1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Українські нардепи захотіли цензурувати інформацію про себе

2 серпня 2018 р.

Українські парламентарі пропонують вилучати у журналістів відео та фото з Верховної Ради, якщо їх фільмували без їхньої згоди. Журналісти називають це цензурою та нагадують нардепам, що вони публічні особи.

Symbolbild Pressefreiheit
Фото: picture-alliance/ZB/J. Büttner

Після спроби закрити для журналістів кулуари Верховної Раді народні депутати запропонували вилучати у представників ЗМІ відзняте відео, якщо воно не подобається народному обранцю. Хоча перешкоджання журналістській діяльності в Україні є злочином, за який можна потрапити за ґрати на п'ять років, парламентарі на це, здається, не зважають.

За "непристойні жести"

Так, комітет з питань регламенту і організації роботи Верховної Ради запропонував вилучати у журналістів зняті в парламенті фото і відео, на яких відтворені народні обранці, якщо народні депутати особисто не дають дозволу на таку зйомку або заперечують проти неї.

Про це йдеться у листі першого заступника голови регламентного комітету Павла Пинзеника на адресу голови комітету з питань свободи слова Верховної Ради, який на своїй сторінці у Facebook оприлюднила заступниця голови цього комітету Ольга Червакова. "Зйомка, яка проводиться відкрито, має бути не прихованою (не таємною) для особи, щодо якої здійснюється ця зйомка. Припускається зйомка особи без її згоди, якщо вона проводиться, зокрема, відкрито в публічних місцях, поки особа, яку знімають на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку не висловить своє заперечення щодо цього, у такому разі зйомка повинна бути припинена, а моменти запису з участю цієї особи вилучені", - йдеться в листі.

Депутати з регламентного комітету пояснюють свою пропозицію тим, що у кулуарах Верховної Ради почастішали випадки "неприпустимої поведінки акредитованих журналістів". Журналісти часом проводять зйомки у закладах громадського харчування чи медамбулаторії Верховної Ради, не ідентифікують себе як представники ЗМІ або знімають на мобільні телефони, не даючи зрозуміти, що зйомка здійснюється в рамках провадження журналістської діяльності. Зокрема, у комітеті посилаються на те, що наприкінці травня журналістка газети "Громадський вісник Києва" Юлія Махмуді та "Flash on Time News" Валерія Єгорова ще й показували "непристойні жести" у Верховній Раді.

Вільне трактування

Хоча цих журналісток після інциденту позбавили акредитації, народні депутати не бажають зупинятися. Спершу регламентний комітет запропонував взагалі заборонити журналістам відвідувати кулуари Верховної Ради, однак після гострої критики вийшов з новою пропозицією - знімати парламентарів тільки з їхнього дозволу, а якщо такого немає, - вилучати відзняте у журналіста.

"Тобто комітет з питань регламенту вважає законним і правильним те, що за Кримінальним кодексом визнається злочином, а Конституцією і законом про інформацію - цензурою", - наголошує Ольга Червакова.

Зокрема, статтею 171 Кримінального кодексу України передбачена відповідальність у виді трьох років обмеження волі за незаконне вилучення зібраних журналістом матеріалів, і до п'яти років обмеження волі - за переслідування журналіста за виконання професійних обов'язків, за критику, здійснювані службовою особою.

Медіаюрист платформи "За права людини" Олександр Бурмагін вказує на те, що народні обранці ще й дуже вільно трактують статтю 307 Цивільного кодексу України, за якою згода особи на зйомки презумується. "В Україні є багато судових рішень, у яких зазначається, що коли людина знаходиться у публічному місці, а журналіст, не ховаючись, здійснює фотозйомку, то він не повинен запитувати дозволу на зйомку. Дозвіл людини потрібен лише тоді, коли вона знаходиться на приватній території або у місцях з обмеженим доступом. Якщо йдеться про мітинги, демонстрації, вулиці, публічні місця і заходи, то вважається, що особа дала згоду", - пояснив Бурмагін.

Репортери без кордонів: Україна - зона ризику для журналістів (19.12.2017)

01:41

This browser does not support the video element.

Юрист наголошує, що народні депутати є публічними особами, а їхня діяльність у Верховній Раді має високий суспільний резонанс, а тому має бути максимально відкритою. "Народні депутати самі обрали політику і публічність, тому мають усвідомити, що, виходячи з дому, будь-коли можуть потрапити в об'єктив камери. Це демократичний принцип", - зазначив Бурмагін у розмові з DW.

Передвиборне загострення

В Інституті масової інформації заявляють, що з наближенням виборів депутати Верховної Ради дедалі більше намагаються обмежити роботу журналістів та цензурувати їхню діяльність. "Перед виборами депутати хочуть мати красиву картинку, аби журналісти показували тільки те, що вигідно народним обранцям. Але це суперечить здоровому глузду, законам та Конституції, де прямо записано, що цензура в Україні заборонена", - переконана виконавча директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк.

Вона пропонує депутатам не створювати "абсурдних" та протизаконних заборон для журналістів, а навпаки шукати з представниками ЗМІ та журналістськими правозахисними організаціями компромісу щодо покращення роботи журналістів у Верховній Раді та більшій відкритості депутатів, які є публічними особами.

Cвобода преси в Україні: чотири найбільші проблеми за останній рік (03.05.2017)

01:52

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW