Під ногами заспокійливо рипить сніг, а від неозорих білих просторів не відвести погляду: переважна більшість людей мріє про сніг на Новий рік та Різдво. Проте зимовий краєвид вражає своєю красою не тільки здалеку, але й дуже-дуже зблизька.

Сніг - ніщо інше, як вода у твердій формі. Він утворюється, коли краплі в хмарах притягуються до часточок пилу або кіптяви та - замерзають. Необхідні умови: температура повітря від мінус 20 до мінус 4 градусів за Цельсієм.

Сніжинка починає рости з плаского шестикутного кристалу діаметром не більше 0,1 міліметра. Cвоєю довершеною формою сніжинка завдячує водневим зв'язкам між киснем однієї молекули води та воднем іншої.

Що більше води намерзає на шестикутних кристалах, то швидше вони перетворюються на крижані зірки з розгалуженими кінчиками. Завдяки чому набувають неймовірно красивої форми у нескінченних варіаціях - залежно від температури, сили вітру та вологості у хмарині, в якій сніжинки формуються.

Приблизно за годину сніжинка долітає зі своєї рідної хмарини до землі. Якщо температура вища за мінус 5 за Цельсієм та ще й висока вологість, сніжинки вийдуть великими. Якщо ж буде сухо, а температури дуже низькими як, наприклад, на Північному та Південному полюсах, тоді сніг часто падає у вигляді крижаних голок та пласких кристалів.

Вологі та лапаті сніжинки утворюють сніг, з якого можна ліпити сніговиків і будувати крижані палаци. Маленькі ж сніжинки свідчать про нижчі температури. Земля покривається сухою сніговою порошею, по якій так добре їздити на лижах та сноубордах. Такий сніг довше лежить. Він є важливим для збереження глетчерів.

Льодовики роками накопичують та пресують сніг. Сніжинки, які танули та знову замерзали, перетворюються на гранульовану кригу під назвою "фірн". Це слово походить із старонімецької мови та означає "старий". Мерехтливі льодовики з подекуди синім або зелених полиском стали віднедавна важливими індикаторами кліматичних змін.

Білий "колір" снігу насправді є оптичною ілюзією: сніг утворюється з безбарвної води. Нас вводять в оману крижані кристали, поверхні яких мають різні форми й різний нахил. Вони віддзеркалюють сонячне світло. А сонячне світло видається білим, оскільки охоплює весь спектр кольорів.

Незалежно від структури та хімічних особливостей, сніжинки зачаровують нас своєю красою та унікальністю - та, зрештою, своєю крихкістю, коли вони тануть і знову перетворюються на воду.