Міжнародний тиск на Москву посилюється, щоб звільнити засудженого російським судом українського режисера Олега Сенцова, який голодує з середини травня.
Реклама
Після того, як український режисер Олег Сенцов, засуджений в Росії до 20 років ув'язнення, 14 травня оголосив голодування, заклики звільнити його лунають дедалі гучніше. Правозахисники, політики, громадські діячі та митці, серед яких є також лауреатки Нобелівської премії Герта Мюллер (Herta Müller) та Світлана Алексієвич, вимагають посилити тиск на Росію для звільнення українського режисера.
Близько 350 активістів, правозахисників, письменників, учених, публіцистів і діячів культури звернулися у відкритому листі до уряду Німеччини з закликом зробити все можливе для того, щоб врятувати життя Сенцову і сприяти звільненню всіх українських політв'язнів. "Олег Сенцов не повинен стати жертвою політичного правосуддя в Росії", - йдеться у поширеному ЗМІ листі, адресованому канцлерці ФРН Анґелі Меркель (Angela Merkel) та міністру закордонних справ ФРН Гайко Маасу (Heiko Maas).
Відомі правозахисні організації, серед яких Human Rights Watch та Amnesty International теж закликають владу РФ звільнити Сенцова. Найвідоміша російська правозахисна організація "Меморіал", котра визнає його політичним в'язнем, також повторює вимоги негайного звільнення українського режисера.
"Доля Сенцова - це трагедія", наголошує керівник російського правозахисного центру "Меморіал" Олександр Черкасов. "Російські відомства більше не цікавить ця справа, а Україна недостатньо робить для того, щоб звільнити свого громадянина в Росії", - сказав він в інтерв'ю DW.
Російський суд у 2015 році засудив Сенцова до 20 років позбавлення волі за звинуваченням у начебто створенні на території Криму терористичної організації. Немає ніяких доказів у "терористичній справі" проти Сенцова, - визнає Олександр Черкасов, і не приховує, що вважає докази військового суду вигаданими.
Схожої думки дотримується й режисер, голова громадської організації російських кінематографістів "Кіносоюз" Олексій Попогребський. Він розповідає, що його асоціація нині з'ясовує, що ще можна зробити, щоб домогтися, приміром, "помилування" Сенцова. "Але, на жаль, ми не юристи, а кінематографісти", - каже він.
Європейська кіноакадемія збирає гроші, щоб підтримати дружину Сенцова та двох дітей. Велика увага до цієї справи у світі посилює тиск на Кремль. Утім, складно спрогнозувати реакцію Москви на це, вважає Олексій Попогребський. "Можливо також, що ситуація погіршиться", - не виключає він.
Через кілька тижнів в Росії розпочнеться Чемпіонат світу з футболу. Якщо здоров'я Сенцова різко погіршиться, то це може затьмарити цю подію. Іноземні гості, знаменитості або спортсмени можуть вирішити не їхати до Росії.
Після початку голодування Сенцова багато ЗМІ в різних країнах світу повідомили про його справу. Олега Сенцова знають на Заході через його художній фільмом "Геймер", де показано життя азартного підлітка. Зйомки свого другого фільму в 2014 році він відклав, щоб взяти участь в Євромайдані.
Правозахисник Черкасов сумно констатує: "Сенцов - добре відомий, але є й інші випадки, менш відомі". Коли Сенцов оголосив голодування він також висунув вимогу до російської влади звільнити 64 українських політв'язнів.
Українські політв'язні в Росії
У російському Ростові-на-Дону 23 липня почався судовий розгляд справи українця Павла Гриба, якого звинувачують у тероризмі. Про інших українців, які перебувають за ґратами у РФ, - у фотогалереї DW.
Фото: Facebook/Ігор Гриб
Павло Гриб
20-річний Павло Гриб зник у серпні 2017 року у білоруському Гомелі, куди він попрямував на зустріч із дівчиною, з якою спілкувався в соцмережах. Згодом стало відомо, що хлопець опинився у слідчому ізоляторі Краснодара у РФ. Його звинувачують у тероризмі. Тоді ж його адвокатеса заявила, що Павла викрали співробітники ФСБ.
Фото: Facebook/Ігор Гриб
Олег Сенцов
Українського кінорежисера затримали у Сімферополі навесні 2014 року й звинуватили в створенні терористичної організації і підготовці терактів у Криму. Північно-Кавказький військовий суд у Ростові засудив його до 20 років колонії суворого режиму. Вину не визнає та заявляє, що піддавався тортурам. 14 травня 2018 року оголосив голодування з вимогою відпустити всіх українців, яких утримують в РФ.
Фото: A. Naumlyuk
Олександр Кольченко
27-річний кримчанин теж є фігурантом "справи Сенцова". Його затримали в травні 2014 року в Сімферополі й закинули йому участь у терористичній організації та підготовку терактів у Криму. Північно-Кавказький військовий суд у Ростові засудив його до 10 років позбавлення волі. Свою вину, як і Олег Сенцов, він не визнав. Ув'язнення Олександр Кольченко відбуває у Челябінській області.
Фото: A. Naumlyuk
Олексій Чирній
Історичний реконструктор з Криму Олексій Чирній є четвертим фігурантом у справі "кримських терористів". Його затримали в травні 2014 року в Сімферополі. Він єдиний, хто визнав свою провину в цій справі і дав свідчення проти Сенцова. Військовий суд у Ростові засудив його до 7 років позбавлення волі. За даними адвокатів, з липня 2017 року відбуває покарання у колонії у Ростовській області.
