Коли бабуся Неделька готує свою випічку, це завжди ніби маленьке свято. Антонела та її сестричка Анна спостерігають, як бабуся впевненими рухами, ніби без особливих зусиль, вимішує тісто. Бачили це вже сотні разів, але щоразу це щось особливе. А як смачно! Справді ніби свято. Хоча святкувати нічого. Антонела знає: незабаром вони вже не їстимуть бабусиної здоби. Бо зовсім скоро вона зі своєю мамою та сестрою переїдуть у Німеччину. До свого тата Стєпана. Далеко від Хорватії та невеликого господарства її дідуся та бабусі. Ті заледве дають собі раду з роботою, відколи їхні сини виїхали на заробітки за кордон.