21 листопада 2013 року українці вийшли на Майдан, протестуючи проти політики тодішнього президента Віктора Януковича, який відмовився підписувати угоду про асоціацію з ЄС. Протести скінчилися зміною влади. У березні 2014-го Україна підписала політичну частину угоди, а в червні - економічну. Угода тривалий час була заблокована Нідерландами, але з 1 вересня 2017 року вона нарешті запрацювала.

У нещодавньому звіті щодо імплементації угоди про асоціацію з ЄС Єврокомісія відзначила прогрес України у сфері енергетики, охорони здоров'я, освіти, довкілля та децентралізації, але наголосила на браку поступу в боротьбі з корупцією. Також Україні нагадали, що прогрес у різних галузях - нерівномірний, і реформування загалом слід прискорити.

Одна з вимог протестувальників - відмова від вступу до Митного союзу з Росією. Після перемоги Майдану нова влада відмовилися від цієї ідеї. Зараз ідея Митного союзу не дуже популярна серед жителів України. За даними КМІС, якби референдум про вступ до нього проводився у вересні 2017 року, "за" проголосували б 15 відсотків громадян України, 55 - "проти" і 30 - не визначились або не голосували б.

Під час протестів на Майдані силовики затримали понад 200 активістів. Проти більшості з них були порушені кримінальні справи, які в судах закінчувалися обвинувальними вироками. Соратники затриманих домагалися їхнього звільнення, протестуючи під стінами СІЗО і захищаючи їх у судах. Після перемоги Майдану всі політичні в'язні були випущені на свободу.

Після перемоги Майдану український екс-президент Віктор Янукович втік до Росії. В Україні йому, серед іншого, закидають державну зраду, пособництво у зміні меж території і держкордону України та у веденні агресивної війни. Нині суд перейшов до розгляду справи по суті. Однак цей процес постійно затягується з боку захисту підсудного, який має бути засуджений заочно.

За даними департаменту спецрозслідувань Генпрокуратури України, зараз розслідується понад три тисячі злочинів проти Майдану. Про підозру повідомили 380 особам, обвинувальні акти по 239 випадках направлені до суду, 48 осіб визнані винними. Одна людина відбуває покарання за ґратами. Між тим рідні героїв Небесної сотні кажуть про затягування з багатьма розслідуваннями.

ГПУ відкрила низку справ проти бійців нині розформованого спецпідрозділу "Беркут" за розгін Майдану та вбивства протестувальників. Частину справ зараз розглядають у судах, деяким "беркутівцям" вдалося втекти до Росії або анексованого Криму. На початку листопада РФ відмовилася видати Україні екс-командира київського "Беркута" Сергія Кусюка, якого підозрюють у перевищенні повноважень.

Щоб вшанувати загиблих на Майдані, українська влада вирішила збудувати меморіальний комплекс. На конкурс з його створення вже подано 65 заявок з 12 країн, переможця має обрати конкурсна комісія. Меморіально-музейний комплекс збудують на алеї Героїв Небесної Сотні - колишній вулиці Інститутській, де загинули багато майданівців.

Для сотень тисяч українців 2014-ий рік розпочався на майдані Незалежності. А ще мільйони громадян України упродовж багатьох тижнів день і ніч уболівали за тих, хто перебував на головній площі країни та прилеглих вулицях, де мирний протест проти режиму Віктора Януковича та за європейський курс України переріс у криваве протистояння між учасниками Євромайдану та озброєними силовиками.

Унаслідок спершу сутичок, а пізніше снайперських розстрілів на Майдані відійшли у вічність близько сотні людей - не лише українців, а й відданих Україні патріотів, як вірменин Сергій Нігоян (на фото), який загинув у День Соборності України 22 січня.

У той час, як 18-20 лютого на Майдані проливалася кров та лунали смертельні постріли, глави МЗС Польщі і ФРН, а також представник МЗС Франції вели переговори з президентом Януковичем та лідерами опозиції. 21 лютого сторони підписали угоду про врегулювання кризи. Після цього Янукович поспіхом залишив Україну, щоб сховатися від відповідальності за злочини проти Майдану в Росії.

Поки українці оплакували загиблих, на території АР Крим з'явилися озброєні загони "невідомих людей" - як з'ясувалось згодом, також і російські солдати. На цьому фото кореспондента DW, знятому 3 березня, український військовий цілує свою наречену, однак біля входу до гарнізону в Перевальному чергують солдати іншої держави... 16 березня відбувся нелегітимний референдум про приєднання Криму до Росії.

