Звіт НАБУ: Спротив судів боротьбі з корупцією збільшується
Олександр Савицький
10 серпня 2017 р.
Директор НАБУ Артем Ситник відзвітував про роботу відомства за останні півроку. Затягування строків розгляду корупційних справ судами зафіксували у 40 відсотків випадків, свідчать дані судової адміністрації України.
Реклама
Станом на 30 червня 2017 року детективи Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) працювали над 371 кримінальним провадженням щодо 121 особи. Ще 78 кримінальних проваджень передані в суд. Відомство попередило розкрадання 879 мільйонів гривень. Про це заявив під час брифінгу в Києві у четвер, 10 серпня, директор НАБУ Артем Ситник. "Ще сотні об'єктів нерухомості й автомобілів заарештовані (…) мільйони євро і мільярди гривень. Але повернення цих активів у бюджет, справедливе покарання порушників - все це залежить від судів", - відзвітував очільник НАБУ про роботу його відомства у першому півріччі 2017-го.
Ключовий виклик реформам
Ситник поскаржився на непоодинокі випадки, коли суди призначають засідання за поданими детективами НАБУ та прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) провадженнями раз на два місяці. Серед справ, розгляд яких затягується судами, він назвав обвинувачення у багатомільйонних корупційних оборудках менеджменту Одеського припортового заводу, справу голови Державної фіскальної служби України Романа Насірова та одного з найбільших уранових підприємств Європи - Східного гірничо-збагачувального комбінату, а також корупції в оборонно-промисловому комплексі.
Затягування розгляду корупційних справ в судах Ситник назвав головним викликом антикорупційній реформі у країні. "Вона є ключовою реформою в Україні, бо має дати інвесторам прийти в державу і дати їм можливість займатися прозорим бізнесом, а не тим, чим займаються на державних підприємствах", - заявив очільник НАБУ.
Він вважає спроби створити замість антикорупційного суду окремі палати при судах "обманом української та міжнародної громадськості". Нагадаємо, саме про це президенту України Петру Порошенку вдалося домовитися з лідерами Євросоюзу у липні на саміті Україна-ЄС.
На думку Ситника, проблему може вирішити лише створення окремого антикорупційного суду, який буде розглядати справи, передані НАБУ та САП. "Незважаючи на те, що ми налаштовані на роботу, спротив судової системи не тільки не зменшується, а навпаки, при кожному резонансному затриманні щораз збільшується", - зауважив Ситник.
"Прокорупційна коаліція"
За словами юристки Центру протидії корупції Анастасії Красносельської, 40 відсотків з переданих НАБУ до судів проваджень, станом на три тижні тому ще не мали навіть призначеного першого судового засідання. Інші справи чекали на перше засідання від шести до 14 місяців. "За офіційними даними Державної судової адміністрації, затягування процесуальних термінів є лише у 1,5 відсотках кримінальних справ, а у випадку НАБУ - у 40 відсотках справ. До того ж, судді часто ухвалюють політично вмотивовані рішення і перешкоджають детективам НАБУ ще на стадії досудового слідства", - розповідає юристка.
Національне антикорупційне бюро України нині перебуває в центрі значного політичного тиску з боку окремих депутатів і цілих політичних сил, вважає виконавчий директор Transparency International Україна Ярослав Юрчишин. На доказ він, серед іншого, навів кампанію з дискредитації директора НАБУ Артема Ситника депутатом від фракції "Народний фронт" Максимом Поляковим, який є обвинуваченим у розслідуваній НАБУ "бурштиновій справі". Крім того, Юрчишин вважає промовистими і такі факти, як скандальний і політизований процес обрання аудитора НАБУ від парламенту, а також постійні ініціативи депутатів з обмеження повноважень антикорупційних структур. "Це показує, що у владі сформувалася міжфракційна прокорупційна коаліція, яка суттєво тисне на НАБУ", - сказав експерт.
Народні депутати, з яких після Майдану зняли недоторканність
11 народних обранців втратили депутатську недоторканність за три роки - безпрецедентна ситуація в Україні. Утім, усі парламентарі й досі перебувають на волі, вироків щодо них ще не виносили.
Фото: AP
Євген Бакулін, березень 2018
Колишнього очільника "Нафтогазу" та депутата "Опозиційного блоку" підозрюють у причетності до справи про так звані "вишки Бойка". Йдеться про привласненя коштів "Чорноморнафтогазу" на суму 3,2 мільярда гривень під час закупівлі двох бурових установок. Верховна Рада не лише зняла з Бакуліна депутатську недоторканість, а й дозволила його арешт. На момент голосування Бакулін перебував за кордоном.
