Українські суди винесли уже 12 вироків щодо громадян за поширення в інтернеті матеріалів із закликами до насильницької зміни або повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади. Про це минулого тижня заявив заступник міністра інформаційної політики Дмитро Золотухін. Він, однак, наголосив, що в Україні поки що немає чіткого визначення інтернет-простору та його регулювання, а також відсутнє законодавство, яке б вказувало на те, що у соціальних мережах люди не можуть або можуть виражати будь-яку свою позицію. Тож, зазначив Золотухін, люди реєструються у соціальних мережах, приєднуються до тої чи іншої групи й там висловлюють свою позицію.

Однак саме діяльність сепаратистських груп в російських соцмережах "Вконтакте" і "Однокласники" стала однією з підстав для рішення Ради національної безпеки і оборони (РНБО) України щодо їх блокування в Україні, зазначили у відповіді Служби безпеки України (СБУ) на запит DW. За інформацією СБУ, проти адміністраторів таких груп тільки з цього початку року відкриті 28 кримінальних проваджень за поширення закликів до насильницького повалення конституційного ладу чи захоплення влади - злочину, передбаченого статтею 109 Кримінального кодексу України (ККУ). 

Статтею 109 ККУ встановлюється кримінальна відповідальність як за публічні заклики до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади, так і розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій.

DW знайшла у відкритому реєстрі судових рішень понад 50 вироків за даною статтею, винесених судами з весни 2014 року. Із них 36 так чи інакше пов'язані з поширенням відповідних закликів через соціальні мережі.

Сепаратистські групи в соцмережах…

Майже половина таких вироків дійсно стосується адміністраторів сепаратистських груп у соцмережах "Вконтакте" та "Однокласники". Таким є, наприклад, останній за датою вирок в реєстрі щодо 25-річного херсонця Юрія Р.

Як зазначається у тексті судового рішення, згідно з матеріалами справи, Р. у середині березня 2014 року "створив спільноту з публічним доступом "#Новороссия/ОО "Гвардейский фронт"/Херсон", у якій розмістив статті (пости) агітаційного характеру". Згідно з висновком Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБУ в УСБУ у Волинській області, записи у групі "поширюють та детально роз'яснюють ідею необхідності для Херсона слідувати прикладу Криму, Луганська та Донбасу, створювати Херсонську (Таврійську) Народну Республіку, приєднуватися до складу Новоросії, тобто фактично відділятися від України". А це, згідно з висновком, "провокує зміну конституційного ладу".

Улітку 2014 року Р. переїхав до Ялти, де продовжував адміністрування груп, а також створив окремий інтернет-ресурс "Град Херсон". На початку 2016 року він повернувся до Херсона, де влаштувався на посаду начальника відділу соціально-виховної роботи місцевої виправної колонії, де його й затримали в листопаді 2016 року. У лютому 2017 року Р. уклав угоду зі слідством про визнання провини і був засуджений до трьох років позбавлення волі з випробувальним терміном у рік.

За схожою схемою розкриті справи щодо діяльності сепаратистських "пабліків" у Києві, Черкаській, Житомирській та Закарпатській областях. Однак адміністратори відкритих груп - не єдиний об'єкт переслідувань СБУ. У Кіровоградській області, яка є лідеркою за кількістю вироків за подібними справами (13 із 36), більшість розслідувань стосуються громадян, які робили репости сепаратистських матеріалів на власних сторінках у "Вконтакте" або "Однокласниках". Наявність в обвинувачених від кількох десятків до кількох сотень друзів або підписників дозволила суду трактувати такі дії як "поширення закликів".

… та збройні повстання націоналістів

Однак проросійські та сепаратистські симпатики - не єдині, хто потрапляє на лаву підсудних за статтею 109 ККУ. Так, у лютому 2016 року Зарічний суд міста Суми розглядав справу 22-річного студента, який на своїй сторінці "ВКонтакте" під ніком "Богдан Мазепа" перепостив допис однієї з націоналістичних груп. "На добраніч, не дамо відродитись совку, не дамо толерантній Європі змусити нас прийняти біженців. Повалимо уряд і встановимо ОСОБА_3 на чолі із повстанцями", - цитується заклик у рішенні суду. Цей та ще кілька дописів були розцінені судом як заклики до повалення існуючого конституційного ладу.

Предметом дослідження слідства стають навіть коментарі у публічних дописах. Прикладом може стати справа ужгородського музиканта Юрія Б., який у січні 2017 року прокоментував пост у Facebook-групі "Пересічка "Ужгород" із закликом зібратися на мітинг під Закарпатською облдержадміністрацією. "Якщо хочете порядку, то треба брати всі в руки зброю і валити ту всю братію, якщо ні, то для чого ці заклики", - написав Б. у коментарях, що було кваліфіковано слідством і судом як публічний заклик до захоплення влади.

Звільнення від покарання

Передбачене статтею 109 ККУ покарання за такі заклики - до трьох років позбавлення волі, а якщо вони вчинені особою, яка є пред­ставником влади, або повторно, або організованою групою, або з використанням засобів масової інформації, то до п'яти років позбавлення волі.

У досліджених DW вироках щодо соцмереж майже усі покарання призначені умовно. Обвинувачені, як правило, укладали угоду зі слідством або визнавали вину в залі суду, тож суд і враховував це як пом'якшуючу обставину і звільняв від покарання з випробувальним терміном від одного року до трьох. Та навіть не визнаючи власної провини, Віктор Г., прикордонник з Черкащини, який у березні 2014 створив у "ВКонтакте" сепаратистську групу "НОД Черкассы", "відбувся" засудженням до одного року позбавлення волі умовно. Щоправда, вирок оскаржений прокуратурою і нині переглядається вищою судовою інстанцією.

Реальні терміни позбавлення волі в подібних справах суди призначають лише у випадках, обтяжених іншими епізодами злочинної діяльності. Як от у справі братів Л. з Тернопільщини, які засуджені також за тероризм, державну зраду, посягання на територіальну цілісність та незаконне поводження зі зброєю і чекають на обмін в рамках мінських угод.

Репост як злочин. Навіть видалений?

Юристи пояснюють, що публічний заклик до зміни конституційного ладу і розповсюдження матеріалів із такими закликами є різними речами. Тому мають тягнути за собою різну ступінь відповідальності. "Публічним вважається заклик, коли його зблизька чує щонайменше три людини. А розповсюдження матеріалів - це поширення інформації через інтернет, листівки, газети тощо, - і не є закликом", - пояснив у коментарі DW директор з наукового розвитку Центру політико-правових реформ, фахівець з кримінального права Микола Хавронюк.

Однак для суду немає різниці, чи написала людина пост про зміну конституційного ладу, чи просто зробила його репост. "Пост і репост є розповсюдженням матеріалу. Не важливо, чи ти сам його створив, чи хтось інший. В іншому випадку, усі б просто казали, що писали це не самі", - зазначає Микола Хавронюк.

Виконавча директорка Amnesty International в Україні Оксана Покальчук у розмові з DW зазначає, що українське кримінальне законодавство у сфері інтернету сильно відстає від розвитку технологій. "Ще більше відстає юридична та технічна грамотність громадян. Тому правоохоронцям слід приділяти більшу увагу інформаційній роботі, пояснювати, чому репост сепаратистських закликів може вважатись кримінальним діянням", - пояснює вона.