Без Десятого відділу не обходилася жодна спільна операція міністерства державної безпеки НДР ("Министериум фюр штаатсзихерхайт", скорочено - "Штазі") та спецслужб дружніх соціалістичних країн. Десятий відділ відповідав за міжнародні відносини, через що в його штаті працювало багато перекладачів.

Особливий попит був на російську мову, тому що взірцем був, звичайно, КДБ, розповідає кандидат історичних наук Карстен Єдічка, який працює в архівному управління відомства документів "Штазі": "КДБ був завжди вимогливим до спецслужб-побратимів, водночас сам тримався дещо осторонь. Існувала все-таки ієрархія".

Його власні агентурні дані до союзників дуже часто не доходили, натомість матеріали "Штазі" до КДБ потрапляли. Наприклад, коли відбувалося спостереження за особою, якою цікавився "старший брат". Про це свідчать деякі документи східнонімецьких спецслужб, що їх врятували від знищення. У цілому КДБ мав значний вплив на роботу "Штазі". "Є річні звіти, є навчальні посібники, є інструкції з методів допиту КДБ. Німці вчилися у "старшого брата",- твердить Карстен Єдічка.

Наскільки інтенсивно співпрацювали КДБ, "Штазі" та інші спецслужби країн Східної Європи, дозволяє припустити стос папок Десятого відділу завдовжки 158 метрів. Це не кажучи про 128 мішків з обрізками документів, котрі правозахисникам вдалося вберегти від повного знищення в січні 1990 року, коли "штазівці", відходячи, спалювали свої агентурні матеріали.

Мережа спецслужб, створена Радянським Союзом на теренах Європи і не лише, обзавелася 1977 року електронною системою спільного охоплення даних про супротивника. Головним чином, аби присікати контакти із Заходом там, де вони були бодай теоретично можливі.

Архіви колишнього КДБ і досі закриті

Спостереження велося за всіма галузями приватного й професійного життя. Громадяни НДР про це здогадувалися й намагалися відправляти листи на Захід з Чехословаччини. Але попри таку конспірацію все одно потрапляли в поле зору "Штазі", розповідає архіваріус Єдічка: "Це була хитрюща система. Листи громадян НДР передавалися до "Штазі" і опинялися там на контролі. У розпорядження агентів східнонімецької спецслужби надавалися конспіративні квартири, і німці так само допомагали своїм колегам."

Як зауважує Єдічка, співпраця без кордонів триває й досі - завдяки відкриттю архівів спецслужб у Берліні, Празі, Варшаві та численних інших країнах колишнього Варшавського договору. Лише одна спецслужба і далі тримається окремо та не оприлюднює досьє - це колишній КДБ. У цьому відомстві окрім зміни назви - на ФСБ - практично нічого не змінилося, і воно, як і раніше, шукає ворогів усередині країни.

Матеріал підготовлений "Німецькою хвилею" у межах історичної серії, присвяченої спецслужбам Східної Європи, з нагоди 20-річчя падіння Берлінської стіни.

Автор: Марсель Фюрстенау
Редактори: Захар Бутирський, Христина Ніколайчук