Від фортеці Фюрстенберг (Fürstenberg), що поблизу містечка Райндібах, нині залишились тільки руїни. Фортецю зведено на високому березі Рейну в 13-му столітті. Але досі вона зберегла особливий шарм. Ця фортеця повністю вписується в рейнську романтику. На башті сокіл навіть сплів гніздо. На крутих схилах піднімаються виноградники. До речі, місцеве вино можна скуштувати на замковій терасі.

На півдні Верхньої долини Середнього Рейну так звана "Мишача башта" (Mäuseturm) маркує початок романтичного Рейну. В цьому місці русло Рейну вкрай вузьке. Розташована на острові башта в часи Середньовіччя містила митницю. В 17-му сторіччі голландські художники відкрили на той час уже порожню башту як мотив для картин. Власне завдяки їм "Мишача башта" й стала символом рейнської романтики.

Свій нинішній вигляд замок Райнштайн (Rheinstein), що поблизу Трехтінґгаузена, отримав після того, як у 1823 році його придбав Фрідріх Прусський. Племінник короля Пруссії перебудував зведену в 14-му столітті фортецю на романтичний лицарський замок. Він любив розкіш, про що свідчать коштовні вікна, настінні розписи та стильні меблі. Нині замок Райнштайн містить музей, готель та ресторан.

На перший погляд Зоонек (Sooneck) виглядає як казковий замок. Насправді ж в 11-му столітті не чисті на руку війти обмивали тут награбоване. Серед іншого вони клали до власної кишені надходження від митних зборів, які вони мали б віддавати монастирю. Завітавши до замку, варто зазирнути й до шинку старих війтів.

Фортецю Пфальцґрафенштайн (Pfalzgrafenstein), якому вже понад 700 років, зведено на скелі посеред Рейну. Колись це була митниця - одна з 30 митниць між Майнцом та Кельном. На кожній з них із суден виноробів стягували побори. На таку обставину винороби свого часу навіть поскаржились Папі Римському. Нині ж тут зупиняються лише пороми, що привозять туристів.

Одна з найвідоміших рейнських фортець - це фортеця Катц з видом на скелю Лорелей. Сьогодні вона перебуває у приватній власності японців. Граф фон Катценальнбоґен велів збудували цю фортецю у 14-му столітті на противагу фортеці Петерсек. У народі обидві фортеці почали називати по-своєму: фортеця Катц (Burg Katz) та фортеця Маус (Burg Maus) - за аналогією з котом і мишею.

Напроти фортеці Катц розташована фортеця Райнфельс (Burg Rheinfels) - перша фортеця графів фон Катценельнбоґен. В Середні віки вона вважалась нездоланною. Але й нещодавно за неї безуспішно спробував поборотися праправнук останнього німецького кайзера. Він вимагав від федеральної землі Рейнланд-Пфальц віддати йому фортецю. Цей символ містечка Санкт-Ґоар і нині доступний для відвідування туристами.

Багато руїн фортець на Рейні впродовж 19-го століття були відбудовані в історичних середньовічних стилях. Але фортеці Марксбург (Marksburg) вдалося уникнути цієї долі, адже вона ніколи не була зруйнована. Жіночі покої та каплиця, лицарська зала та арсенал, винний підвал та бойові ходи - все у цій фортеці залишилося незайманим з 13-го століття. Ласкаво просимо в Середньовіччя!

За товстим муром колишньої митної фортеці Мартінсбург (Martinsburg) вся влада колись належала архієпископам Майнца. Княжий сад зараз можна відвідати всім охочим. У деяких приміщеннях розташований Рейнський музей карнавалу міста Ланштайн. Хто відвідує замок у "день відкритої пам'ятки", може під час екскурсії зазирнути до готичної зали, яка зазвичай закрита для очей громадськості.

Витончений, а не своєрідний - таким хотів бачити Фрідріх Вільгельм IV, прусський романтик на престолі, свій ідеал лицарської фортеці на Рейні. Будівництво він доручив зірковим архітекторам свого часу: Карл Фрідріх Шинкель, починаючи від 1823 року, перетворив колишні руїни фортеці Штольценфельс (Stolzenfels) на літню прусську резиденцію.

Одним із найкращих місць, щоб провести довгі, спекотні, літні дні, є озеро. У Німеччині налічують орієнтовно 30 тисяч озер усіх форм та розмірів. Відпочиваючи біля них, Ви стовідсотково захочете, щоб літо ніколи не скінчалось.

Це озеро Німеччина ділить зі Швейцарією та Австрією. Біля входу в порт німецького Констанца розташована статуя куртизанки - Імперія, яка в одній руці тримає маленьку фігуру Папи Римського, а в іншій - кайзера. Це сатрира на Констанцький собор, який відбувався у місті шість століть тому. Спершу суперечлива статуя нині є одним із символів міста. Вона обертається навколо своєї осі кожні 4 хвилини.

