Нещодавній інцидент не на жарт налякав німецькі органи безпеки: Мохамаду Аріфі, якого вважають радикальним ісламістом, вдалося, незважаючи на заборону в'їзду, проникнути до Німеччини. Попри те, що Аріфі підозрюють у підтримці сирійських ісламістів та закликах до озброєної боротьби, він зміг безперешкодно виступити у мечетях у Гайдельберзі та Берліні. Як він зміг в'їхати в країну, продовжують з'ясовувати.

Але це не єдиний подібний випадок. У порівнянні з попереднім роком кількість нелегальних в'їздів збільшилась на близько 18 відсотків до 21 тисячі. Крім того, існує ще 5000 випадків, коли легальний дозвіл на перебування в Німеччині, обмежений трьома місяцями, просто-напросто перевищувався. Якщо поглянути на всі ці інциденти, то стає зрозумілим: бракує відповідної системи сповіщення.

У Європейському Союзі на внутрішніх кордонах вже немає жодних прикордонних пунктів пропуску та жодних контролерів. Німеччина розташована у географічному центрі і тому залежить від ефективного функціонування контролю на зовнішніх кордонах Євросоюзу, якими опікуються інші країни.

У планах – система "сигналізації"

Федеральний міністр внутрішніх справ Німеччини Фрідрих вважає, що контроль за перебуванням у ЄС та у Німеччині має стати суворішим. Причому в полі зору перебувають дві групи. Перша – це представники держав, яким для подорожі до Німеччини обов'язково потрібна віза, наприклад, громадяни США, Африки або Росії. Друга – представники держав, які вже можуть в'їжджати до Німеччини без віз, тобто усі громадяни ЄС, Коста-Рики, Мальти або Північної Ірландії.

Стосовно візитерів з першої групи країн німецькі посольства та консульства вже зараз мусять суворо перевіряти, чи є в них підстави для поїздки до Німеччини, яким чином фінансується подорож і як людина збирається виїхати. Цей вид перевірок функціонує більш-менш добре, попри всі скандали, які вибухали у 2000-2004 роках довкола візового хабарництва. Лише 2012 року німецькими закордонними представництвами було відхилено 138 тисяч подань на візи з близько двох мільйонів.

Найчастіше причиною відмов були міркування безпеки. Росія та Туреччина хочуть спростити ці суворі правила для своїх громадян або взагалі домовитсь про безвізовий режим для них. Німецький уряд хотів би піти назустріч цим побажанням, але лише якщо замість віз буде створено альтернативну систему захисту. Інакше загрожує безконтрольність, наголошують у міністерстві внутрішніх справ ФРН.

Переваги в'їзного реєстру

Запланованим реєстром в'їздів та виїздів мають бути охоплені усі, хто має право на безвізовий в'їзд та, відповідно, дозвіл на перебування протягом 90 днів. Перед в'їздом вони мають зареєструватися через інтернет та добре викласти, що вони збираються робити у ЄС та у Німеччині.

На сьогодні, однак, лишається надто багато прогалин, які дозволяють обходити візові правила, стверджують політики, які інтенсивно займалися цією темою. Багато росіян, наприклад, їдуть з Санкт-Петербурга до Фінляндії, а звідти - до Німеччини. "Ми не знаємо ані коли вони приїздять, ані коли вони знову залишають країну", - розповідає соціал-демократ Міхаель Гартманн, член комітету Бундестагу з внутрішніх справ. Гартманн хоче запровадження єдиної контрольної системи у Євросоюзі: "Цей нинішній безлад треба припинити". Зараз ніхто не має загальної картини.

Райнгард Ґріндель, який представляє в комітеті з внутрішніх справ урядову ХДС, наголошує на найголовнішій, на його погляд, перевазі реєстру в'їздів-виїздів: "Того, хто не виїжджає через три місяці, можна буде в майбутньому цілеспрямовано розшукувати". Щоправда, Ґріндель розраховує на впровадження реєстру в'їздів не раніше, ніж за два-три роки.

Критика з опозиційних лав

Зелені та Ліві, дві представлені у Бундестагу опозиційні партії ліво-центристської та лівої орієнтації, побоюються надто суворого контролю з боку держави. Представник Зелених Мемет Кіліч нагадує про існування так званої "Шенгенської інформаційної системи". Ця система розшуку вже сьогодні не функціонує як слід. Критика Кіліча стосується й подальших планів міністра внутрішніх справ та його оголошених намірів "діяти за американським зразком".

Так, зокрема, людям, які багато подорожують, має полегшити проходження прикордонної реєстрації технічний пристрій під назвою "Token". "Що буде, коли щось загубиться або буде вкрадене?" – запитує Кіліч. У новій системі він вбачає так само прогалини для безпеки. Міхаель Гартманн з СДПН підкреслює, що у жодному разі не мають на меті створювати файл із даними реєстру в'їздів-виїздів. У свою чергу, Райнгард Ґріндель розвіює стурбованість про те, що у майбутньому начебто планують працювати з системами біометричних даних, як в США.

Підтримка з Брюсселя

Ще у 2008 році тодішній єврокомісар з внутрішніх справ Франко Фраттіні виступав за централізовану європейську систему прикордонного спостереження. Причому, за його уявленнями, вона мала включати в себе спостереження за південними та східними кордонами Євросоюзу за допомогою безпілотних літаків, керованих дистанційно з допомогою супутника. Але цим планами не судилося просунутись далеко. Тепер буде зроблено другу спробу. До кінця лютого Європейська комісія збирається представити пропозиції щодо загальноєвропейського реєстру в'їздів-виїздів. Це могло б прискорити реалізацію планів німецьких політиків.