Український парламент ратифікував цього тижня так званий "Кіотський протокол". Ця міжнародна угода покликана сприяти захисту атмосфери Землі від парникових газів. Тим часом у Європейському союзі, який досі вважався світовим лідером у галузі захисту клімату, виникли сумніви щодо виконання власних зобов"язань і скорочення обсягів шкідливих викидів.

У грудні 1997 року на конференції ООН у Японії країни світу домовилися активізувати захист атмосфери нашої планети від небезпечних парникових газів. Саме ці гази, найвідоміший з яких - двоокис вуглецю (СО2), вчені називають однією з причин глобального потепління. Угода отримала назву Кіотський протокол, згідно з яким, промислово розвинені країни зобов"язалися до 2012 року скоротити обсяги викидів парникових газів в середньому на 5,2 відсотка у порівнянні з рівнем 1990 року. Втім документ, який тоді називали "історичним", так досі й не набрав чинності, ставши символом провалу глобальної екологічної політики.

У середу, 4-го лютого, Україна стала 118 країною світу, що ратифікували Кіотський протокол. І все ж таки її поява в списку не змінила складну ситуацію. Для набуття чинності, угоду має ратифікувати принаймні один з найбільших у світі забрудників атмосфери - США або Росія. Вашингтон уже заявив, що не піде на такий крок, Москва ж зволікає. Як розповів "Німецькій хвилі" Александер де Роо, заступник голови комітету з питань довкілля у Європарламенті, що представляє в законодавчому органі ЄС Нідерланди, така позиція Кремля вже має наслідки для Європи:

"Як бачимо, італійський та іспанський уряди тепер скаржаться на те, що все стає дорожчим і пропонують поставити хрест на Кіотському протоколі. На щастя і Єврокомісія, і парламент ЄС не підтримали таку ініціативу. Ми віримо в Кіото, навіть якщо Росія поки що не ратифікувала договір. І будемо сподіватися, що незебаром, коли Путіна, як очікується, переоберуть президентом, Росія таки ратифікує угоду".

Останнім часом у Європейському союзі з новою силою спалахнула дискусія про захист клімату й Кіотський протокол. 1997 року 15 країн ЄС поставили собі за мету зменшити викиди парникових газів не на п"ять, як решта промислових країн світу, а на вісім відсотків. Однак, якщо ситуація не зміниться, проголошена ціль ризикує залишитися на папері. За даними нещодавно оприлюдненого дослідження агентства ЄС з питань довкілля, якщо теми не зміняться, до 2010 року Європа зменшить небезпечні для клімату викиди лише на 0,5 відсотка. Євродепутат Александер де Роо так пояснює розрив між намірами ЄС і прогнозованим розвитком подій:

"Найбільша проблема - це транспорт, якого стає дедалі більше. Обсяги викиду вуглекислого газу серед легкових автомобілів зросли на 40 відсотків. У повітряному сполученні в межах ЄС ця цифра становить 80 відсотків. Звичайно, ми плануємо вжити певних заходів, але рішення з цього приводу поки не ухвалено".

На сьогоднішній день, розповів Александер де Роо, існує домовленість між ЄС і виробниками автомобілів. Європейські, японські та корейські автоконцерни добровільно взяли на себе зобов"язання випускати більш "екологічно чисті машини". Але поки що, каже депутат, промисловість не поспішає виконувати свої обіцянки. Роман Гончаренко