Зеленський відкинув вимоги РФ щодо змін до Конституції
Микола Кондратенко
4 липня 2020 р.
Раніше заступник голови адміністрації президента РФ заявив, що Москва вимагає від Києва "найближчим часом" представити законопроєкт про поправки до Конституції про особливий статус Донбасу.
Реклама
Росія не має права вимагати від України найближчим часом представити законопроєкт про поправки до Конституції про особливий статус Донбасу, заявив український президент Володимир Зеленський. "Ніхто від України нічого не може вимагати, ми - незалежна країна", - сказав Зеленський в суботу, 4 липня, під час поїздки до Одеської області. "Мені здається, що тут всім потрібно попрацювати над риторикою. Тим більше, що це міжнародна вже риторика", - зазначив Зеленський.
Що стосується зустрічі радників лідерів держав "нормандського формату", що відбулася напередодні в Берліні, він зазначив, що поки не готовий повноцінно її коментувати, але вона пройшла "дуже непогано".
"Я знаю, що дуже непогано пройшла зустріч, предметно. Більше нічого поки коментувати. У нас буде нарада, з паном Єрмаком (Андрій Єрмак, керівник Офісу президента України. - Ред.) ми сьогодні тільки прилетіли до Одеси і ще детально не обговорювали з ним це питання", - цитує президента агентство "Інтерфакс-Україна".
Козак прокоментував повідомлення Der Spiegel
Раніше німецький журнал Der Spiegel повідомив з посиланням на документ, отриманий центром з розслідувань "Досьє" з урядових кіл РФ, що Москва вимагає від Києва до 6 липня розробити проєкт поправок до Конституції про надання окремим регіонам Донбасу особливого порядку місцевого самоврядування.
"Не до 6 липня, а найближчим часом",- прокоментував це повідомлення заступник голови адміністрації президента РФ Дмитро Козак під час виступу на пресконференції за підсумками переговорів 3 липня в Берліні, на яких він представляв російську сторону. За словами Козака, на зустрічі "не вдалося отримати від України чітку, виразну відповідь", коли будуть підготовлені поправки до Конституції "в частині децентралізації".
Закон про особливий статус регіонів Донбасу
Закон про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей (ОРДЛО) був ухвалений Верховною Радою у вересні 2014 року і набув чинності 18 жовтня 2014 року терміном на 3 роки. Згодом його дію неодноразово продовжували. Проте реально закон так і не запрацював, адже, згідно з ним, особливі права коермим районам Донбасу мали б надатися після проведення у них місцевих виборів згідно з українським законодавством. А таке волевиявлення так і не було проведене. При цьому, згідно з законом, зокрема, проведенню таких виборів має передувати виведення з території України "всіх незаконних збройних формувань, їх військової техніки, а також бойовиків і найманців". У грудні 2019 року Зеленський підписав ухвалений Радою законопроєкт про продовження особливого статусу до кінця 2020 року.
Андрій Загороднюк про НАТО, розведення військ на Донбасі та вплив олігархів на оборонну політику (14.02.2020)
15:47
Життя на лінії фронту в Приазов'ї
На КПВВ "Гнутове" на півдні Донбасу, де планується провести розведення сил, люди живуть поруч із прикордонниками і вже давно не звертають уваги на червоні таблички із написом "Міни" - фоторепортаж DW.
Фото: DW/M. Berdnyk
Найменший та найпівденніший пункт пропуску
КПВВ "Гнутове" неподалік Маріуполя - найменший із п'яти контрольних пунктів в'їзду-виїзду на лінії зіткнення. Щодня лінію фронту тут перетинають близько 3500 цивільних. Це вдвічі менше, ніж через інші КПВВ на Донбасі. Від цього шлагбаума - лише три кілометри до пункту пропуску "Жовтень" на боці бойовиків "ДНР".
Фото: DW/M. Berdnyk
Шлях через лінію фронту лежить через Пищевик
Особливість КПВВ "Гнутове" в тому, що він знаходиться безпосередньо в населеному пункті - у селищі Пищевик. Тож місцеві мешканці, яких тут залишилось менше 20, живуть фактично на території пункту пропуску. Рідні можуть потрапити до них тільки після перевірки. А з 5 вечора до 8 ранку, коли КПВВ закритий на ніч, для місцевих діє комендантська година - вільно пересуватися селом не можна.
