Ціни на зерно чи пшеницю на товарних біржах змінюються щодня, як і на будь-яку іншу сировину, однак для багатьох країн навіть незначні коливання можуть спричиняти серйозні наслідки – люди починають голодувати. Цьогорічний "Звіт з питань голоду в світі" (World Hunger Report), оприлюднений трьома агенціями ООН у Римі 10 жовтня, вказує на те, що нестабільність цінової політики в аграрному секторі погіршує ситуацію з голодом в країнах, що розвиваються, особливо це стосується Африки.

Представник Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН Йозеф Шмідгубер каже, що за останні чотири роки ціни на продукти зросли до критичної позначки: "Їжа стала надзвичайно дорогою, й на даний момент немає жодних передумов для зміни ситуації на краще".

Доба споживання

Однак подібні невтішні дані майже не похитнули загальної "споживчої впевненості" західноєвпропейців та американців. Зокрема, в Німеччині середньостатистична сім’я на їжу витрачає від 11 до 17 відсотків свого доходу. Для порівняння: у багатьох країнах Африки та Азії людям доводиться витрачати на продукти харчування від 70 до 90 відсотків своїх коштів.

"Суттєві цінові коливання призводять до високих цін",- говорить Шмідгубер. "До того ж, цінова нестабільність має критичні наслідки для найбільш критичних груп населення – тих, хто і так живе за межею бідності. Для них це просто удар – вони втрачають будь-яку можливість прогодуватись",- додає представник міжнародної організації.

Зменшення кількості людей, що потерпають від голоду – така основна мета, зазначена в Цілях розвитку тисячоліття ООН (UN’s Millennium Development Goals). До 2015 року міжнародна спільнота має знизити показники голоду вдвічі – з 16 до 8 відсотків населення планети. Однак Шмідгубер доволі скептично висловлюється щодо подібних планів: "Тринадцять відсотків усього населення Землі наразі потерпає від голоду, і нам ще дуже далеко до запланованих восьми. Враховуючи останні події, навряд чи ми маємо підстави говорити про успішну реалізацію Цілей тисячоліття".

План допомоги

Продовольча та сільськогосподарська організація (FAO) висунула ідею запровадження міжнародної системи соціального захисту, яка могла б підтримати людей у разі серйозних коливань цін на харчі. FAO також пропонує забезпечити фермерів кращим доступом до зерна та кормів для худоби.

В часи кризи допомога в основному має бути у формі короткотермінових продовольчих поставок. Окрім того, доволі актуальною є проблема харчових відходів. "Це важлива тема як для індустріально розвинених країн, так і для бідних. Різниця лише у тому, що в останніх не так багато можливостей для тривалого зберігання продуктів харчування",- продовжує Джозеф Шмідгубер.

На сьогоднішній день голод найбільш відчутний в Східній Африці. За даними ООН, лише в Сомалі страждають від постійного недоїдання близько 750 тисяч людей, й вони можуть померти найближчими місяцями. Голод є також основною проблемою й інших африканських країн, від Ефіопії до Кенії.

Спекуляції як фактор зростання цін

Представники Великої двадцятки, так званої G-20, групи міністрів фінансів та керівників центральних банків найбільших економік світу та Європейського Союзу, збираються на цьому тижні у Парижі, аби ухвалити терміновий план дій. У центрі уваги зустрічі питання: як зупинити спекуляції на ринку продовольчих товарів, що в свою чергу впливають на підвищення цін на їжу?

Дебора Доан, директор Світового руху розвитку (World Development Movement), однак висловлює критичну позицію щодо майбутньої зустрічі. «Посилене лобіювання з боку фінансового сектору, схоже, відстрочує політичні рішення з цих питань. Замість підтримки цинічних фінансових спекуляцій, фінансові міністри Великої двадцятки мали б запровадити чіткі правила. Ці регулювання мусили б обмежити вплив банківських структур на світові ринки продуктів харчування», - зауважує Доан.

Автор: Євгенія Куца / AFP, Reuters
Редактор: Євген Тейзе