Німецька газета Süddetsche Zeitung коментує нові бої між проросійськими сепаратистами та українськими військовими навколо Авдіївки:

"Правда в цій гібридній війні має багато нюансів, і найсумніший з них полягає в тому, що обидві сторони використовують важке озброєння, обидві сторони вбивають, обидві сторони ціляться, попри власні спростування, у житлові квартали, обидві сторони свідомо йдуть на ризик, беручи в розрахунок страждання населення. Київ у такий спосіб може уникнути того, що про російську агресію забудуть. Москва ж, своєю чергою, отримує зиск з того, що Україна вже не перебуває в ролі єдиної жертви, хлопчика для биття. Ситуація зайшла в глухий кут. До того ж існує побоювання, що (новий президент США Дональд, - Ред.) Трамп жодним чином не допоможе знайти вихід із хаосу".

Інтернет-видання Spiegel-Online з Гамбурга розмірковує, чому в ескалації на Донбасі може бути зацікавлений Кремль, а чому Київ:

"Кремль: українські експерти закидають Москві, що там таким чином хочуть протестувати реакцію та готовність до діалогу з боку нового президента США Дональда Трампа. Мовляв, Росія хоче продемонструвати, що і цією війною вона керує. Але миру з Москвою досягти можна, мовляв, лише в обмін на взаємні поступки, що означало б велику перемогу для (президента Росії Володимира, - Ред.) Путіна. На підтвердження цієї тези можна навести слова речника Кремля Дмитра Пєскова, які пролунали в середу. Він наголосив на тому, що ескалація на лінії фронту "лише додаткова причина для того, аби негайно повернутися до діалогу й співпраці між Росією та США".

Українська влада: на думку наближених до Кремля експертів, українська влада побоюється, що в майбутньому не відіграватиме жодної ролі в перемовинах між Трампом та Путіним і, можливо, колись втратить територіальну цілісність країни. Раніше Україну політично і військово підтримувала адміністрація (колишнього президента США Барака, - Ред.) Обами. Не виключено, що зараз Київ хоче продемонструвати Трампу, що відповідальність за недотримання Мінських домовленостей лежить на Кремлі та лояльних до нього сепаратистах, тобто що Україна й надалі потребує підтримки Вашингтона.

До тих, хто програв, відносяться люди в Авдіївці та її околицях, які сподіваються на швидке завершення боїв".

Звертає увагу на побоювання Києва щодо зближення Москви та Вашингтона й німецьке видання Die Welt:

"Ще під час своєї передвиборної кампанії та вже після інавгурації Трамп викликав нервозну реакцію через свої дружні до Путіна висловлювання. Новий лідер США неодноразово повторював, що хоче мати з Росією добрий "гендель". Це серйозно непокоїть Україну. Вона побоююється, що буде принесена в жертву на вівтарі такого гендля. В історії подібні прецеденти вже були. Для України це стало б фатальним, якби Трамп вирішив скасувати санкції проти Росії, запроваджені після російської анексії Криму. Це був би сигнал в напрямку Росії, що та може безкарно військово атакувати та політично дестабілізувати країну-сусідку".

Американська Washington Post вказує на ще одну можливу причину зацікавленості Кремля в зростанні напруження на Донбасі:

"Українська економіка демонструє ознаки пожвавлення економіки; у 2016 році статистика продемонструвала зростання ВВП, тоді як Росія й надалі переживала рецесію. Цей повільний прогрес став можливим завдяки економічним та інституційним реформам. Нові бої ставлять їхній успіх під питання. Це, ймовірно, одна з цілей Путіна. Інша - підштовхнути Трампа до поступок, яких шукає Москва: не лише щодо скасування санкцій, але й у тому, що стосується визнання російської сфери впливу, яка б включала й Україну. В обмін на що? На "кооперацію" з Путіним у боротьбі з "Ісламською державою" на Близькому Сході, варіант, за який неодноразово агітував Трамп. Американсько-російська військова кооперація вже якийсь час є також одним із основних пунктів для Путіна. Іншими словами, гендель, який він пропонує, є "обміном" того, що він насправді хоче, на те, чого він хоче так само".