Зеленський запроваджує День спротиву окупації Криму
Валерій Сааков
26 лютого 2020 р.
День спротиву окупації АР Крим відзначатиметься щорічно 26 лютого, що передбачає відповідний указ президента України. Володимир Зеленський підписав цей документ цього ж дня.
Реклама
Президент України Володимир Зеленський анонсував, що підпише указ про День кримського спротиву російській окупації, який відзначатиметься щорічно 26 лютого. Таку обіцянку Зеленський зробив у середу, 26 лютого, на форумі Age of Crimea 2020, що відбувся в Києві.
"Сьогодні я підпишу указ про День спротиву окупації Автономної Республіки Крим. Цей день відзначатиметься щорічно 26 лютого", - сказав Зеленський, цитує агенція новин "Інтерфакс-Україна".
Український лідер нагадав, що шість років тому цього дня в Сімферополі зібралися тисячі людей, зокрема кримських татар, котрі намагалися захистити єдність України. "Повернення Криму Україні - не просто моя мета як президента або позиція як громадянина України, це не тільки наша загальна мрія, це запорука безпеки на планеті, це відновлення миру", - наголосив Зеленський.
Він також запевнив, що держава щодня працює з метою звільнення громадян України, незаконно утримуваних Росією в Криму, на непідконтрольних Києву територіях Донбасу та на, власне, російській території.
Згодом на сайті президента України був опублікований указ "Про День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя", який набирає чинності з дня його опублікування. "Установити в Україні День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, який відзначати щороку 26 лютого", - йдеться в указі.
Телеканал ATR матиме держпідтримку
Зеленський також пообіцяв, що телеканал ATR обов'язково продовжить мовлення і не буде позбавлений державної підтримки. "Дуже важливо забезпечити мовлення на Крим. Людям там необхідне джерело об'єктивної інформації про сучасну Україну. Хочу запевнити, що телеканал ATR продовжить своє мовлення. Ніхто не позбавить їх державної підтримки. Це питання буде вирішено найближчим часом", - пообіцяв Зеленський, цитує інформагенція "Українські новини". Телеканал з 2016 року фінансується з держбюджету, проте на початку 2020 фінпідтримку припинили.
Нагадаємо, офіційний Київ вважає 20 лютого 2014 року початком російської анексії Криму. Результатом тодішніх подій стало проведення "референдуму" в Криму та Севастополі щодо приєднання до складу Росії. За даними Москви, тоді понад 90 відсотків учасників "референдуму" висловилися за входження Криму та Севастополя до Росії.
Офіційний Київ, а також ЄС, США та країни Заходу вважають тодішні дії Росії незаконними та такими, що суперечать нормам міжнародного права. У відповідь на анексію Криму США, ЄС та низка інших країн запровадили 2014 року санкції проти Росії.
Сама Москва вважає свої дії цілком легітимними й неодноразово наголошувала, що питання Криму закрито назавжди й теми для обговорення тут немає, нагадує агенція "Інтерфакс".
Адмінкордон із Кримом: п'ять років життя на межі у фото
Після незаконного референдуму 16 березня 2014 року анексований Крим відмежувався від України. Чим жили мешканці "прикордонної" території останні п'ять років - у фоторепортажі DW.
Фото: DW/I. Burdyga
Перші блокпости
Військовослужбовці Держприкордонслужби та українських десантних військ з'явились на трасах південої Херсонщини наприкінці лютого 2014 року - з початку заворушень у Криму. Побоюючись наступу російських військ з півострова, вони почали облаштовувати тут перші окопи і блокпости.
Фото: DW/I. Burdyga
"Російський" кордон
Наприкінці квітня 2014 року прикордонні війська ФСБ РФ відкрили на межі з Кримом власні пункти пропуску через "російський" кордон. Українська влада назвала такі дії незаконними, проте мусила облаштовувати зі свого боку власні блокпости. На фото: черга з вантажівок на трасі Херсон-Армянськ, 29 квітня 2014 року.
Фото: DW/I. Burdyga
Перекритий канал
Однією з перших відповідей української влади на окупацію півострова було перекриття дамбою Північно-кримського каналу - основного джерела водопостачання у північній частині півострова. Формально українське агентство водних ресурсів відмовляється укладати угоду про водопостачання на півострів, оскільки не визнає юрисдикцію тамтешніх установ.
