Очікується, що укладання офіційної статистики з підрахунками збитків займе у середньому півроку. Між тим деякі економісти вже називають приблизні цифри. Наслідки негоди можуть обійтися Росії в один відсоток річного ВВП або ж від 7 до 15 мільярдів доларів. З такими підрахунками виступили фінансисти російського відділення HSBC-банку та Уралсибу. При цьому оцінювалися тільки прямі витрати й короткострокові наслідки для економіки. Більш важкий економічний ефект від руйнування довкілля в Росії поки ніхто не підраховував. Нині йдеться перш за все про посуху, скорочення врожаю зернових і тимчасову заборону експорту - в цій царині збитки обчислюються мільярдами доларів, каже Віталій Байкін, аналітик Daіwa capіtal markets Europe. «Ми ще не бачили, так би мовити, перетворення цих важких погодних умов на інфляцію. Хоча, згідно з останньою статистикою, яку ми маємо, інфляція тримається на своєму звичному рівні - її підвищення є дуже вірогідним у наступні місяці», - прогнозує експерт.

Прогнозоване зростання смертності

Інші експерти вказують і на те, що конкретне грошове вираження матимуть і втрати, яких зазнає населення через погіршення якості довкілля. А це позначиться в Росії на рівнях смертності і захворюваності. Але у порятунок природи, як вважають аналітики, російський уряд швидше за все найближчим часом не інвестуватиме. На думку фінансових оглядачів, яких цитує російське ділове видання «Комерсант», лише короткострокові витрати, пов'язані з посухою і пожежами, можуть перевищити для Росії кількість витрат концерну BP із ліквідації недавнього витоку нафти у Мексиканській затоці. «Можуть бути й інші непрямі економічні наслідки. Впаде рівень споживання, тобто люди менше купуватимуть, можуть бути урізання виробництва у великій промисловості. Але не думаю, що ці побічні наслідки будуть аж настільки глибокими», - переконаний Байкін.

Нова продовольча криза?

Поки що оглядачі з упевненістю констатують лише те, що офіційний прогноз врожаю зернових цього року скорочено до 60-65 мільйонів тонн, а втрати від тимчасової заборони на експорт зернових складуть близько трьох мільярдів доларів. Про її запровадження повідомив сам прем’єр Путін. «Вважаю за доцільне ввести тимчасову заборону на експорт на території РФ зернових. Так, у нас достатньо резервів - 9,5 мільйонів тонн. Але нам треба не допустити зростання внутрішніх цін на продовольство, потрібно зберегти поголів'я худоби й потрібно формувати резерви майбутнього року. Як кажуть у нас у народі: запас кишеню не обтяжить. Потрібно діяти акуратно. Ця заборона носитиме тимчасовий характер», - запевнив глава російського уряду.

Водночас мало хто у світі вірить у те, що це ембарго Кремль відкличе у скорому часі. Тому Світовий банк закликав країни-експортери зерна утриматися від запровадження обмежень на експорт, оскільки такий крок може призвести до нової глобальної кризи і зростання цін на харчі. За словами керівного директора Світового банку Нгозі Оконджо-Івеала, різке зростання цін на зерно може сильно похитнути економіки бідних країн.

Дмитро Каневський/ Христина Ніколайчук/ afp, ap