Фото: picture alliance/dpa/I. Vorobiyov
Михайло Добкін, липень 2017 року
Екс-губернатор Харківщини часів президента Януковича, депутат від "Опозиційного блоку" Михайло Добкін не лише втратив депутатську недоторканність, а й з дозволу Верховної Ради потрапив під арешт. Та вже за кілька днів вийшов з-під варти під заставу в 50 млн грн. Добкіна підозрюють у шахрайстві та зловживанні службовим становищем заради заволодіння землею в Харкові на суму понад 220 млн грн.
Фото: picture-alliance/AP Photo
Борислав Розенблат, липень 2017 року
Справа депутата "Блоку Петра Порошенка" Борислава Розенблата викликала гучний резонанс - завдяки поширеній у соцмережах історії його зустрічі з "Катериною", яка виявилася агентом НАБУ. Нардепу закидають зловживання владою та отримання сотень тисяч доларів хабарів за просування змін до Податкового і Митного кодексів в інтересах компанії-нерезидента для експорту з України бурштину.
Фото: DW/L.Rzheutska
Максим Поляков, липень 2017 року
Максима Полякова, депутата фракції "Народний фронт", позбавили імунітету за аналогічними підозрами, як і щодо Розенблата, - у лобіюванні інтересів "бурштинової мафії" у тій самій схемі. Щоправда, йому закидають отримання 7,5 тисяч доларів США хабарів задля просування вигідних для компанії з ОАЕ позицій.
Фото: DW/L.Grischko
Олесь Довгий, липень 2017 року
Одіозний з часів свого перебування на посаді секретаря Київської міської ради Олесь Довгий (у центрі) і до Верховної Ради потрапив зі скандалом - йому закидали підкуп виборців у мажоритарному окрузі. Недоторканності позбавили з інших причин - ГПУ побачила у його діях ознаки зловживання службовими обов'язками задля незаконного відчуження десяти земельних ділянок заказника "Жуків острів" у Києві.
Фото: AP
Вадим Новинський, грудень 2016 року
Депутат і бізнесмен від "Опоблоку", якого називають спонсором УПЦ МП. Генпрокуратура України підозрює Новинського в тому, що він разом із Віктором Януковичем, міністром Віталієм Захарченком і начальником ГУ МВС у Києві Валерієм Коряком організував у 2013 році викрадення архієпископа Олександра Драбинка, особистого помічника тодішнього предстоятеля УПЦ МП Володимира.
Фото: imago/ITAR-TASS
Олександр Онищенко, липень 2016 року
Мільйонер, член групи "Воля народу". Втік з України до того, як Рада дала згоду на притягнення його до відповідальності. Онищенку закидають організацію мільярдних розкрадань державних грошей під час видобутку та продажу природного газу. Після втечі оприлюднив записи розмов з іншими політиками, які мали засвідчити корумпованість українських політичних еліт.
Фото: picture-alliance/dpa/R. Vennenbernd
Ігор Мосійчук, вересень 2015 року
Депутат від "Радикальної партії", екс-заступник командира батальйону "Азов" зі зв'язків з громадськістю. Втратив недоторканність за зверненням тодішнього генпрокурора Віктора Шокіна. Шокін показав у Раді відео, на якому чоловік, схожий на Мосійчука, вимагав хабара. Депутат називав відео сфабрикованим. У травні 2016-го Верховний суд постановив, що недоторканність із Мосійчука зняли незаконно.
Фото: picture-alliance/AP Photo/O. Kosarev
Сергій Клюєв, червень 2015 року
Колишній "регіонал", чий бізнес процвітав за часів Януковича. ГПУ підозрює Клюєва в шахрайстві у великих обсягах та розкраданні державного майна. Нардеп втік з України, з 2015 року він перебуває в розшуку. Лише згодом, на початку 2016 року Рада дала згоду на затримання й арешт нардепа.
Фото: Imago/Zumapress
Сергій Мельничук, червень 2015 року
Член групи "Воля народу", екс-командир батальйону "Айдар". ГПУ інкримінує Мельничуку створення банди з кількох бійців "Айдару" з метою наживи, а також розбійні напади та викрадення людей. У червні 2015 Рада дозволила притягти його до кримінальної відповідальності, але провалила голосування за затримання і арешт.
Фото: Imago/Zumapress
Олег Царьов, червень 2014 року
Колишній "регіонал", народний депутат чотирьох скликань. Був одним з лідерів сепаратистського руху в Україні. Називає себе "головою парламенту Новоросії". Проти Царьова в Україні відкрито кілька кримінальних проваджень за заклики до сепаратизму. Парламент дав згоду на арешт і притягнення Царьова до кримінальної відповідальності. Екс-нардеп з 2014 року перебуває в розшуку.