Фото: DW/M. Berdnyk
Люди звикли до життя на КПВВ
52-річний Андрій - наймолодший мешканець Пищевика. Каже, завдяки пункту пропуску у селищі відносно спокійно - хіба що ночами чути кулеметні черги. "Коли наші хлопці зайшли, тут почався порядок", - розповідає чоловік. З прикордонниками у місцевих - добросусідські відносини. "І хлібчика дадуть, і водички допоможуть принести, - розповіла нам сусідка Андрія Антоніна. - Хороші хлопці".
Фото: DW/M. Berdnyk
Майже звичайне сільське життя
Більшість мешканців Пищевика - пенсіонери, комусь допомагають рідні. Андрій залишився один - дружина померла, а пенсії він не отримує. Каже, необхідні документи залишились у Луганській області, де він до війни працював шахтарем. Доступу до них чоловік не має - зараз там бойовики "ЛНР". Тож Андрій влаштувався прибиральником на КПВВ і тримає господарство. Має 60 курей і три свині.
Фото: DW/M. Berdnyk
У Пищевику - жодного неушкодженого будинку
Під час активних боїв у Пищевику були зруйновані або пошкоджені майже всі будинки. У вцілілих замість шибок у вікнах - плівка із символікою міжнародних організацій. У цю хату у 2016 році влучила міна бойовиків, розповідає нам Андрій. Господарів під час обстрілу не було вдома. Зараз вони переїхали до Маріуполя.
Фото: DW/M. Berdnyk
Укриття на КПВВ тримають напоготові
Востаннє КПВВ "Гнутове" обстріляли у травні 2018 року, розповідають прикордонники. Тоді на пункт пропуску прилетіли дві протитанкові ракети. На щастя, люди не постраждали - було пошкоджено лише два цивільних авто. І хоча по пункту пропуску зараз не стріляють, гарантувати, що тиша триматиметься і надалі, не може ніхто. Тож укриття на КПВВ тримають напоготові.
Фото: DW/M. Berdnyk
Мінні поля Донбасу
Небезпеки біля КПВВ вистачає і без "прильотів". Поля навколо і городи місцевих рясно всіяні мінами і ВЗВ - "вибухонебезпечними залишками війни", як фахівці називають снаряди і гранати, що не розірвались. За даними міжнародної організації HALO Trust, яка займається гуманітарним розмінуванням, від початку війни на Донбасі на мінах і ВЗВ підірвались щонайменше 922 цивільних. 286 з них загинули.
Фото: DW/M. Berdnyk
Перевірки, як на кордоні
Перевірки на КПВВ не менш прискіпливі, ніж на справжньому кордоні. Прикордонники із спеціально навченими собаками шукають зброю, вибухівку і наркотики. Кажуть, "серйозна" контрабанда трапляється рідко. Кілька разів на місяць знаходять марихуану, яку люди перевозять для власних потреб.
Фото: DW/M. Berdnyk
Війна війною, а музика грає
64-річного маріупольця Валерія перевірки не лякають - у багажнику свого старенького Volvo він везе лише гармонь. Прямує до родичів у Новоазовськ, що опинився під контролем "ДНР" - хоче зіграти для них під час застілля. Такі зустрічі дуже цінує, адже подорож "на той бік" може дозволити собі лише раз на півроку.
Фото: DW/M. Berdnyk
Фронт зовсім поруч з КПВВ
До лінії фронту від КПВВ "Гнутове" - менше двох кілометрів. Саме ця ділянка може стати четвертою, де відбудеться розведення сил української армії і бойовиків "ДНР". Багато хто з військових вважає розведення хибним кроком. Кажуть, що позиції, на які їх можуть відвести, гірші за нинішні.
Фото: DW/M. Berdnyk
Петро й Іван
Солдатові Петру (ліворуч) - 25 років. На фронті він вже три роки. Його командирові, лейтенанту Івану (праворуч) - лише 21, на війні він - три місяці. "Можна відвести тільки до нашого кордону, - каже Петро. - А відходити далі на своїй землі - це взагалі недоцільно".
Фото: DW/M. Berdnyk
Пухнастий спецпідрозділ
Поки не стріляють, разом із військовими під теплим приазовським сонцем гріються коти, яких в окопах завжди багато. На цій позиції їх рекордна кількість - 25. Для військових такі сусіди вкрай важливі, адже вони тримають лінію оборони проти численних мишей і пацюків. До того ж, кажуть військові, тварини здатні передчувати обстріли.