Головною темою коментарів на шпальтах як німецьких, так і іноземних видань після виборів до Бундестагу стало третє місце правих популістів з "Альтернативи для Німеччини" (АдН) і болючі втрати найбільших партій країни - християнських демократів і соціал-демократів.

Frankfurter Allgemeine Zeitung головним висновком виборів називає разючі відмінності у вподобаннях виборців на Сході та Заході Німеччини: "Нова протестна партія АдН посіла третє місце слідом за СДПН (Соціал-демократичною партією Німеччини), яка після цих виборів опинилася на краю прірви. На руку АдН грає невдоволення в суспільстві, перш за все в питаннях поводження з мігрантами, боротьби зі злочинністю та в питаннях Європейського Союзу. Крім Лівих з'явилася ще одна протестна партія, яка є популярною насамперед у Східній Німеччині. Натомість для більшості виборців на Заході Меркель (Angela Merkel) залишається уособленням того, чого багатьом особливо хочеться в часи міжнародних криз: стабільності й певності. Більшість цінує її непорушну впевненість у розв'язанні численних криз, її майстерність у "розрулюванні" складних ситуацій - її унікальний підхід до державного управління, який вражає спостерігачів у всьому світі", - констатує газета.

Видання Münchner Merkur натомість більш критично оцінює результати виборів, у тому числі роль канцлерки в успіху правих популістів: "Той факт, що не лише маргінали, але й значна частина пересічних громадян проголосувала за АдН - це гіркий плід меркелізму: паралізуючої безальтернативності та самовпевненого, відірваного від суспільних настроїв урядування з боку партій великої коаліції, насамперед у питанні надання притулку біженцям. Тепер виборці помстилися: так само як канцлерка не питала думки громадян, коли відкривала кордони для біженців, так само тепер багато виборців проігнорували попередження про те, чим небезпечна АдН. Тепер завдання Меркель полягає вже не в тому, щоб урятувати світ від чергової кризи. А в тому, щоб повернути Німеччину на раціональний курс і відвоювати довіру виборців із центристськими поглядами".

Leipziger Volkszeitung продовжує: "Анґела Меркель - переможниця із синцями. Тепер їй доведеться формувати коаліцію у форматі "Ямайка". Її самостійне рішення про відкриття кордонів і прийняття мільйона біженців багато хто з виборців їй вибачив, але не всі. Німецька економіка - на підйомі, безробіття падає, однак тепер зрозуміло: "залишати все, як є", - це не те гасло, яке влаштовує всіх".

Badische Zeitung з Фрайбурга також аналізує мотиви виборців АдН: "Чимало виборців "Альтернативи для Німеччини" керуються принципом "Німеччина передусім" - Deutschland first, якщо перефразовувати гасло Дональда Трампа у США. Вони мислять перш за все категоріями національних держав, хочуть закрити кордони. Багато в чому їхні уявлення про світ залишилися у 50-х роках минулого століття. Можливо, реакція протестного електорату пояснюється розгубленістю в часи глобалізації. Для багатьох приводом стала позиція канцлерки у питанні біженців. Решті партій не вдалося перевести дискусію про біженців і міграцію у конструктивне русло і знайти відповідь на страхи людей. Одним із ключових завдань для нового уряду буде змінити цю ситуацію протягом роботи наступного скликання Бундестагу".

Оцінки міжнародної преси

Результати виборів до Бундестагу - на перших шпальтах видань не лише у Німеччині, але й в усьому світі. Перш за все оглядачі аналізують, які наслідки можуть мати втрати позицій Анґели Меркель для лідерської ролі Німеччини в ЄС. Значної ваги політичній ситуації в Берліні надають і за океаном.

Зокрема The New York Times пише: "У своїй промові пані Меркель сказала, що вона сподівається повернути довіру розчарованих виборців, які проголосували за "Альтернативу для Німеччини". Хочеться сподіватися, що при цьому канцлерка не поступиться цінностями, які вона дотепер відстоювала. (…) Її неідеологічний стиль правління допоміг Німеччині, Європі і цілому світу. Його продовження є противагою демагогії, яка охопила весь світ".

Бельгіська Le Soir проводить паралель між успіхом правих популістів у Німеччині та в інших країнах Європи: "Успіх АдН і присутність у Бундестагу вперше після Другої світової війни крайніх правих констатують кінець німецького винятку. Це шок не лише для Німеччини, але і для цілої Європи. Після виборів у Франції і Нідерландах ми хотіли вірити, що праві в Європі зазнали поразки, адже вони не здобули бажаних для себе результатів і не отримали владу. (…) Голосування в неділю нагадало нам непросту правду: екстремізм надалі буде мати стале місце в серці наших європейських демократій".

Французька Le Figaro продовжує: "Перемога правих має гіркий присмак. Місце канцлерки у підручниках історії заплямоване історичним успіхом правих популістів. Цей успіх є результатом роботи великої коаліції і міграційної політики Анґели Меркель. "Матінка", як неформально називають канцлерку, стала матінкою АдН".

Нідерландська de Volkskrant висловлює стурбованість успіхом правих у Німеччині: "Політично розсварений парламент, примарні шанси на швидке формування нового уряду - така нова буденність і в політичному Берліні. Але Німеччина не є звичайною країною. Її політична ідентичність базується на розриві з минулим і прагненні інтегрувати німецьку політику в загальноєвропейський контекст. З огляду на це праворадикальні висловлювання, від яких не завжди вдається втриматись представникам АдН, мають не лише неприємний присмак, але й змушують непокоїтись. Наслідки цієї "нормалізації", імовірно, будуть відчутні і партнерам по ЄС".

Натомість словацька Sme дивиться на результати виборів у Німеччині не так песимістично: "Коли Анґела Меркель 2015 року відкрила двері біженцям, критики канцлерки пророкували їй політичну смерть через це рішення. Як стало очевидно зараз, ці прогнози не справдилися. Меркель перемогла на виборах і залишається при владі. І Європа вдячна їй за цю перемогу. Адже якщо демократичні сили в Німеччині зазнали би більш нищівної поразки, це обернулося б для Європи величезним потрясінням, яке було би не слабшим за Brexit".