Перший у Східній Європі Меморіальний центр трагедії Голокосту "Бабин Яр" планують відкрити у Києві наприкінці 2023 року. Нині завершилася перша фаза реалізації проєкту - міжнародне журі з-поміж 165 заявок від архітектурних бюро з 36-и країн світу визначило переможця - проєкт авторства австрійських архітектурних бюро Querkraft Architekten та Kieran Fraser Landscape Design. Конкурсний відбір проєктів базувався на стандартах ЮНЕСКО для архітектурних конкурсів та правилах Міжнародної спілки архітекторів. 

Символізм на рівні відчуттів

Меморіальний центр Голокосту має бути розташований поблизу того місця, де стались трагічні події в 1941-1943 роках. Тоді на околиці Києва у Бабиному Яру нацистами були розстріляні понад 100 тисяч людей - переважно євреїв, але також ромів, радянських військовополонених, українських націоналістів, пацієнтів київської психіатричної лікарні.

Концепція проєкту-переможця передбачає, що майбутній меморіал має стати одночасно місцем пам’яті, музеєм і платформою для досліджень, публічних дискусій і рефлексії трагедії. Там створюватимуться виставкові простори, освітній і дослідницький центри, простір для публічних заходів, приміщення для архіву та музейної колекції.

Основною вимогою до конкурсантів була та, що проєкт має поєднати ландшафт Бабиного Яру і меморіальний комплекс, щоб у відвідувача залишився унікальний досвід сприйняття трагедії. Проєкт австрійських архітекторів здійснений так, щоб відвідувачі на фізичному рівні відчули небезпеку й безпросвітність, в яких опинились жертви Голокосту під час тих трагічних подій. Щоб потрапити до основної експозиції центру, яка розташовуватиметься на 20 метрів нижче рівня поверхні, відвідувачеві треба буде пройти довгий, схожий на щілину, вхід, стіни якого в кінці змикаються.

"Це аналогія, з одного боку, шляху жертв Бабиного Яру до місця загибелі, а з іншого - спершу непомітного, але невпинного сліпого занурення суспільства у темряву насильства. Після того, як відвідувач проходить основною експозицією, він повільно повертається у сповнений світлом простір", - йдеться у офіційному повідомленні некомерційної освітньої організації  "Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр".

Гроші приватні і фандрайзинг

Ця організація ініціювала проведення архітектурного конкурсу та подальшого втілення цього проєкту у життя. До її наглядової ради увійшли представник правозахисного руху за права радянських євреїв на еміграцію до Ізраїлю Натан Щаранський, колишній директор ЮНЕСКО Ірина Бокова, експрезидент Польщі Александр Квасьнєвський, президент Всесвітнього єврейського конгресу Рональд Лаудер, український бізнесмен Віктор Пінчук, колишній міністр закордонних справ Німеччини Йошка Фішер, російські мільярдери Герман Хан і Михайло Фрідман та інші.

"Проєкт реалізується за кошти приватних донорів. Також наступного року розпочнемо фандрайзингову кампанію по всьому світу, у тому числі і в Україні. Кошти збиратимуться з абсолютно різних джерел", - сказав DW генеральний директор "Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" Геннадій Вербиленко. За його словами, попередні розрахунки вартості реалізації проєкту складають приблизно 100 мільйонів доларів. Вербиленко однак попереджає, що сума може суттєво коректуватись.

Центр як "Троянський кінь"?

Утім, саме походження грошей на зведення Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" непокоїть одне з найбільш чисельних єврейських об'єднань в Україні - Асоціацію єврейських організацій та громад України Ваад. "Чому росіяни мають будувати в Україні меморіальний центр? Іде війна з Росією, в якій щодня гинуть люди, і раптом нам російські бізнесмени "намагаються збудувати" меморіал. Я бачу в цьому проекті "Троянського коня", якого росіяни використають, аби показати всьому світу, що українці начебто антисеміти, фашисти, які не можуть самі збудувати меморіал", - наголосив у розмові з DW співголова Асоціації єврейських організацій та громад України Ваад Йосиф Зісельс.

Він вказує на те, що існує український паралельний проєкт зведення Меморіального центру Голокосту, розроблений інститутом історії Національної академії наук України, однак його не взяли до уваги. Зісельс припускає, що будівництво дороговартісного меморіалу в Києві куруватиметься безпосередньо з Кремля, адже російські бізнесмени, які увійшли в наглядову раду організації "Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр", мають довготривалі дружні зв'язки з владною верхівкою Росії.

Пам'ять "на кістках"

Крім цього, Асоціація єврейських організацій та громад не згодна з концепцією меморіалу, який збираються будувати у Бабиному Яру. "Вхід до центру пролягатиме через штучний яр, який на 20 метрів входить в землю. Цього не можна робити, адже на цьому місці був єврейський цвинтар, це можна побачити на історичних картах. Як можна копатися в кістках, попелі, залишках людей, які були там поховані?" - запитує Йосиф Зісельс.

Директор фонду Геннадій Вербиленко підтверджує, що старе єврейське кладовище дійсно заходить на одну з земельних ділянок, які для зведення Меморіального центру передала фонду у довгострокову оренду Київська міськрада. "Але ми взяли на себе відповідальність відступити п'ять метрів від межі кладовища, збудувати огорожу і здійснити благоустрій цієї ділянки. Звичайно, що нічого не будемо там будувати", - пояснює Вербиленко. За його словами, його організація співпрацює з істориками з усього світу та єврейською організацією, що опікується збереженням цвинтарів, та отримала від них підтвердження, що на інших ділянках, де відбуватимуться основні роботи, не було масових розстрілів чи захоронень.

Мер Києва Віталій Кличко, який підтримує зведення в українській столиці центру Голокосту "Бабин Яр" вважає, що у цій ситуації треба шукати компроміс. "Нам потрібно чути всі сторони, щоб вибрати оптимальний проєкт, який максимально влаштовуватиме всіх", - сказав DW київський міський голова Кличко. Він додав, що для нього справа честі. "Я переконаний, що там, де знищували сотні тисяч людей, має бути меморіал. Такі меморіали є в Польщі, Німеччині, Ізраїлі, США, а у нас немає. Це моя місія мера, аби такий меморіал був побудований в Києві", - заявив Кличко.