Фото: DW/I. Burdyga
Фантомні колії
Залізничне сполучення з Кримом було припинене в грудні 2014 року - формально з міркувань безпеки. До півострова заходили дві залізничні гілки: східна через станцію "Новоолексіївка", до якої і досі ходять потяги з Києва, Харкова та Запоріжжя, та західна через станцію "Вадим", яка після перекриття занепала. На фото: прикордонник чергує на станції "Вадим", травень 2014 року.
Фото: DW/I. Burdyga
Піший перехід
З 2016 року проїзд через адмінмежу дозволений лише для приватного автотранспорту. Більшість громадян перетинає її пішки, долаючи від одного до трьох кілометрів "нейтральної смуги" між українським та російським пунктами пропуску.
Фото: DW/I. Burdyga
Цивільна блокада
У вересні 2015 року кримськотатарські активісти розпочали так звану "цивільну блокаду" Криму, перекривши рух вантажівок на трасах, що вели до півострова. Таким чином вони висловлювали протест продовженню комерційних відносин між материком та окупованою автономією та репресіям проти Меджлісу. Блокада закінчилася в січні 2016 року із запровадженням урядом України заборони на торгівлю з Кримом.
Фото: DW/I. Burdyga
Без електрики
Під час активної фази блокади її учасники підірвали магістральні лінії електропередач, що вели до півострова від Каховської ГЕС. З того часу електропостачання півострова припинене. На фото: робітники ремонтують пошкоджені лінії, лютий 2016 року.
Фото: DW/I. Burdyga
Громадський контроль
Після завершення "цивільної блокади" кримськотатарьскі активісти утворили громадську організацію "Аскер", яка стежить за роботою прикордонників і бореться із корупцією на митниці. На фото: штаб "Аскеру" біля КПВВ "Каланчак", літо 2016 року.
Фото: DW/I. Burdyga
Мінні поля замість кукурудзяних
Близькість адмінмежі разюче змінила життя мешканців навколишніх сіл. Приблизно п'ята частина сільськогосподарських земель Мирненської об'єднаної громади опинилась у зоні прикордонного контролю: тож колись кукурудзяні та соняшникові закладені тепер мінами та облаштовані укріпленнями.
Фото: DW/I. Burdyga
Кримський титан
Завод "Кримський титан", що належить олігархові Дмитру Фірташу, розташований на самій адміністративній межі, однак зареєстрований у кримському місті Армянськ. Мешканцям херсонських сіл, попри "кордон", вдавалось працювати на виробництві до кінця 2016 року.
Фото: DW/I. Burdyga
Хімічні отруєння
У серпні-вересні 2018 року ймовірно через викиди з "Кримського титану" місцеві мешканці почали скаржитись на масові хімічні отруєння. З кримського міста Армянськ та навколишніх херсонських сіл евакуювали дітей. Розслідування причин отруєння і досі не завершене по обидва боки адмінмежі. На фото: школярки з села Преображенка в захисних масках повертаються додому через скасовані заняття.
Фото: DW/I. Burdyga
11 фото1 | 11
Наслідки російської анексії для Криму
У березні 2014 року Росія анексувала український Крим. Як змінилося відтоді життя на півострові - у фотогалереї DW.
Фото: DW
Операція із захоплення
Бравий Путін на графіті і плакатах, а також російські прапори замість українських з'явилися в Криму після 27 лютого 2014 року, коли люди у військовій формі без відзнак зайняли будівлі Радміну і Верховної Ради АРК в Сімферополі, а відтак ключові об'єкти і українські військові частини. Операція РФ із захоплення Автономної Республіки Крим, що перебуває у складі України, пройшла всього за кілька днів.
Фото: DW/I. Worobjow
Під контролем російських військових
Нелегітимний референдум 16 березня 2014 роки змінив життя кримчан. Незважаючи на протести, в обхід Конституції України на голосування було винесено питання про зміну статусу Криму. Нова влада назвала незаконною передачу Кримської області з РРФСР до складу УРСР в 1954 році і підписала договір про входження до складу РФ. Більшість жителів Криму раділа, а на учасників протестів обрушилися репресії.
Фото: Reuters
Кримські татари поза законом
Від анексії Криму найбільше постраждали кримські татари. Репресії торкнулися всіх, хто вважає дії Росії незаконними. У 2016 році Меджліс кримськотатарського народу визнаний в РФ екстремістською організацією. Його лідерів переслідують, в будинках активістів не припиняються обшуки і арешти. Так було в 1944 році, коли їх як ворогів народу депортував з півострова радянський НКВС.
