Заступник голови Меджлісу про спотворення історії у Криму
Мустафа Османов
18 травня 2019 р.
Депортація кримських татар у 1944 році визнана в Україні геноцидом. Про те, як пам'ять загиблих шанують у цей день у Криму, DW запитала заступника голови Меджлісу Нарімана Джелялова.
18 травня відзначаються 75-ті роковини депортації кримськотатарського народу, яка була здійснена сталінським режимом у 1944-му році. Цього року Латвія стала першою після України країною, яка визнала депортацію кримських татар актом геноциду. Про те, як відзначається 18 травня в окупованому Криму, DW поговорила з одним з кримських татар, які живуть на півострові, заступником голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріманом Джеляловим.
Наріман Джелялов: Депортація - одна з найважливіших, визначальних подій у житті кримськотатарського народу. Пам'ять про неї до сих пір залишається для нас такою важливою не в останню чергу через те, що наслідки депортації відчуваються і нині. Ці наслідки ще не вдалось повністю подолати попри зусилля як самих кримських татар, так і різних програм, які ухвалювалися Україною, а також імітацію таких програм Російською Федерацією. Повноцінної реабілітації, такої, якою її бачать самі кримські татари, фактично не відбулося. На символічному рівні кримських татар до сих пір "депортують": з року в рік коментарі, повідомлення та цілі програми, які виправдовують злочини сталінського режиму стосовно кримських татар та інших депортованих народів, наповнюють 18 травня російське та кримське телебачення. Це все тяжко сприймається самими кримськими татарами, це серйозна психологічна травма, від якої, я вважаю, треба поступово позбуватися, знаходити у собі нові сили. Разом з тим, ніхто не стане забувати цей день, адже ще живі свідки депортації, наші бабусі, або батьки, як, наприклад, у мене, які пережили ті важки часи, залишились живими та вжили усіх заходів для того, аби повернутися назад додому.
Наріман Джелялов Фото: DW/Y. Vishnevetskaya
Який зараз у Криму стан справ із вшануванням річниці депортації кримських татар? Як проводять цей день кримські татари? Як реагує окупаційна влада?
Усі заходи у Криму вже давно поділились на офіційні, які проводить російська або місцева кримська "влада", та ті, які люди організовують самостійно. Активісти використовують всі доступні їм заходи для вшанування пам'яті жертв депортації кримськотатарського народу. Молодь проводить автопробіги, хоча часто це закінчується адміністративними покараннями, люди збираються біля пам'ятних місць, пам'ятників, меморіальних дошок, приносять квіти, читають молитви, у мечетях люди збираються. Люди самі обирають, куди їм прийти. Я переконаний, що цей день повинен залишатись пам'ятним для усіх, не дивлячись ані на політичні переконання, ані на місцеперебування людини. 18 травня - це день пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу, про який ми повинні пам'ятати та шанувати його у доступний нам спосіб.
Яких заходів вживає російська влада для зміни історичної пам'яті серед населення Криму, зокрема, молодих поколінь?
Нинішня влада Криму робить все, аби вивести меморіальні заходи кримських татар на периферію. Це різні дії, наприклад, відома історія про підручник з Історії Криму для 10 класу, де продовжують відтворювати міфи стосовно кримських татар, їхньої так званої "зради" (введений у кримських школах російський підручник з історії Криму для 10 класу спотворює історичні факти стосовно колаборації з нацистами у Криму під час Другої світової війни, а також дані щодо умов проведення депортації кримських татар. - Ред.). У той же час російська влада намагається насаджувати нову ідеологію, запропонувавши замість трагічної дати 18 травня ввести нові свята, наприклад, 21 квітня - день, коли був підписаний указ про реабілітацію (№268 від 21 квітня 2014 року. - Ред.) президентом Росії Володимиром Путіним, або дату першої анексії Кримського Ханства Російською Імперією. Ще одним прикладом є звернення до Аксьонова про встановлення пам'ятника про присягу кримських татар імператриці Катерині ІІ та багато інших подібних дій, які повинні змістити сьогоднішні акценти і фактично породити у молодого покоління кримських татар повністю інакше відношення до реальної своєї історії, до нинішньої ситуації, зокрема, до дій Російської Федерації та присутності Росії сьогодні у Криму.
Що, на вашу думку, повинна зробити Україна для захисту прав кримських татар?
Мінімум - це ухвалення конституційних змін у питанні створення кримськотатарської національної автономії. Без сумніву, це відновлення територіальної цілісності України, тобто повернення Криму під юрисдикцію Києва, а також багато менших, але також важливих питань. Ясна річ, кожний кримський татарин хотів би, щоб Україна робила значно більше для кримськотатарського народу. Позитивні зрушення ми в принципі спостерігаємо, але ще залишається багато роботи в історичних, соціальних питаннях, питаннях взаєморозуміння, взаємопроникнення народів, які населяють сьогодні Україну, зокрема, українців та кримських татар.
Інтерв'ю провів Мустафа Османов.
Наслідки російської анексії для Криму
У березні 2014 року Росія анексувала український Крим. Як змінилося відтоді життя на півострові - у фотогалереї DW.
Фото: DW
Операція із захоплення
Бравий Путін на графіті і плакатах, а також російські прапори замість українських з'явилися в Криму після 27 лютого 2014 року, коли люди у військовій формі без відзнак зайняли будівлі Радміну і Верховної Ради АРК в Сімферополі, а відтак ключові об'єкти і українські військові частини. Операція РФ із захоплення Автономної Республіки Крим, що перебуває у складі України, пройшла всього за кілька днів.