Відвідуючи озера Баварії, можна насолодитися ще й неймовірними альпійськими краєвидами. Найбільшим є озеро Кімзе, його площа - понад 80 квадратних кілометрів. Озеро Штаффельзе поблизу містечка Мурнау менше, але відоме своїм незвичайним світком. Тут жили і працювали представники об'єднання художників-експресіоністів "Синій вершник" (Blauer Reiter), заснованого Францом Марком і Василем Кандинським.

Серед гірських озер Баварії найбільш захоплбює розташоване на висоті 1000 метрів біля підніжжя найвищої вершини Німеччини - Цугшпітце - озеро Айбзе. Своєю назвою воно завдячує численним тисовим деревам, які в давнину росли навколо нього. На озері є вісім невеличких острівців, які омиває кришталево чиста вода. Милуватися озером можна як прогулюючись пішки, так і на гірському велосипеді.

Темно-сині та округлі за формою - вони відомі як "очі Айфеля". Маари - це озера, що утворилися в вулканічних кратерах. Нагір'я Айфель на заході Німеччини налічує понад 70 кратерних озер. В цьому районі і досі час від часу спостерігається вулканічна активність. Кожні 30 хвилин гейзер поблизу селища Валленборн еруптує, утворюючи триметровий стовп води.

Це штучно створене озеро на півночі Кельна дуже популярне. У спекотні дні його відвідують до 80 тисяч відвідувачів. Тут є чимало майданчиків для різноманітних водних видів спорту. Наприклад, влаштовують змагання на вітрильниках, човнах-драконах чи з тріатлону. Окрім спортивних подій, тут відбуваються й інші заходи - концерти під відкритим небом і середньовічні ярмарки.

Найбільше у Німеччині водосховище було утворене, коли звели греблю на річці Заале. Воно може вміщувати 215 мільйонів кубічних метрів води. 28-кілометровий мальовничий фіорд тягнеться вздовж греблі 65 метрів заввишки. Будівництво дамби розпочали у 1930 році. Замок Бурґк (на фото праворуч) височіє над річкою майже чотири століття. Тут організовують триденні мінікруїзи.

Особливість цього водосховища полягає в тому, що це частина національного парку "Келлервальд-Едерзе". Навколишні букові ліси у 2011 році включили до списку Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО - як захід з метою зберегти стародавні букові ліси Європи. На озері дозволяють користуватися лише електрочовнами. Тут можна пірнати, щоб побачити руїни затоплених сіл.

Найбільший у Європі комплекс штучних озер зводять у північно-східній Німеччині. Процес затоплення території, яку раніше займали кар'єри, мають незабаром завершити. Мережа озер простягається вздовж 80 кілометрів через Бранденбург і Саксонію з заходу на схід. Відвідувачі вже юрмляться на пляжах озер. З'явилися навіть плаваючі п'ятизіркові будиночки для відпочинку.

Це озеро увіковічнив у своєму останньому романі "Штехлін" видатний німецький письменник Теодор Фонтане. Глибина кришталево чистого озера Штехлінзе сімдесят метрів. Воно є справжньою перлиною з-поміж близько трьох тисяч озер Бранденбургу.

У федеральній землі Мекленбург - Передня Померанія на північному сході Німеччини налічують понад дві тисячі озер. Озеро Мюріц розташоване у самому серці озерного краю та є найбільшим у Німеччині. Щороку навесні і восени тисячі журавлів злітаються до Національного парку "Мюріц". Сюди можна дістатися, зокрема, водним транспортом з Гамбурга чи Берліна через мережу каналів і річок.

Дісен-ам-Аммерзее (Баварія) • На перший погляд може скластись враження, що перед нами - рівні ряди квітучої лаванди десь у французькому Провансі. Але це - сонячна електростанція поблизу баварського озера Аммерзее.

Лемвердер (Нижня Саксонія) • На відновлювані джерела енергії в Німеччині вже припадає понад 40 відсотків від загального обсягу електроенергії, котра виробляється в країні.

Ульм (Баден-Вюртемберг) • При цьому офіційна німецька статистика в цих даних враховує енергію вітру, сонця, води, а також енергію, що виробляється різними шляхами з біомаси й органічної частини домашніх відходів.

Якобсдорф (Бранденбург) • 2018 року на наземні та морські вітроенергетичні установки й парки в Німеччині припала майже половина всього обсягу виробленої відновлюваної енергії - 41 і 8 відсотків відповідно.

Пайц (Бранденбург) • Частка сонячних електростанцій у цьому відновлюваному енергетичному "коктейлі" сягнула 20 відсотків.

Юнде (Нижня Саксонія) • Стільки ж, тобто 20 відсотків, припадає й на використання біомаси як альтернативного джерела електричної енергії. Ще три відсотка дає використання органічної частини домашніх відходів.

Гаймбах (Північний Рейн-Вестфалія) • Сім відсотків відновлюваної енергії, що лишилися, припадає на ГЕС. Можливості для зведення в Німеччині гідроелектростанцій обмежені, але використовуються ці ресурси вже дуже давно. Цю електростанцію в регіоні Айфель побудували в 1905 році. Оснащена сучасними турбінами, вона ефективно працює й досі.

