В Україні всім процесом опікується - державна структура - Національна агенція з підготовки до „Євро-2012”. Така структура, нажаль, не уповноважена розраховувати окупність довгострокових проектів та їхню прибутковість. У цьому і полягає основна проблема, сказала в інтерв’ю Deutsche Welle заступник голови правління Комітету громадського контролю „Євро-2012” Тетяна Тимошенко.

Фактично Україна немає бізнес-плану, де чемпіонат був би імпульсом до залучення інвестицій. «У всьому світі замовником таких проектів як чемпіонати, чи Євробачення виступає бізнес, - розповідає Тимошенко. - Вони є вигідними для бізнесу, який приймає на себе цей потік. Але у нас влада вважає, що це державний проект, чи проект міст, що приймають. Держава взяла на себе роль керівника процесом і чекає, що хтось до неї прийде, і щось запропонує».

Більше витрат – менше заробітку

З таким підходом, зауважує експерт, Україна лише витрачає, але не заробляє, і точно заробляє УЄФА. Підрахувати скільки Україна може отримати у короткотерміновій перспективі, скажімо від вболівальників-туристів, теж складно, каже Тетяна Тимошенко. Бо немає сталої цифри щодо кількості туристів - вона коливається від півмільйона до мільйона осіб. Якщо взяти приміром 700 тисяч і помножити на 300-400 доларів, як приблизну суму витрат європейського вболівальника, то результат у максимум 280 мільйонів доларів не співмірний з витратами країни.

Надія на наступні проекти

Перебуваючи днями у Львові віце-прем’єр-міністр Борис Колесніков сказав, що держава планує вкласти до 4,5 мільярдів доларів у дорожню, авіаційну та спортивну інфраструктури. Причому, чиновник розуміє, що проект державі не окупиться. Згідно ж з держпрограмою підготовки до чемпіонату, витрати сягнуть понад 65 мільярдів гривень.„Україна розраховує на побічний ефект: на підготовку інфраструктури, якість персоналу, на роботу для молодих українців, на дороги і стадіони, які створять мультиплікаційний ефект на розвиток країни. Але будь-які наступні змагання будуть для України прибутковими за рахунок вже створеної інфраструктури до „Євро 2012”», - прогнозує Колесніков.

На швидкі прибутки від чемпіонату не розраховує і польський міністр економіки Вальдемар Павляк. Він радше розцінює чемпіонат, як нагоду до зацікавлення країною великими інвесторами, компаніями світового рівня. Утім, польські організатори вже підрахували, що прибуток від „Євро-2012” сягатиме до 9 мільярдів доларів за рахунок туризму і інвестицій, а негайний прибуток по закінченні матчів близько 300 мільйонів доларів від фанів. Водночас УЄФА, словами президента Мішеля Платіні, вже визнає, що цього разу прибутки будуть меншими в порівнянні з 2008-м, коли матчі проходили у Швейцарії і Австрії. Тоді асоціація заробила близько 2-х мільярдів доларів.

Приклад Сочі

Тут варто згадати Росію, яка готуючись до проведення зимової „Олімпіади-2014” вже встигла провести п’ять інвестиційних форумів у Сочі. Польща щорічно проводить такі форуми, і має непогані результати, каже Тимошенко. Натомість в Україні банку інвестиційних пропозицій, як це є у світі, - не сформовано. Немає і єдиної електронної бази даних проектів, каже Тимошенко.

Та й окрім Львова, інші приймаючі українські міста пропонують замало, аби затримати туриста ще на кілька днів чи тижнів. А запропоновані туристичні маршрути, переважно, не зорієнтовані на пересічного європейського вболівальника.

Автор: Галина Стадник
Редактор: Дмитро Каневський