Фото: picture-alliance/dpa
"А дихати в Криму можна?"
Замість українських телеканалів, відключених у Криму з весни 2014 року, працює аналогове телебачення Росії. Незалежний кримськотатарський канал ATR, який виступав за цілісність України, мовить тепер з Києва, оскільки на півострові його діяльність заборонена. Під заборону потрапили й інші ЗМІ - "15 хвилин", "Lâle", "Крим. Реалії". "А дихати в Криму можна?" - запитують місцеві журналісти.
Фото: picture-alliance/AP Photo/A. Zemlianichenko
Як легально потрапити в Крим
Київ не визнає безконтрольний в'їзд в анексований Крим з Росії. Іноземці повинні спочатку в'їхати на територію України і тільки потім слідувати на півострів, інакше можна потрапити в українські списки нев'їзних. Потрапити до Криму можна через КПП на адміністративному кордоні з материковою Україною - пішки або машиною, інший транспорт тут не ходить. Для українців проїзд і прохід вільний.
Фото: DW/L. Grishko
Санкції за анексію
Євросоюз і США не визнали анексію Криму, не рекомендують своїм компаніям купувати там бізнес і нерухомість, а також торгувати з півостровом. А підприємства Криму не можуть продавати свою продукцію в ЄС і Америку. Через санкції у кримчан не працюють карти Visa і MasterCard і подорожчали кредити, тому що в Крим не поспішають приходити і великі банки Росії.
Фото: picture-alliance/Sputnik/A. Polegenko
Обіцяного чекають три роки
Ті, хто проголосував за Крим в складі Росії, чекають від Путіна виконання обіцянок: споруди Керченського моста, газопроводу, електростанцій і вирішення соціальних проблем. Поки ж доходи кримчан не встигають за зростанням цін і збільшенням вартості "комуналки". Але інформація про незадоволених рівнем життя і про локальні протести з'являється тільки в соцмережах і незалежних ЗМІ.
Фото: DW/R. Richter
Міст від друга Путіна
Будівництво моста через Керченську протоку, який з'єднає материкову частину РФ і Крим, ведеться в авральному режимі. Підряд на будівництво вартістю в 228 мільярдів рублів отримала компанія "Стройгазмонтаж" Аркадія Ротенберга - російського олігарха і друга Путіна. До грудня 2018 року планується звести 4 автомобільні смуги, а до грудня 2019 - 2 смуги залізниці і під'їзні шляхи до них.
Фото: picture-alliance/Tass/V. Timkiv
Чорний переділ
За 3 роки малий бізнес кримчан сильно постраждав від переділу власності на користь бізнесменів РФ. За даними "Крим. Реалії", кількість малих підприємств в 2016 році в порівнянні з 2014-м скоротилася з 15 до 1 тисячі. Проблеми можуть виникнути у власників земельних ділянок і будинків в прибережній зоні. Вони втратять землі, якщо кримські суди не визнають документи, видані до анексії півострова.
Фото: DW/A. Karpenko
Турбізнес зазнає збитків
У сезон в Криму працюють всі пляжі, Росія дозволила ввозити сюди продукти з України. Жителі, зайняті в обслуговуванні, сподіваються, що життя увійде в звичне русло. Але потік туристів за три роки скоротився майже на третину. Залізничне сполучення перервано, а літати на відпочинок без особливого комфорту - дорого. Через санкції ЄС в порти Криму не заходять круїзні пароплави з іноземцями.
Фото: DW/A. Karpenko
Золото кримських скіфів переїде в Київ
Не повернуться до Криму скарби місцевих музеїв - сотні золотих прикрас і зброя. У грудні 2016- го суд в Нідерландах ухвалив передати Києву цю унікальну колекцію з 550 артефактів, яка в дні анексії Криму подорожувала виставками Європи. У судовій постанові сказано, що подальшу долю експонатів виставки "Крим. Золото і таємниці Чорного моря" вирішить український суд.
Фото: picture-alliance/dpa/B. Maat
З паспортом Росії
З часу анексії Криму місцеві жителі можуть купувати SIM-карти для мобільників тільки з паспортом РФ. Але з виданими на півострові документом не дають візу в посольствах країн ЄС і США. У виграші опинилися кримські пенсіонери, що отримали паспорти РФ. Пенсія у них зросла до рівня російської, а пенсійний вік для жінок знизився з 60 до 55 років.