Зеленський і Дуда обговорили складні питання минулого
Олена Губар
27 січня 2020 р.
Польща підтримує повернення до повної територіальної цілісності України, заявив Анджей Дуда під час зустрічі з Володимиром Зеленським в Освенцімі.
Реклама
Польща завжди буде підтримувати повернення до повної територіальної цілісності України. Про це заявив президент Польщі Анджей Дуда у понеділок, 27 січня, під час спільного брифінгу з українським колегою Володимиром Зеленським в Освенцімі перед початком урочистих заходів з нагоди 75-річчя звільнення колишнього табору смерті "Аушвіц-Біркенау".
"Польща вимагає повернення до верховенства міжнародного права та непорушення норм міжнародного права, повернення до повної територіальної цілісності України. Це наша однозначна позиція, і Україна тут завжди може розраховувати на нашу однозначну позицію", - сказав Дуда, передає агенція "Інтерфакс-Україна". Президент Польщі також наголосив, що цілком підтримує стратегію Зеленського щодо припинення війни на Донбасі та повернення Україні її територій. Він також запропонував Зеленському спільно вшанувати пам'ять польських і українських солдатів, що воювали проти більшовиків на початку XX століття. За словами Дуди, тепер багато історичних питань між країнами, які раніше були проблемними, послідовно та спокійно вирішуються.
Своєю чергою Зеленський заявив, що Україна та Польща змогли знизити градус емоцій навколо проблемних питань минулого. "Нам вдалося знизити градус емоцій навколо трагічного спільного минулого", - сказав він. Президент нагадав, що Україна зняла мораторій на пошуково-ексгумаційні роботи в польських похованнях на своїй території, після чого експерти з Польщі виконали перші розкопки у Львівській області. "Очікуємо, що Польща відновить пошкоджену українську могилу на горі Монастир і візьме її під захист", - зазначив Зеленський.
Також український президент підтримав пропозицію Всеукраїнського конгресу юдейських релігійних громад до центру пам'яті Голокосту "Яд Вашем" про присвоєння митрополиту Андрею Шептицькому почесного звання "Праведника народів світу". Він значив, що цього звання офіційно удостоєно понад 2,5 тисячі українців, хоча тих, хто рятував євреїв, ризикуючи власним життям, було значно більше.
"Це люди великого серця і такої ж великої відваги. Не можу не згадати і про родину Шептицьких, яка не тільки врятувала понад 160 євреїв, але й відкрито вимагала від нацистських керівників припинити їхнє переслідування", - зазначив президент України, повідомила його пресслужба.
Зеленський наголосив, що трагедія Голокосту назавжди залишила рани на серці українців. "Ми ніколи не забудемо, що серед шести мільйонів жертв Шоа (Катастрофи європейського єврейства - Ред.) кожен четвертий був з України. Ми ніколи не забудемо жахливі злочини, що сталися у Бабиному Яру, коли нацисти стратили понад 150 тисяч невинних", - сказав він.
Повернення в "Аушвіц": сестри, які пережили концтабір, відвідують меморіал (27.01.2020)
04:24
Табір смерті "Аушвіц"
27 січня в Німеччині та у світі згадують жертв Голокосту. Саме в цей день у 1945 році радянські війська звільнили найбільший нацистський табір смерті "Аушвіц-Біркенау" поблизу польського міста Освенціма.
Фото: DW/D.Bryantseva
Ворота з написом "Праця звільняє"
Вхід на територію колишнього концтабору "Аушвіц 1". Комплекс поблизу польського міста Освенціма складався з трьох головних таборів: "Аушвіц 1", "Аушвіц 2" та "Аушвіц 3". Перший табір, який створили 1940 року, згодом став адміністративним центром усього комплексу. Охороняли в'язнів війська СС з дивізії "Мертва голова".
Фото: DW/D.Bryantseva
В одному з адміністративних приміщень
Ув'язнені табору "Аушвіц 1" повинні були працювати. Виснажлива робота і недоїдання стали причиною загибелі багатьох бранців.
Фото: DW/D.Bryantseva
В одній з камер
Ув'язнених морили голодом та запроторювали до камер, де було місце тільки стояти. А ще - кидали в герметичні карцери, в яких люди помирали від нестачі повітря, а також катували та розстрілювали. У 1941 році в таборі "Аушвіц 1" провели досліди з отруєння групи ув'язнених газом. Результати назвали успішними…
Фото: DW/D.Bryantseva
Нашивки
Ув'язнених в концтаборах поділяли на різні категорії, відповідно до яких вони повинні були носити нашивки на уніформі. Наприклад, рожевий трикутник - гомосексуал, червоний - політв'язень. Така нашивка, як на цій фотографии, свідчила про єврейське походження бранця.
