Ще рік тому, на грудневому саміті Україна-ЄС, сторони заявили про завершення переговорів щодо Угоди про асоціацію між Україною і Європейським Союзом. Утім, як констатують опитані DW оглядачі, за цей рік Київ суттєво не наблизився до підписання цього доленосного документу: демократичних зрушень немає, Юлія Тимошенко і Юрій Луценко залишалися за ґратами. Тим не менше чимало політиків, експертів і представників громадянського суспільства протягом року неодноразово закликали все одно підписати Угоду про асоціацію, аби Україна остаточно не зійшла з євроінтеграційного шляху. У цій ситуації особливого значення набули осінні вибори до Верховної Ради. Зокрема польський президент Броніслав Коморовський - один з найактивніших прибічників невідкладного підписання з Україною Угоди про асоціацію - називав вибори "шансом на новий етап у відносинах з Євросоюзом".

Жодних позитивних імпульсів

Утім, як випливає з критичних звітів міжнародних спостерігачів за виборами, Україна цим шансом не скористалася. Не отримавши позитивних сигналів з України, країни ЄС на початку грудня висунули чіткі умови підписання Угоди про асоціацію: створення умов для проведення вільних виборів, усунення практики вибіркового правосуддя та впровадження реформ Порядку денного асоціації Україна-ЄС. Часу на роздуми в української влади немає, застеріг у розмові з Deutsche Welle експерт німецького Фонду Бертельсманна Корнеліус Охманн. "Якщо угоду не буде підписано на наступному саміті Східного партнерства у листопаді 2013 року, як пропонує Брюссель, то потяг може піти назавжди. Європейські еліти мусять концентруватися на внутрішніх проблемах - таких, як порятунок євро. Східна Європа втрачає увагу ЄС і домогтися особливого ставлення буде дедалі важче", - зазначає Охманн.

За словами німецького експерта, замість зближення з ЄС 2012 рік став для України роком регресу європейської інтеграції. Найяскравішою ознакою цього Корнеліус Охманн називає той факт, що цього року Україна остаточно втратила статус лідера Східного партнерства. Тепер він міцно закріпився за Молдовою. Як результат – Кишинів отримує більше грошей від ЄС і має значно вищі шанси наступного року підписати Угоду про асоціацію, ніж Україна, зауважує аналітик.

Українці втрачають надію?

За рік, що минув, стали більш скептичними і настрої українців щодо європейської інтеграції. Більшість хоча й залишається прибічниками вступу України в ЄС, але загалом сумнівів щодо європейської інтеграції дедалі більше. За вступ до Євросоюзу, як засвідчило найактуальніше опитування DW-Trend, сьогодні виступають 52 відсотки опитаних – це найнижчий показник останніх років. У рамках дослідження вивчається думка мешканців міст з населенням понад 50 тисяч жителів. Ще рік тому настрої в українських городян були значно більш європейські – приєднання до ЄС хотіли 74 відсотки опитаних.

"Довіра падає не через небажання українців увійти в європейську сім’ю, а через розуміння, що часто дії влади є декларативними і розходяться з баченням громадян. Цей скепсис пояснюється радше падінням довіри до української влади", - зазначив в інтерв’ю Deutsche Welle політолог Валерій Чалий. Експерт Центру Разумкова очолює експертну раду при комітеті Україна-ЄС, яка консультує політиків щодо здійснення реформ, необхідних для європейської інтеграції. Чалий також називає 2012 рік втраченим для європейської інтеграції - принаймні на державному рівні. За винятком парафування навесні Угоди про асоціацію, переговори щодо якої було завершено ще торік, суттєвих досягнень немає. Натомість Євросоюз посилює діалог з громадянським суспільством. Свідченням того стало, зокрема, створення коштом ЄС Секретаріату Форуму громадянського суспільства Східного партнерства, який має вивести співпрацю з громадськими організаціями східних сусідів Євросоюзу на більш системний рівень.

"Діалог не з владою, а із суспільством"

Нинішня політична ситуація в Україні – виклик насамперед для громадянського суспільства, вважає один з ініціаторів руху "Ми – європейці" Євген Вілинський. "Мабуть, ми ще не стали надто потужним інструментом тиску на владу, щоб змусити їх дотримуватися проголошеного Україною курсу на євроінтеграцію", - прокоментував він для DW падіння рівня підтримки вступу України в ЄС. На переконання Вілинського, громадські організації і групи, яким не байдужі питання євроінтеграції України, мають об’єднати зусилля, аби інформувати українців про переваги курсу країни на зближення з ЄС.

Адже ЗМІ, особливо підконтрольні владі, далеко не завжди коректно висвітлюють відносини між Україною і ЄС, каже активіст. "Критику політики влади або переслідувань опозиції у медіа подають як недружню до України політику. Відповідно формується й інформаційне поле", - критикує Євген Вілинський. Активіст сподівається, що наступний рік, якою не була би політична ситуація, принесе позитивні зрушення у відносинах з Європейським Союзом. "Потрібен діалог не з владою, а з українським суспільством. Необхідно інтенсифікувати обміни, налагоджувати бізнес-зв’язки, надати можливість максимально великій кількості українських громадян знайомитися із життям Європи. Треба скасувати ці принизливі для українців візові бар’єри", - закликає Вілінський. На його думку, саме знайомство з європейським способом життя – найкраща агітація за розбудову демократичного європейського суспільства.