Німецька столиця - вулик ідей та проектів молодих підприємців, котрі мріють про початок власного інтернет-проекту. Серед усіх німецьких міст Берлін, відомий своєю ліберальною атмосферою та відкритістю до реалізації нових креативних ідей, лідирує за кількістю заснувань інтернет-компаній. Потенціал Берліна вже встигли гідно оцінити й міжнародні інвестори та "акули" інтернет-бізнесу, які приїздять туди у пошуках свіжих ідей та молодих талантів.

Днями до німецької столиці завітав і засновник гіганта безкоштовної інтернет-телефонії, компанії Skype, Ніклас Зеннстрем. З сорока молодими берлінськими засновниками інтернет-"стартапів" шведський бізнесмен провів сесію зустрічей у популярному форматі "speed-dating", тобто швидкого представлення ідей у дещо невимушеній, але діловій атмосфері. Шістьох з них інвестиційна фірма Зеннстрема Atomico відібрала для подальшої співпраці. Atomico підтримує як новачків, так і ті "стартапи", які вже зробили перші успішні кроки на ринку. Серед підтриманих Atomico фірм була й фінська Rovio, відома сьогодні на цілий світ завдяки грі "Angry birds" для смартфонів.

Приклад Берліна

Чому саме Берлін? На думку засновника Skype саме тут, у тому числі завдяки наявності технічного університету та скупченню талановитої молоді, зосереджений чималий потенціал нових креативних ідей. "Це класне місто для життя, все тут трохи по-іншому. Роблячи інвестиції, ми аналізуємо, які підприємства мають потенціал стати великим бізнесом", - каже Зеннстрем.

Загалом же заснувати власну інтернет-фірму, каже Зеннстрем, тепер стало просто як ніколи. Втім, після заснування компанії майже всі молоді власники "стартапу" стикаються з проблемою знайдення інвестора для реалізації їхніх ідей та технологічних патентів. Про це Ніклас Зеннстрем знає з власного досвіду. "Після заснування Skype мені знадобився ще рік на залучення грошей під проект", - згадує він.

Це було 2003-го року. Сьогодні ж, каже Зеннстрем, весь процес відбувається набагато динамічніше: відпала потреба у купівлі дорогої техніки та створенні громіздких баз даних - усю необхідну інформацію можна завантажити на так звані "clouds" - віддалені сервери.

Потенціал соціальних мереж

Якщо раніше на заснування "стартапу" треба було мати добрих 2-3 мільйони євро, сьогодні максимальні витрати можуть обмежитися кількома сотнями тисяч. Далі завдання номер один – знайти інвестора. "Нині на заснування підприємства потрібен набагато менший капітал. Це полегшує життя й нам, інвесторам", - додає Зеннстрем.

Ще одним допоміжним фактором стають соціальні мережі. За їхньою допомогою стало набагато простіше просувати нові бізнес-ідеї та розширювати коло зацікавлених ідеєю осіб, які до того ж можуть виступити у ролі тестувальників й критиків тієї чи іншої програми або розробки. "А ще треба згадати й про прихід смартфонів та розвиток мобільного інтернету. Все це сприяє розвиткові інновацій", - каже засновник Skype.

Боротьба з "copycats"

У рамках свого візиту до Берліна Зеннстрем виступив з трибуни Берлінського технічного університету, спробувавши переконати зацікавлених студентів спробувати свої сили у заснуванні власного "стартапу". Імпульсом для них може слугувати й така статистика: торік співробітники університету опитали 500 засновників "стартап"-фірм, які раніше були студентами або науковими співробітниками вишу. Сьогодні у їхніх компаніях працює 14 тисяч співробітників, а сукупний річний грошовий обіг перевищує 760 мільйонів євро.

2010-го року при університеті було відкрито Центр підприємництва, який щороку надає консультації п’ятьом сотням студентів, які зацікавлені у відкритті власного "стартапу". Близько сорока з них засновують власні інтернет-проекти.

Утім, зі збільшенням зареєстрованих "стартапів" зростає і конкуренція. Останнім часом берлінське "стартап"-середовище інтенсивно бореться із явищем "copycats" - копіювання та відтворення з незначними змінами вже існуючих ідей. Водночас Ніклас Зеннстрем великої трагедії у цьому не вбачає: "Facebook, приміром, теж не вигадав саму ідею соціальних мереж, але цей сервіс вивів її на принципово новий рівень".

Дмитро Каневський / dpa, dapd
Редактор: Тетяна Бондаренко