Фото: A. Naumlyuk
Сергій Литвинов
34-річного жителя Луганської області, учасника АТО Сергія Литвинова затримали влітку 2014-го у Ростові. Його звинувачували в розстрілі "30 невстановлених чоловіків" і зґвалтуванні й убивстві 8 жінок з мотивів політичної ненависті. Потім його справу перекваліфікували і суд у Ростовський області засудив його до 8,5 року колонії за розбій. Відбуває покарання у колонії суворого режиму під Магаданом.
Фото: A. Naumlyuk
Микола Карпюк
53-річний Микола Карпюк - житель Рівненської області, якого затримали в березні 2014-го за невідомих обставин. Його звинуватили в участі в бойових діях проти російських військових у Чечні в 1994-1995 роках. Карпюк заявляв, що до нього застосовували тортури. У травні 2016-го засуджений до 22,5 року ув'язнення, відбуває покарання у в'язниці для особливо небезпечних злочинців "Владимирський централ".
Фото: A. Naumlyuk
Станіслав Клих
Клиха затримали в серпні 2014 року у Росії за тими ж звинуваченнями, що й Карпюка: участь у бойових діях у Чечні та вбивство російських військових. За словами адвокатів, під час процесу до нього застосовували тортури і психотропні речовини. Засуджений у 2016-му до 20 років суворого режиму. З колонії його час від часу переводять до тюремної психлікарні.
Фото: A. Naumlyuk
Володимир Балух
4 серпня 2017 року підконтрольний РФ суд в анексованому Криму засудив до 3,7 року позбавлення волі українця Балуха, відомого вивішенням у с. Серебрянка українського прапора та таблички "вулиця Героїв Небесної Сотні". Звинуватили його у начебто незаконному придбанні та зберіганні боєприпасів і вибухівки. У липні 2018-го засуджений також за дезорганізацію роботи ізолятора загалом до 5 років колонії.
Фото: Crimean Human Rights Group
Роман Сущенко
Кореспондента української інформагенції "Укрінформ" Романа Сущенка затримали в Москві 30 вересня 2016 року під час поїздки до брата, який проживає у Москві. 4 червня 2018 року Сущенка засудили до 12 років колонії суворого режиму за шпигунство. Процес проходив у закритому режимі. Міжнародні журналістські організації закликають звільнити Сущенка.
Фото: picture-alliance/dpa/Tass
Олександр Костенко
Після анексії Криму колишнього українського міліціонера з Сімферополя Олександра Костенка звинуватили у спричиненні шкоди "беркутівцю" під час масових протестів у Києві у лютому 2014 року. Контрольований Росією суд у Сімферополі засудив його до понад 4 років позбавлення волі, після апеляцій строк знижений до 3 років 11 місяців. Відбуває покарання у колонії Кірово-Чепецька.
Фото: Imago/Alexei Pavlishak/TASS
Геннадій Афанасьєв
Затриманий у Сімферополі в травні 2014-го. Військовий суд у Ростові засудив 26-річного кримського активіста до 7 років тюрми за звинуваченням в участі у "терористичному угрупованні Олега Сенцова". Свою провину він визнав, але пізніше заявив, що свідчення дав під тортурами. 14 червня 2016 року Путін помилував Афанасьєва, і його передали Україні. Він подав позов до ЄСПЛ на російське правосуддя.
Фото: A. Naumlyuk
Юрій Солошенко
75-річного пенсіонера з Полтави затримали влітку 2014-го в Москві. Його звинуватили в шпигунстві. Московський міський суд засудив його до 6 років колонії суворого режиму. Справа Солошенка, який не визнавав вину, розглядалася в режимі секретності. Після майже двох років ув'язнення його помилувано указом Путіна. Солошенко повернувся до України. Помер у квітні 2018 року.
Фото: A. Naumlyuk
Надія Савченко
У травні 2014-го льотчиця потрапила в полон на Луганщині, вивезена до Росії, де була засуджена до 22 років в'язниці за вбивство російських журналістів за попередньою змовою та в замаху на вбивство й незаконний перетин кордону РФ. У 2016-му після помилування Путіним Савченко передали Україні. Наразі вона - депутатка Ради, однак заарештована у березні 2018-го за звинуваченням у підготовці теракту.
Фото: A. Naumlyuk
Ільмі Умеров
У квітні 2016 року заступника голови Меджлісу затримали співробітники ФСБ в Бахчисараї. 27 вересня 2017 року суд в анексованому Криму засудив Умерова до двох років ув'язнення за "заклики до порушення територіальної цілісності РФ". Умеров вважає кримінальне провадження проти себе політично мотивованим. Місяцем пізніше Росія передала Ільмі Умерова Туреччині, звідки він повернувся в Україну.
Фото: Getty Images/M.Vetrov
Ахтем Чийгоз
11 вересня 2017 російський суд в анексованому Росією Криму засудив Ахтема Чийгоза до 8 років колонії суворого режиму за звинуваченнями в організації масових заворушень поблизу будівлі Верховної Ради Криму в Сімферополі у лютому 2014 року. Наприкінці жовтня Москва передала його разом із Умеровим Анкарі, звідки вони повернулися до Києва.