Президент України Володимир Зеленський заявив, що деокупація Автономної Республіки Крим і Севастополя залишається серед найголовніших зовнішньополітичних пріоритетів. Про це він сказав у Києві під час свого виступу на на форумі "Україна 30. Міжнародна політика" у понеділок, 5 липня.

Український президент назвав анексію Криму Росією та війну на Донбасі викликом для усього демократичного світу. "Формування сильного "зовнішнього фронту" нашої держави - це завдання кожного дипломата. Від аташе до посла. Особисте завдання міністра закордонних справ. І моє завдання також", - додав Зеленський. За словами українського президента, протидія агресору, забезпечення суверенітету та відновлення територіальної цілісності України є найвищим пріоритетом роботи української дипломатії.

Читайте також: Чорне море як зона протистояння Росії та НАТО: напруга зростає

Зеленський покладає надії на Кримську платформу

Він зазначив, що кожен контакт з іноземними колегами він використовує для формування підтримки держави з боку потужних світових лідерів. "Перетворення Криму на військову базу на Чорному морі повністю руйнує архітектуру безпеки в регіоні. Протидія цьому потребує нашої активності та консолідації зусиль міжнародної спільноти", - зауважив президент.

Під час виступу він також додав, що з метою посилення міжнародного тиску на Росію для деокупації Криму та захисту прав усіх кримчан Україна ініціювала створення Кримської платформи, перший саміт якої відбудеться 23 серпня.

Стратегія деокупації Криму від Зеленського

24 березня Зеленський своїм указом ввів у дію стратегію з деокупації і реінтеграції Криму, яка була раніше затверджена Радою національної безпеки і оборони України (РНБО).

В опублікованому тексті стратегії півострів і місто Севастополь проголошуються невід'ємною частиною території України та "тимчасово окупованими територіями". Офіційний Київ заявляє про протидію легітимізації Росією спробі цієї анексії, не визнає результатів "так званих "референдумів і виборів", проведених в Криму з порушенням українського законодавства і міжнародного права". Вирішення цього конфлікту передбачається всіма доступними засобами, але відзначається "пріоритетність політико-дипломатичних засобів".

Окрім цього, Україна не визнає примусового або автоматичного отримання громадянами України, які проживають в Криму, громадянства Росії і запроваджує заходи з перехідного правосуддя, зокрема щодо відшкодування збитків через "агресію Росії і окупацію". Київ виступає за "денуклеаризацію і демілітаризацію Кримського півострова", формує доказову базу щодо "міжнародних злочинів, які здійснює РФ і її окупаційна адміністрація в Криму". А також виступає проти послаблення персональних, спеціальних економічних та інших антиросійських санкцій, та ініціює міжнародний переговорний процес зі звільнення Криму.

Читайте також: Стратегія деокупації Криму: порожня декларація чи історичний документ?