Попри погрози Заходу запровадити санкції, президент Росії Путін і самопроголошені очільники Криму підписали договір про анексію українського Криму. Тим часом на Сході України під приводом утисків російськомовного населення й на хвилі руху "Антимайдан" активізувалися прибічники від'єднання Донбасу від України. Владу в регіоні почали захоплювати агресивні проросійські сепаратисти "ДНР" та "ЛНР".

За умов дедалі більшого загострення фінансованого Москвою збройного протистояння на Донбасі 25 травня українці обрали нового президента. Петро Порошенко обійняв посаду, по суті, в часи неоголошеної війни. Розпочата у квітні "антитерористична операція" проти проросійських бойовиків на Сході України мала б тривати лічені години, а не місяці, критикував Порошенко під час президентської кампанії.

27 червня 2014 року в Брюсселі український президент підписав Угоду про асоціацію України та ЄС, відмова від підписання якої, власне, і зумовила початок Євромайдану у листопаді попереднього року. Політична частина цієї угоди, в якій наголошується на повазі до демократичних цінностей і прав людини, на дотриманні принципів вільної ринкової економіки та євроінтеграції, набула чинності 1 листопада.

Масштаби бойових дій на Сході України світ усвідомив, коли 17 липня над контрольованою сепаратистами "ДНР" територією було збито малайзійський літак МН17, який летів з Амстердама до Куала-Лумпура. Загинули всі 283 пасажири та 15 членів екіпажу. Через перешкоджання сепаратистів спеціалістам ОБСЄ не відразу вдалося потрапити на місце катастрофи. Остаточно обставини трагедії все ще не з’ясовано.

Від початку конфлікту на Донбасі з охоплених ним територій змушені були виїхати більше півтора мільйона осіб. Такі дані 6 лютого навело Агентство ООН у справах біженців (UNHCR). З-поміж тих, хто змушений був покинути домівки, близько 980 тисяч переселенців усередині України та близько 600 тисяч біженців за її межами.

26 жовтня відбулися позачергові вибори до Верховної Ради. Ще ніколи український парламент не був таким проєвропейським: більшість сформували "Блок Петра Порошенка", "Народний Фронт", "Самопоміч", "Радикальна партія" та "Батьківщина". Уперше не потрапили до парламенту комуністи. Однак чи буде ефективним парламент, у складі якого поряд з активістами Євромайдану - ті, проти кого вони боролися?

Визначальною рисою уряду прем’єр-міністра Арсенія Яценюка стала присутність у ньому міністрів-іноземців. Наталія Яресько (ліворуч) зі США, Олександр Квіташвілі з Грузії та литовець Айварас Абромавічус (ліворуч вгорі) отримали українське громадянство, аби разом з іншими членами Кабміну втілити болісні, але необхідні реформи.

Через численні удари, які випали на долю України 2014 року, українці згуртувалися як ніколи. Громадянське суспільство, що зародилося у дні Євромайдану, стало рушійною силою важливих перетворень. Зусиллями тисяч волонтерів і добровольців армія стала боєздатною. А допомога небайдужих в Україні та за кордоном врятувала і рятує солдатів та мирне населення, яке потерпає від війни на Сході України.

Завдяки дипломатичному посередництву Німеччини та Франції, в лютому 2015 року вже вдруге було підписано мирні домовленості в столиці Білорусі Мінську. У перемовинах взяли участь, зокрема, президенти Росії та України. Сторони домовились про перемир'я з 15 лютого з наступним відведенням важких озброєнь від лінії зіткнення на Донбасі. Однак через дії сепаратистів мир знову опинився під загрозою.

Незважаючи на нову угоду про припинення вогню, проросійські сепаратисти в результаті боїв встановили контроль над містом Дебальцеве, а українським воякам довелось залишити територію. За даними Генштабу, під час боїв на Дебальцівському плацдармі у полон потрапили понад 90 вояків, більше 150 були поранені.

20 лютого 2015 року українці вшанували річницю загибелі героїв "Небесної Сотні" - учасників Євромайдану, які загинули під час кривавих подій у Києві в лютому 2014 року. Саме ці події призвели до втечі з країни представників попередньої влади та перемоги проєвропейського руху.