«Ходімо», - кричав мій друг Джеймс, який приїхав відвідати мене в Берліні. У той момент він пролізав через дірку в паркані покинутого парку, інформація про який містилася в туристичному путівнику.

Разом з іншими друзями ми обережно вирушили за Джеймсом. Шпреепарк - одне із покинутих місць міста. Цей об'єкт став популярним серед туристів, які шукають чогось ще, окрім традиційних визначних місць німецької столиці – Бранденбурзьких воріт, Рейхстагу або Потсдамської площі.

Всередині парку ми прогулювалися повз кинуті на березі човни у формі лебедів і порослі бур'янами старі авто, на яких колись можна було здійснити міні-сафарі. Дехто з моїх більш хоробрих друзів полізли на величезне оглядове колесо в центрі парку. Раптом ця конструкція почала моторошно рухатися, що змусило сміливців відразу знову злізти додолу.

Шпреепарк відкрили 1969-го року. У НДР це було одне з найпопулярніших місць відпочинку. Але після падіння Берлінської стіни у 1989 його відвідували дедалі рідше. І 2002-го року парк закрили. Згодом Шпреепарк опинився в центрі скандалу із наркотиками, до якого був причетний колишній власник парку Норберт Вітте. Цю історію змалював у своєму фільмі «Американські гірки» Петер Дьорфлер в 2009 році.

Романтика і трепет

Мандрівка до Шпреепарку розбурхала в мені допитливість, і я почала шукати інші покинуті місця німецької столиці. Бурхлива історія Берліна 20 століття разом із Другою світовою війною та падінням Берлінської стіни залишила чимало таких місць. Тут варто згадати Олімпійське селище в Есталі, збудоване 1936 року, або, скажімо, туберкульозний санаторій Бееліц-Гайльштеттен. Подейкують, що в цьому санаторії, збудованому 1902 року, тепер мешкають привиди.

«Покинуті будівлі наповнені своєрідною романтикою, навіть коли вони бридкі, напівзруйновані, повні щурів і, напевно, домівка для тих людей, яких ти навряд чи запросиш на недільну вечерю», - розповів мені блогер Айріш Берлінер. У своєму блозі «Покинутий Берлін» він змалював власні подорожі по таких місцях. «Можливо, приваблює також загроза бути спійманим, якщо це заборонена зона, - продовжив він. – Декого ваблять цікаві фото-мотиви».

Пагорб із щебеню

Моя наступна екскурсія була до Тойфельсбергу, або «Гори диявола». Штучні пагорби насипали зі кам'яних уламків зруйнованого війною Берліна. Саме на цьому місті нацисти планували звести університетський комплекс.

Під час холодної війни тут західні союзники поставили тут станцію для прослуховування, аби шпигувати за комуністичним східним Берліном. Станцію покинули після падіння Берлінської стіни. Куполи радарів тепер нагадують порожню мушлю.

Піднявшись на саму верхівку башти, нас вразив краєвид, який цілком може позмагатися із платними альтернативами: телевізійною вежою на площі Александерплац чи Берлінським собором.

Після моїх міні-пригод, тепер і мене засмоктало нове захоплення: вишукувати і відвідувати запущені місця німецької столиці.

Автор: Луізе Озборн / Олена Пузіна
Редактор: Володимир Медяний