю назвав бюджетні авіакомпанії "блюзнірським актом у світовому масштабі". Вони, мовляв, "перетворили авіацію зі статусної речі на приміську електричку". Однак для тих, хто вважає літак не розкішшю, а засобом пересування, рейси Wizz Air були доволі прийнятною можливістю дешево літати на європейських напрямках. Чим обернеться нинішня ситуація як для українського ринку авіаперевезень загалом, так і для пасажирів зокрема, передбачити нескладно, вважають експерти.

"Коли іноземна авіакомпанія такого рівня як Wizz Air закриває українську "дочку" - це сигнал для інших авіакомпаній, що схема, за якої інвестор відкриває в Україні компанію, набирає персонал і діє за українськими правилами, дуже погана, - зазначає адвокат Андрій Гук, який захищає права українських авіаперевізників. - Відповідно, інші авіакомпанії не будуть реєструвати в Україні свої "дочки", а літатимуть за міжнародними угодами". Тим більше, як у випадку з Wizz Air, компанія-нерезидент зможе застрахувати себе від валютних ризиків, бо матиме право продавати квитки в іноземній валюті, зазначає експерт.

Водночас Сергій Вовк вважає нинішню ситуацію з Wizz Air - ще й важливим індикатором для влади і профільного міністерства, яке "зараз має реалізувати антикризову програму із залучення іноземних перевізників". "Якщо цього не станеться, ми отримуємо монопольний ринок, де головну скрипку гратиме авіакомпанія МАУ", - попереджає він. А це, за відсутності конкуренції, "яка була хоч на деяких напрямках", зазначає Вовк, загрожує зікінчитися зростанням цін на квитки.

Такої ж думки щодо можливого зростання цін дотримується і Андрій Гук. Однак, якщо МАУ зараз сконцентрує свої зусилля на сервісі і якості, то матиме "дуже хороший шанс повністю завоювати прихильність пасажирів", вважає він.

Повернення можливе?

На рішення Wizz Air цього разу не забарилось відреагувати і профільне відомство. Уже за кілька годин після оголощення про закриття української компанії мінінфрастурктури поширило заяву про те, що буде "домовлятися про зустріч з українським і угорським керівництвом Wizz Air, щоб визначити, яку підтримку може надати для відновлення діяльності компанії в Україні". Відомство навіть анонсувало, що планує низку заходів для лібералізації ринку повітряних перевезень, "щоб українське небо стало привабливішим для авіаперевізників". В прес-службі Wizz Air Ukraine тим часом повідомили DW, що поки не мають жодної нової інформації від керівництва материнської компанії, у тому числі й щодо перспектив можливого повернення української доньки на ринок.

На думку Андрія Гука, відновлення діяльності української компанії малоймовірне. "Для материнської компанії немає переваг у створенні української дочки, а перешкод - більш, ніж достатньо, ще й намагаються створити нові", - наголошує він. Однак, є ще приклад компанії Atlasjet, яка так само створила українську доньку. Якщо їй вдасться успішно реалізувати цей проект, зазначає експерт, то, можливо, інші авіакомпанії придивляться до цієї схеми. Сергій Вовк у цьому питанні оптимістичніший та покладається на мобільність бізнес-моделей бюджетних авіакомпаній. За його словами, якщо ситуація на ринку авіаперевезень в Україні покращиться, то Wizz Air може відновити діяльність української компанії або, принаймні, збільшити кількість рейсів.