Фото: DW/I. Worobjow
Під контролем російських військових
Нелегітимний референдум 16 березня 2014 роки змінив життя кримчан. Незважаючи на протести, в обхід Конституції України на голосування було винесено питання про зміну статусу Криму. Нова влада назвала незаконною передачу Кримської області з РРФСР до складу УРСР в 1954 році і підписала договір про входження до складу РФ. Більшість жителів Криму раділа, а на учасників протестів обрушилися репресії.
Фото: Reuters
Кримські татари поза законом
Від анексії Криму найбільше постраждали кримські татари. Репресії торкнулися всіх, хто вважає дії Росії незаконними. У 2016 році Меджліс кримськотатарського народу визнаний в РФ екстремістською організацією. Його лідерів переслідують, в будинках активістів не припиняються обшуки і арешти. Так було в 1944 році, коли їх як ворогів народу депортував з півострова радянський НКВС.
Фото: picture-alliance/dpa
"А дихати в Криму можна?"
Замість українських телеканалів, відключених у Криму з весни 2014 року, працює аналогове телебачення Росії. Незалежний кримськотатарський канал ATR, який виступав за цілісність України, мовить тепер з Києва, оскільки на півострові його діяльність заборонена. Під заборону потрапили й інші ЗМІ - "15 хвилин", "Lâle", "Крим. Реалії". "А дихати в Криму можна?" - запитують місцеві журналісти.
Фото: picture-alliance/AP Photo/A. Zemlianichenko
Як легально потрапити в Крим
Київ не визнає безконтрольний в'їзд в анексований Крим з Росії. Іноземці повинні спочатку в'їхати на територію України і тільки потім слідувати на півострів, інакше можна потрапити в українські списки нев'їзних. Потрапити до Криму можна через КПП на адміністративному кордоні з материковою Україною - пішки або машиною, інший транспорт тут не ходить. Для українців проїзд і прохід вільний.
Фото: DW/L. Grishko
Санкції за анексію
Євросоюз і США не визнали анексію Криму, не рекомендують своїм компаніям купувати там бізнес і нерухомість, а також торгувати з півостровом. А підприємства Криму не можуть продавати свою продукцію в ЄС і Америку. Через санкції у кримчан не працюють карти Visa і MasterCard і подорожчали кредити, тому що в Крим не поспішають приходити і великі банки Росії.
Фото: picture-alliance/Sputnik/A. Polegenko
Обіцяного чекають три роки
Ті, хто проголосував за Крим в складі Росії, чекають від Путіна виконання обіцянок: споруди Керченського моста, газопроводу, електростанцій і вирішення соціальних проблем. Поки ж доходи кримчан не встигають за зростанням цін і збільшенням вартості "комуналки". Але інформація про незадоволених рівнем життя і про локальні протести з'являється тільки в соцмережах і незалежних ЗМІ.
Фото: DW/R. Richter
Міст від друга Путіна
Будівництво моста через Керченську протоку, який з'єднає материкову частину РФ і Крим, ведеться в авральному режимі. Підряд на будівництво вартістю в 228 мільярдів рублів отримала компанія "Стройгазмонтаж" Аркадія Ротенберга - російського олігарха і друга Путіна. До грудня 2018 року планується звести 4 автомобільні смуги, а до грудня 2019 - 2 смуги залізниці і під'їзні шляхи до них.
Фото: picture-alliance/Tass/V. Timkiv
Чорний переділ
За 3 роки малий бізнес кримчан сильно постраждав від переділу власності на користь бізнесменів РФ. За даними "Крим. Реалії", кількість малих підприємств в 2016 році в порівнянні з 2014-м скоротилася з 15 до 1 тисячі. Проблеми можуть виникнути у власників земельних ділянок і будинків в прибережній зоні. Вони втратять землі, якщо кримські суди не визнають документи, видані до анексії півострова.
Фото: DW/A. Karpenko
Турбізнес зазнає збитків
У сезон в Криму працюють всі пляжі, Росія дозволила ввозити сюди продукти з України. Жителі, зайняті в обслуговуванні, сподіваються, що життя увійде в звичне русло. Але потік туристів за три роки скоротився майже на третину. Залізничне сполучення перервано, а літати на відпочинок без особливого комфорту - дорого. Через санкції ЄС в порти Криму не заходять круїзні пароплави з іноземцями.
Фото: DW/A. Karpenko
Золото кримських скіфів переїде в Київ
Не повернуться до Криму скарби місцевих музеїв - сотні золотих прикрас і зброя. У грудні 2016- го суд в Нідерландах ухвалив передати Києву цю унікальну колекцію з 550 артефактів, яка в дні анексії Криму подорожувала виставками Європи. У судовій постанові сказано, що подальшу долю експонатів виставки "Крим. Золото і таємниці Чорного моря" вирішить український суд.
Фото: picture-alliance/dpa/B. Maat
З паспортом Росії
З часу анексії Криму місцеві жителі можуть купувати SIM-карти для мобільників тільки з паспортом РФ. Але з виданими на півострові документом не дають візу в посольствах країн ЄС і США. У виграші опинилися кримські пенсіонери, що отримали паспорти РФ. Пенсія у них зросла до рівня російської, а пенсійний вік для жінок знизився з 60 до 55 років.