Фото: DW/D.Bryantseva
Табір "Аушвіц 2"
Бараки майже не збереглися. Більшість з них нашвидкоруч збивали з дошок та колод. Про те, що тут були бараки, зараз нагадуються тількі димарі.
Фото: DW/D.Bryantseva
Всередині барака
В одноповерхових дерев'яних бараках табору "Аушвіц 2" утримували сотні тисяч євреїв, поляків, росіян, українців, білорусів, синті та ромів, а також ув'язнених інших національностей.
Фото: DW/D.Bryantseva
Табір смерті
Новоприбулих ділили на дві групи. Тих, кто потрапляв в першу групу, а їх була більшість, практично одразу відправляли в газові камери. Така доля чекала на всіх, хто був непридатний до виснажливої роботи: дітей, жінок, людей похилого віку...
Фото: DW/D.Bryantseva
Рабська праця
Друга група ув'язнених вирушала на примусові роботи - на різноманітні промислові підприємства. Більшість з них помирали від виснажливої праці, жорстоких побоїв та хвороб.
Фото: DW/D.Bryantseva
До "медиків"
Ще одну групу новоприбулих в "Аушвіц 2" відсилали до місцевих "лікарів", які проводили над бранцями експерименти.
Фото: DW/D.Bryantseva
Обслуга
Частина жінок в таборі "Аушвіц 2" безпосередньо підпорядковувалась нацистам, які використовували їх як рабинь.
Фото: DW/D.Bryantseva
Голокост
Коли розповідають про табір смерті "Аушвіц-Біркенау", перш за все мають на увазі "Аушвіц 2". Саме на його території нацисти започаткували практику масових вбивств у небачених доти масштабах. Саме тут було знищено понад мільйон євреїв.
Фото: DW/D.Bryantseva
Дорога смерті
Ув'язнених привозили в "Аушвіца" у переповнених товарних вагонах. Багато хто помирав дорогою - від холоду, голоду та хвороб.
Фото: DW/D.Bryantseva
В музеї
В музеї на місці табору "Аушвіц-Біркенау" можна побачити вцілілі речі бранців, а також архівні фотографії.
Фото: DW/D.Bryantseva
Печі, в яких спалювали тіла
В "Аушвіці" були як газові камери, так і крематорії. Коли потужностей крематоріїв не вистачало, тіла отруєних газом людей спалювали у ровах.
Фото: DW/D.Bryantseva
Величезна територія
"Аушвіц 3" - це група невеликих таборів, що створювалися при фабриках і копальнях навколо усього комплексу. Трудові табори регулярно відвідували лікарі, які відбирали слабких і хворих для газових камер.
Фото: DW/D.Bryantseva
Звільнені
27 січня 1945 року майор Анатолій Шапіро одним з перших увійшов у Освенцім. Його загін з боями прорвався до концтабору і розмінував підступи до нього. Командир Шапіро відкрив ворота табору смерті "Аушвіц 1" та звільнив в'язнів.
Фото: DW/D.Bryantseva
Що було далі
Після звільнення концтабору радянськими військами частину бараків і будівель "Аушвіца 1" стали використовувати як шпиталь для ув'язнених. Згодом до 1947 року частину табору переобладнали на в'язницю НКВС та міністерства громадської безпеки Польщі.
Фото: DW/D.Bryantseva
Державний музей "Аушвіц-Біркенау"
1947 року на території колишнього табору смерті організували музей, а у 1979 році меморіальний комплекс внесли у перелік Світової спадщини ЮНЕСКО. Щороку в музей приїжджають сотні тисяч людей з усього світу.
Фото: DW/D.Bryantseva
Пам'ятна плита
Табір звільнили 27 січня 1945 року радянськими військами. В наш час 27 січня - Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту.
Фото: DW/D.Bryantseva
Число жертв
Точну кількість загиблих у "Аушвіці" з'ясувати неможливо, оскільки багато документів знищені. Більшість сучасних істориків вважають, що в "Аушвіці" знищили майже півтора мільйона людей. Більшість із них - євреї.