Галліг Гооге (Шлезвіг-Гольштейн) • Для того, аби можна було собі уявити повну картину, наведемо розподіл за всіма джерелам у Німеччині за 2018 рік: АЕС - 13,3 відсотка, буре вугілля - 24,1% відсотка, кам'яне вугілля - 14 відсотків, природний газ - 7,4 відсотка; ГЕС - 3,2 відсотка, вітер - 20,2 відсотка; сонце - 8,5 відсотка, біомаса - 8,3 відсотка.

Гарцвайлер (Північний Рейн-Вестфалія) • У 2038 році в Німеччині мають намір повністю відмовитися від спалювання бурого вугілля для отримання електроенергії. Останній атомний реактор, згідно з рішенням федерального уряду, має бути виведений з експлуатації в 2022 році. Торік на АЕС і буре вугілля припадало понад 37 відсотків від усієї виробленої електрики, котрі доведеться чимось замінити.

Сіверсдорф (Бранденбург) • За даними на кінець 2018 року в Німеччині нараховувалось понад 29 тисяч наземних вітроенергетичних турбін. У прибережних морських водах Німеччини розташовано ще близько 1350 вітрових електростанцій. Але понад чотири десятки з них ще не були підключені до енергетичної мережі.

Північне море (Шлезвіг-Гольштейн) • Серйозну проблему представляє необхідність будівництва нових енергетичних трас для транспортування енергії з північних регіонів, де вітер дме частіше й потужніше (тут багато таких турбін), до споживачів у західних і південних частинах Німеччини.

Лебус (Бранденбург) • Ці плани викликають протести з боку мешканців тих густонаселених регіонів, через які мають пройти лінії електропередач. У деяких місцях люди вимагають прибирати високовольтні ЛЕП під землю.

Рюген (Мекленбург-Передня Померанія) • Плани зведення нових вітроенергетичних турбін у різних регіонах дедалі частіше наштовхуються в Німеччині на опір з боку населення. Відповідні судові позови часто мають успіх, що вже помітно впливає на річні показники зростання галузі - тим більше, що дедалі складніше знайти такі місця, які б пасували для встановлення вітроенергетичних турбін.

Вормс (Рейнланд-Пфальц) • Згідно з даними служби Deutsche WindGuard, у 2018 році в Німеччині було введено в експлуатацію лише 743 нових вітряних установок. При цьому попередній 2017 рік виявився рекордним в історії розвитку цього виду відновлюваної енергії в Німеччині: майже 1849 нових установок.

Дассов (Мекленбург-Передняя Померанія) • Загалом у Німеччині нині нараховується близько тисячі громадських ініціатив, котрі виступають проти будівництва нових вітряків. Їхні прихильники вважають, що ці установки руйнують життєвий простір птахів та летючих мишей, псують ландшафти, а інфразвук та інший постійний шум цих установок шкодить здоров'ю людей, що живуть поруч.

Східна Фризія (Нижня Саксонія) • Ці ініціативи вимагають, зокрема, як альтернативу розглядати газові і парові електростанції, підвищувати ефективність вугільних станцій, а також переглянути рішення парламенту і уряду Німеччини про відмову від атомної енергії.

Зауерланд (Північний Рейн-Вестфалія) • Представники галузі зазвичай вказують на недоведеність негативного впливу інфразвуку на здоров'я. Що стосується загибелі птахів через вітрові установки, то фахівці називають різні цифри, максимум - до 200 тисяч на рік в цілому в усій Німеччині. Для порівняння: в результаті зіткнень із склом вікон і фасадів гине близько 18 мільйонів птахів в рік.

Сіверсдорф (Бранденбург) • Кажанів гине понад 100 тисяч на рік (за деякими оцінками, втричі більше) - не лише від зіткнень з лопатями, але і через травми, що отримуються в результаті завихрень повітря, коли вони пролітають поруч. Багато кажанів гине під час сезонної міграції. Експерти вимагають враховувати ці фактори - зокрема, відключати вітряки в години особливої активності кажанів.

Бедбург-Гау (Північний Рейн-Вестфалія) • Правила вибору місць для вітряків регулюються земельними законами. Наприклад, в Північному Рейні-Вестфалії мінімальна відстань до житлових будівель складає 1500 метрів, в Тюрінгії - 750 метрів. У Баварії ця відстань обчислюється за формулою "Висота установки х 10", тобто, наприклад, два кілометри між житловими будинками і двохсотметровим вітряком.

Ренцов (Мекленбург - Передня Померанія) • Дискусії про розвиток відновлюваних джерел енергії часто ведуться в Німеччині емоційно і продовжуватимуться в найближчому майбутньому. Щоб підвищити готовність населення бачити в околицях такі установки, пропонується, зокрема, відраховувати додаткову частину доходів конкретних регіонів на різні потрібні і корисні для місцевих жителів проєкти.