В угодах Косова та Сербії йдеться, зокрема, про певну автономію громад на півночі Косова, населених переважно сербами. Також підписані домовленості у сфері енергетики та телекомунікацій, а ще - про відкриття заблокованого Сербією мосту через річку Ібар у місті Митровиця.

Сторони зробили крок до нормалізації відносин. Мешканці Косова сподіваються, що це полегшить їм життя в цілком конкретних сферах - наприклад, під час здійснення телефонних дзвінків, у питаннях енергопостачання та свободи пересування. Тим часом серби в Косові сподіваються на розширення автономії та одночасне збереження тісних відносин із Сербією.

Здавалося б, чудова новина. Та одразу після підписання угод у Брюсселі глави косоварського й сербського урядів повернулися до старої риторики. Обидва оголосили себе переможцями переговорів.

Автономія для сербської меншини Косова

Глава уряду Косова Іса Мустафа висловив задоволення підписанням угод і наголосив на "розширенні суверенітету Косова та його інституцій на всю країну включно з північчю".

Прем’єр-міністр сербського уряду Александар Вучич заявив про великий успіх. "Ці угоди хороші для сербського народу в Косові, особливо домовленість, яка дозволяє сербським громадам об’єднатися", - зауважив він.

Запланована в майбутньому асоціація сербських громад має супроводжуватися наданням "масштабних повноважень" сербській меншині. Під цим маються на увазі, зокрема, інститут президента, віце-президента, парламентського зібрання, власні герб і прапор. Представники громад зможуть опікуватися питаннями економіки, охорони здоров’я, місцевого управління. Мета всіх цих заходів - посилити захист сербської меншини в Косовому.

Непросте виконання

Схоже, найбільшою проблемою цих угод буде виконання. Адже кожна сторона по-іншому інтерпретує результати і вважає, що перемогла іншу. "Однак важливо, що процес нормалізації відносин між Сербією та Косовом відбувається, живе і триває", - каже директор Форуму етнічних відносин у Сербії Дусан Яніч.

Державність Косова донині визнали вже понад 110 країн світу, серед них - 23 з 28 країн-членів Євросоюзу. Сербія та сербська меншина в Косові досі цього не зробили.

Опір і брак прозорості

"Існує багато речей, які ускладнюють втілення цих угод, - уточнює Яніч. - З одного боку, існує політичний опір радикальної опозиції як у Сербії, так і в Косові. З іншого боку, замішані і кримінальні групи, які можуть зазнати втрат через нормалізацію ситуації".

Друга проблема, на думку експерта, має структурне похоження. "Косово - держава на етапі виникнення, а Сербія - слабка держава зі слабкою економіко", - констатує Яніч. Ці фактори, на його думку, негативно впливають на процес нормалізації відносин Белграда та Приштини.

Ще однією проблемою Яніч називає брак прозорості, бо "суспільства Сербії та Косова дуже мало, якщо взагалі, поінформовані про переговори у Брюсселі".

Символ поділу

Та попри всі труднощі можна вже розгледіти певні практичні позитивні наслідки перемовин. Так, Косово отримає, приміром, міжнародний телефонний код (+383). Узагалі-то держава, яка не є членом ООН, не має на це права. Та було знайдено компроміс: від імені Косова Австрія оформить документи для отримання цього коду і сербські телекомунікаційні компанії зможуть легально працювати в Косові.

А 15 жовтня планують знову відкрити міст через річку Ібар у місті Митровиця, який блокує Сербія. Хоча нині цей міст уже не має великого економічного значення, відкриття стане дуже символічним. Із кінця війни в Косові в 1999 році заблокований міст буквально розділив місто навпіл, відділивши сербську північ від албанського півдня Митровиці.