У рамках «зелених інвестицій» у МВС України пропонують за гроші, отримані від Японії за кіотським механізмом, використати японські ж технології. А саме – замінити патрульні авто, які вже відпрацювали свій моторесурс. Нині МВС використовує ще переважно радянські марки автомобілів «ВАЗ» та «УАЗ», які були введені в експлуатацію приблизно 20 років тому. Як каже заступник міністра внутрішніх справ України Дмитро Ворона, щорічно в середньому кожним автомобілем в атмосферу викидається 27,50 тонн СО2. Таким чином 3,67 тис. застарілих міліцейських автомобілів щорічно викидають понад сто тисяч тонн СО2. Представник відомства наголошує – найкраще було б за «парникові» гроші замінити дві тисячі старих машин на сучасні економічні автомобілі японського виробництва «Тойота-Пріус». На думку Дмитра Ворони, такі машини менше споживатимуть пального й зменшать викиди парниткових газів. Ще й виконають вимоги європейських стандартів щодо екології колісних транспортних засобів.

Краще інвестувати в соціальну сферу

Як повідомили DW в Держекоінвестагенстві, така проектна пропозиція дійсно розглядалася Міжвідомчою робочою групою, але самого проекту ще немає. «Коли проект надійде до Агентства, ми зможемо його аналізувати. Далі його долю вирішуватиме японська сторона та Кабінет міністрів України» - уточнили в агенстві. Експерт Національного екологічного центру України Христина Рудницька, яка нині перебуває на проміжній сесії міжнародних переговорів зі зміни клімату у Бонні, в інтерв'ю Deutsche Welle наголосила: «Гроші від продажу квот можуть принести більший соціально-екологічний ефект у заходах з енергоефективності у житлово-комунальному секторі. За рахунок заходів з енергоефективності можна досягти значно більшого скорочення викидів, що є основною метою схеми зелених інвестицій».

Як заявив заступник голови Держекоінвестагенства Іван Варга, в червні уряд має затвердити порядок використання близько 160 млн. євро, що отримали від Японії. В агенстві зауважують, що близько 5% від всієї суми угоди вже використані. Проведено попередню оплату робіт за договором з капітального ремонту будівель соціальної сфери у Криму (утеплення фасадів, заміна вікон і дверей в будівлях – 139 об’єктів) у розмірі близько 10 млн. євро. Завершено роботи на першому об’єкті "Клінічний госпіталь інвалідів і ветеранів війни" у Сімферополі. На думку ж голови Робочої групи українських НУО з питань змін клімату Андрія Мартинюка, головні проблеми такої роботи – це використання зелених коштів лише для бюджетних будівель. «Процедура відбору проектів не зрозуміла, немає інформації, яка би давала можливість об'єктивно оцінити ефективність використання грошей, ціна скорочення викидів надто велика», - каже еколог.

Чому б не енергопарки?

У Держекоінвестагенстві найбільш цікавим для затвердження бачать проект створення вітропарку в Криму. «Ще є ідея щодо створення енергопарку в Дніпропетровську. Там проект вітропарку може бути розширений за рахунок впровадження сонячних та біопаливних технологій. Це має бути свого роду діюча експозиція найновітніших технологій у сфері відновлювальної енергетики. Можливо, ми розглядатимемо її з іспанськими компаніями, або представниками інших країн, зацікавлених у купівлі квот на викиди в Україні», - діляться чиновники. Вже розроблені проекти також частково стосуються відновлювальної енергетики, зокрема, перехід на біопаливні технології з метою самозабезпечення об’єкту паливом за рахунок переробки відходів. Один з таких проектів, який на разі обговорюється, розроблений Національним аграрним університетом (Ворзельська філія).

«Цей заклад має намір перейти на самозабезпечення електрикою за рахунок відходів від птахівництва. Не менш цікавим проектом, на наш погляд, є будівництво очисних споруд з очищення шахтних вод шахти ім. Войкова у Свердловську Луганської області. Застосування новітніх технологій дасть змогу розв’язати відразу дві глобальні для регіону проблеми: забезпечення населення питною водою та більш ефективно запобігти підтопленню непрацюючої вугільної шахти. Є цікавий проект з модернізації рухомого складу потягів київського метрополітену» - кажуть у відомстві.

Автор: Ольга Веснянка
Редактор: Христина Ніколайчук