Число тих, хто називає себе віруючими, в Україні за 20 років незалежності зросло до 70 відсотків. Такі дані наводять київські соціологи. Водночас, за їхніми оцінками, для переважної більшості церква є не релігійним інститутом, а частиною культури та звичаю.

У церкву – «по святах»

Біля київських храмів віруючі християни по-різному оцінюють глибину своєї віри та її місце в їхньому житті. Чоловік середнього віку Олексій сказав, що брав шлюб зі своєю дружиною в священика Української греко-католицької церкви ще тоді, як вона була заборонена радянською владою. Тепер він радіє, що може вільно щонеділі ходити до храму і без жодного остраху давати своїм дітям релігійне виховання.

Вірна Української православної церкви Московського патріархату Ірина сказала, що вона не змінила своїх релігійних поглядів з радянських часів. "Публіка в церкві буває різноманітна. Багато й таких, що ходять не молитися, а себе показати. Таких мимоволі й осуджуєш… а це ж гріх", – каже Ірина.

Тридцятилітній Дмитро, який ходить до одного з храмів Української православної церкви Київського патріархату, визнає, що намагається ходити до церкви щонеділі, але "виходить так, що попадаєш тільки по святах". Дмитро не вважає себе занадто ревним християнином. Він каже, що відвідування храму та молитва вдома допомагають йому "підтримувати душевну рівновагу" та навіює теплі згадки про вже покійну бабусю, "яка навчила хреститися".

Масова культура

Соціологи оцінюють кількість віруючих в Україні за часів СРСР у менше, ніж 10 відсотків. Тепер віруючих понад дві третини, сказав Deutsche Welle голова центру "Український барометр", соціолог та політолог Віктор Небоженко. Водночас, він застеріг від переоцінки ступеню релігійності українців. "Глибоко віруючих людей, тих, які добре знають Біблію, історію своєї церкви та дотримуються її приписів, не більше, ніж 10-15 відсотків", – сказав експерт.

Решта віруючих, за його словами, сприймають церкву, як частину культури, або звичаю. "Ходити до церкви стало модно. Але на суспільну та особисту поведінку та ціннісні орієнтації більшості тих, хто вважає себе віруючими, мало впливає християнська мораль та розуміння ними релігійних символів", – зазначив Небоженко.

Тлумачення даних опитувань громадської думки, як повідомив експерт, свідчать, що ці люди можуть вчащати до храмів і, навіть, допомагати церковним громадам грошима. Але на їхню поведінку більше впливає сучасна ідеологія первісного накопичення капіталу, яка не заохочує людей дотримуватись морально-етичних норм.

Автор: Олександр Савицький, Київ
Редактор: Роман Гончаренко