"Весна прийде - саджати будемо". Весна, яку з передвиборних плакатів обіцяв перед своїм обранням новий президент України Володимир Зеленський, схоже, настала наприкінці липня. Стрічки новин зарясніли повідомленнями про розслідування, в котрих фігурує його попередник Петро Порошенко. Найгучнішою поки що подією став виклик експрезидента й майбутнього народного депутата на допит до Державного бюро розслідувань (ДБР) - як свідка. Він дав свідчення за підозрою в ухиленні від сплати податків та легалізації доходів при продажу "Кузні на Рибальському". Це - суднобудівний завод, колишнім співвласником якого була фірма Порошенка. Наступний допит вже запланований, а сам політик назвав підозри "інсинуаціями".

Хто такий Портнов і як він домагається арешту Порошенка

Ініціатор розслідування - Андрій Портнов, політик і юрист, колишній заступник глави адміністрації Віктора Януковича. В 2014 році він виїхав до Росії, після чого переїхав на Захід і повернувся до України у травні 2019-го - напередодні вступу на посаду президента Володимира Зеленського. Після повернення Портнов розпочав свого роду хрестовий похід проти Порошенка, спрямувавши до ДБР кілька заяв, зокрема і про держзраду, панамські офшори та розкрадання в армії. Він також натякнув, що будуть інші справи, але нехай спочатку з цим розберуться. Судячи з записів у соцмережах, які Портнов публікує майже синхронно із заявами ДБР, він переконаний, що Порошенко опиниться за ґратами.

Наступним після допиту експрезидента у ДБР чекали на його колишнього соратника, київського мера Віталія Кличка. Претензії до нього начебто стосуються використання комунальних земель. Кличко, відставки якого з посади глави київської держадміністрації домагається Зеленський, на допит не прийшов, а справу назвав "абсолютно роздутою нісенітницею". Прізвища Порошенка й Кличка з'явились і в розслідуваннях Національного антикорупційного бюро України (НАБУ).

Формально Зеленський тут ні до чого. Президент уникає прямих погроз на адресу Порошенка та його соратників. Але оскільки те, що робить Портнов, співпадає з передвиборними обіцянками нового президента, в Україні задаються питанням, чи є тут зв'язок. Глава офісу президента Андрій Богдан в інтерв'ю РБК-Україна назвав Портнова своїм "багаторічним другом". На запитання, чи узгоджені заяви, зроблені колишнім заступником глави адміністрації Януковича щодо Порошенка, з офісом нового президента, Богдан відповів наступне: "Це самодіяльність Портнова. Я не знаю матеріалів цих заяв, але я думаю, там дуже багато всього по справі".

Хто з президентів України обіцяв "саджати" і що з цього вийшло

Обіцянки притягнути до відповідальності представників еліт давно лунають у програмах кандидатів у президенти України. Гасло Зеленського "будемо саджати" нагадує "бандитам - тюрми" Віктора Ющенка під час кампанії 2004 року. За часів Ющенка мало хто з важковаговиків опинився за ґратами, якщо не рахувати главу Донецької облради й члена "Партії регіонів" Бориса Колеснікова, який провів кілька місяців у СІЗО в справі про вимагання. Коли Ющенка на посаді президента змінив Віктор Янукович, він "саджати" не обіцяв, але при ньому в колоніях кілька років провели опозиціонери Юлія Тимошенко та Юрій Луценко. Це викликало критику Заходу, оскільки виглядало розправою.

При Порошенкові з відомих політиків за ґратами опинився лише Олександр Єфремов, колишній глава фракції Партії регіонів. Він провів три роки в СІЗО за підозрою в пособництві сепаратистам у Луганську. В липні його перевели під домашній арешт. Обіцянки Порошенка "рубити руки" корупціонерам в армії загалом залишилися лише словами.

Звідки в українському суспільстві запит на "посадки"

Новий президент Зеленський має більшу підтримку, ніж його попередники. Він має за спиною 73 відсотка виборців та абсолютну більшість у парламенті. З цією більшістю він збирається швидко ухвалити закон про скасування депутатської недоторканності, що відкриє шлях для розгляду справ у суді, зокрема й проти Порошенка.

І якщо при Януковичі більшості українців було байдуже, то тепер багато хто звинувачує відомих політиків у погіршенні умов життя й тому хоче бачити їх на лаві підсудних. Ще як актор Зеленський втілив ці настрої в серіалі "Слуга народу": під час сцени, де його герой - шкільний учитель, котрий став президентом, - уві сні розстрілює депутатів парламенту. На думку експертів, цей серіал допоміг Зеленському стати президентом. Фраза "будемо саджати", яку він зробив частиною своєї виборчої кампанії, до цього звучала в серіалі.

"Запит у суспільстві (на гучні процеси, - Ред.) є і завжди був", - наголосив у розмові з DW політолог, професор Києво-Могилянської академії Олексій Гарань. На його думку, це пов'язано і з пасивністю юстиції при Порошенкові. "Думаю, у Зеленського буде велика спокуса робити такі речі - показові посадки", - вважає Гарань. За його словами, головне питання полягає в тому, "буде це зроблено у відповідності з нормами права чи це буде вибіркове правосуддя".

Експерти: допити Кличка й Порошенка - "тривожний сигнал"

Сам Порошенко про це прямо не говорить, побоювання з приводу "політичних мотивів" лунають від імені його партії "Європейська солідарність". Обережні в оцінках й експерти. "Заяви під час передвиборної кампанії та виклики на допит Порошенка й Кличка - це тривожний сигнал", - вважає Гарань.

Про "небезпечну тенденцію" говорить і Вільфрід Їльґе (Wilfried Jilge), експерт Німецького товариства зовнішньої політики (DGAP). "В принципі це правильно, що президент займається питаннями боротьби з корупцією. Питання в тому, як це робиться, - зауважує Їльґе. - Кидається в очі, що президент Зеленський постійно критикує дії Порошенка й інших політиків і чиновників, котрих той призначив, але при цьому мовчить про інших".

Крім того, боротьба з корупцією інколи ведеться "як публічне театральне дійство", вважає Їльґе. У зв'язку з цим він нагадав про випадок, коли президент Зеленський під час візиту до Дніпра перед об'єктивами телекамер особисто подзвонив Кличку й запитав, чому київська міська влада не розрахувалася за придбані трамваї. "Ми знаємо, що судова система в Україні реформована не повністю, - говорить Їльґе. - Небезпека полягає в тому, що на тлі таких публічних інсценувань суди керуватимуться тим, звідки дме вітер влади".

Західні посли критикують розширення люстрації

Берлінський політолог вважає, що при найменшій підозрі в політизації боротьби з корупцією в Україні про це "слід говорити" й "зупиняти". Їльґе нагадав, що посли країн "великої сімки" критикували ініціативу Зеленського розширити закон про люстрацію, який забороняє чиновникам часів Януковича обіймати державні посади. Зеленський запропонував додати до цього закону Порошенка й чиновників, які обіймали найвищі державні посади за часів його перебування при владі. Відповідний законопроект президента внесли в парламент. "Це нігілізм з правової і й політичної точки зору, - переконаний київський політолог Гарань. - Це спроба поставити на одну дошку режим Януковича й тих, хто врятував країну й організував опір російській агресії". На його думку, цю пропозицію Зеленський зробив напередодні парламентських виборів і навряд чи вона буде реалізована.