Не встиг Міжнародний трибунал з морського права наприкінці травня зобов'язати Росію негайно звільнити захоплених у Керченській протоці українських моряків, як вже у понеділок, 10 червня, розпочався розгляд іншої судової справи за позовом Києва проти Москви. Постійна палата третейського суду (ППТС) розглядає у Гаазі звинувачення у порушенні РФ Конвенції ООН з морського права в Чорному і Азовському морях.

Щоправда, "морськими" справами юридичні суперечки між Україною та Росією не обмежуються. DW нагадує про найважливіші з них.

Боротьба за море

Вже згадане арбітражне провадження у ППТС щодо порушення Москвою Конвенції ООН з морського права Україна ініціювала ще у вересні 2016 року. А в лютому 2018 року українська сторона подала до арбітражу меморандум, у якому вказала на порушення Росією суверенних прав Києва в Чорному і Азовському морях та в Керченській протоці, включно з незаконним видобутком ресурсів на морському шельфі та блокадою проходження суден в українські порти через протоку під приводом будівництва Керченського мосту. Представниця України в цій справі та заступниця міністра закордонних справ з питань євроінтеграції Олена Зеркаль розраховує, що слухання справи по суті можуть відбутися в 2021 році. А 10 червня цього року ППТС заслухав попередні зауваження сторін.

Також після того, як у листопаді 2018 року російська ФСБ силоміць затримала та заарештувала три українські військові кораблі та 24 членів їхнього екіпажу поблизу Керченської протоки, Україна домагається їхнього звільнення у Міжнародному трибуналі ООН з морського права. Згідно позиції Києва, конвенція ООН з морського права гарантує військовим кораблям абсолютний імунітет, незалежно від того, чи перебували кораблі в територіальних водах Росії, як це стверджує Москва, чи в нейтральних водах. Для того, щоб морякам не довелося чекати процесу, який може тривати роками, за ґратами, Україна попросила суддів застосувати до Москви запобіжні заходи. 25 травня трибунал зобов'язав Росію негайно звільнити моряків та дозволити їм повернутися в Україну. Москва виконувати рішення суду не стала.

Права людини

Найбільше позовів проти Росії Україна подала до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Так, вже згадане захоплення українських військових моряків у районі Керченської протоки також було приводом для звернення України до ЄСПЛ, в якому Київ домагався негайного звільнення українських моряків. У відповідь на заяву уряду України суд зобов'язав Росію повідомити про місцеперебування та стан військових і забезпечити пораненим лікування.

Водночас позови Києва через порушення прав людини на окупованих Росією територіях об'єднані у два великих провадження - щодо Криму та щодо Донбасу.

Також ЄСПЛ розглядає окремий позов щодо незаконного вивезення дітей з окупованої частини Донбасу до Росії та поданий у серпні 2018 року позов через українських політв'язнів, що утримуються на території анексованого Криму та РФ. 

Тероризм та дискримінація

Міжнародний суд ООН у Гаазі розглядає український позов проти Росії щодо порушення конвенцій про боротьбу з фінансуванням тероризму та про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. Українська сторона закидає Росії порушення цих конвенцій під час анексії Криму та агресії на Донбасі. Позов подали ще в січні 2017 року, а вже в квітні суд запровадив тимчасові заходи щодо Росії в межах другої частини цього позову: Кремль зобов'язали утриматись від порушення прав кримських татар та забезпечити право на навчання українською мовою в Криму.

Тепер Україна працює над доведенням звинувачень по суті. У червні 2018 року українська сторона надала свої докази у вигляді відповідного меморандуму. Він "важить близько 90 кілограмів, складається з 17500 сторінок тексту і міститься в 29 томах", розповів про документ у день подання міністр закордонних справ України Павло Клімкін. За оцінками українського МЗС, розгляд справи може тривати ще кілька років.

Воєнні злочини

Також у Гаазі розглядається ще одна важлива для України справа. Міжнародний кримінальний суд (МКС), більш відомий під назвою Гаазький трибунал, що опікується воєнними злочинами та злочинами проти людяності, з квітня 2014 року розглядає справу "Ситуація в Україні", яка стосується трьох питань: вбивств на Майдані, а також ситуації у Криму та на Донбасі.

У щорічній доповіді прокурорки суду Фату Бенсуди, оприлюдненій у грудні 2017 року, йдеться про те, що суд може кваліфікувати бойові дії на Донбасі як міжнародний збройний конфлікт, а з 20 лютого 2014 року і до моменту оприлюднення доповіді на Сході України було зафіксовано понад 1200 випадків можливого скоєння злочинів. Раніше, 14 листопада 2016 року, Бенсуда вже прирівняла ситуацію в анексованому Криму до міжнародного збройного конфлікту між Україною та Росією. Через два дні після публікації цього звіту, 16 листопада 2016 року, російський президент видав розпорядження про вихід РФ з-під юрисдикції Міжнародного кримінального суду. Оприлюднений 5 грудня звіт канцелярії прокурорки МКС щодо попереднього розслідування справи "Ситуація в Україні" анонсує, що вже найближчим часом буде ухвалено висновок про юрисдикцію злочинів скоєних в Україні.

Корпоративний інтерес

Найбільш успішними у юридичному протистоянні з Росією є українські державні компанії. Так, національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" вже отримала перемогу в Стокгольмському арбітражі, внаслідок якої російський "Газпромом" буде змушений виплатити "Нафтогазу" 2,56 мільярда доларів. Крім того, у жовтні 2016 року "Нафтогаз" та шість компаній, що входять до його групи, подали до Постійної палати Третейського суду позов через захоплення Росією їхнього майна під час анексії Криму. За словами комерційного директора "Нафтогазу" Юрія Вітренка, сума позову разом з відсотками становить близько семи мільярдів доларів.

Перемогу на процесі проти Росії отримав нещодавно і "Ощадбанк". 26 листопада 2018 року стало відомо, що арбітражний трибунал у Парижі присудив українському державному банку 1,3 мільярда доларів компенсації за втрати майна та бізнесу внаслідок анексії Криму.